Україну охопила нова хвороба - синдром недобудованих будинкiв

Україну охоплює нова хвороба - синдром недобудованих осель. Розвитку цiєї недуги сприяли фiнансовi негаразди, якi почалися у 2008 роцi. Її незмiннi прояви - розчарованi iнвестори i збанкрутiлi забудовники.

Нинi армiя ошуканих вкладникiв у нове житло переходить до активних дiй. Окремi її представники готовi тижнями сидiти на Банковiй, очiкуючи поблажливостi вiд нової влади. А кiлькiсть проблемних будiвництв тимчасом зростає.

У 2009 роцi близько 120 компанiй, що працювали на будiвельному ринку Києва, або вiдмовилися вiд реалiзацiї проектiв, або вiдклали роботи до кращих часiв. При цьому майже 30 фiрм оголосили про своє банкрутство, наголошують експерти.

Один з таких забудовникiв - приватне пiдприємство "Галичинабуд", керiвником i засновником якого вважається депутат Київської обласної ради Сергiй Швець.

Фiрмi депутата не вистачило п`яти рокiв, аби впоратися з будiвництвом двох житлових комплексiв на вулицi Лаврухiна у Деснянському районi столицi.

Обидва майданчики спорожнiли майже два роки тому. Один з об`єктiв готовий менш нiж на 50%, iнший - на 70%. Коштiв, повiдомив iнвесторам забудовник, у фiрми нема.

Збудувати вдалося небагато

"Будувати житловий комплекс на Лаврухiна, 8 почали 2004 року. Вселитися ми мали у першому кварталi 2007 року, але будiвництво стоїть. Я насилу змогла повернути собi частину грошей, вкладених у житло скандальної "Елiти-Центр" i вiддала їх в "Галичинабуд". I знову та ж iсторiя", - каже iнвестор-пенсiонер Тамара Хоменко.

При цьому Деснянська районна адмiнiстрацiя мiста, яка виступила замовником будiвництва, не спромоглася пiдшукати надiйнiшого пiдрядника, пише економiчна правда. Компанiю "Галичинабуд" вибрали без будь-яких рекомендацiй i процедур, схожих на тендер.

Згадка про колишнi обiцянки

Угода мiж забудовником i мiським комунальним пiдприємством "Ватутiнськiнвестбуд" укладалася в рамках проекту благоустрою мiкрорайону 26-А. Поряд з фiрмою "Галичинабуд" на цiй територiї зводили будинки й iншi компанiї.

"Район був вiдданий на вiдкуп маленьким фiрмам, у яких за душею не було i кривої лопати. Єдиною компанiєю, яка добудувала свої об`єкти у мiкрорайонi, була тiльки МЖК "Оболонь", - розповiло "Економiчнiй правдi" обiзнане джерело.

Подальший розвиток подiй нiчим не вiдрiзнявся вiд ситуацiї на iнших київських проблемних будмайданчиках, якi стали невiд`ємною частиною столичної архiтектури.

Укладати угоди з iнвесторами менеджмент "Галичинабуд" почав у кiнцi 2004 року. На той час у компанiї, крiм дiлянки, нiчого не було. За словами iнвестора Максима Маньковського, лiцензiю на будiвництво пiдприємство отримало тiльки в кiнцi 2005 року, а котлован почали готувати влiтку того ж року.

"Темпи будiвництва не можна було назвати швидкими, але люди не хвилювалися. Все-таки гарантом проекту була мiська влада", - каже вiн.

Утiм, тривали роботи недовго - у 2007 роцi майданчик завмер. "Доходило до смiшного: одна бригада працювала не бiльше мiсяця, а потiм її змiнювала iнша. Ймовiрно, з людьми не розраховувалися", - припустив один з очевидцiв.

Будiвельнi майданчики пустують

Забудовникам вдалося залучити близько 73 мiльйонiв гривень. "Цi грошi могли бути спрямованi в iншi компанiї, якi купували дiлянки i обiцяли будувати. "Галичинабуд" пов`язують з недобудовами в Одесi й Обуховi", - стверджує джерело "ЕП".

У Деснянськiй райдержадмiнiстрацiї кажуть, що не мають права контролювати, куди iдуть грошi вкладникiв. Щоб з`ясувати, чому будiвництво зупинилося, чиновники "звернулися до правоохоронцiв", але розповiсти про хiд розслiдування вiдмовилися.

Вiдомо лише, що адмiнiстрацiя розiрвала з "Галичинабуд" iнвестицiйний договiр.

Деснянська адмiнiстрацiя вирiшила добудувати об`єкти власним коштом - за рахунок грошей, виручених вiд продажу 5% квартир усiх будинкiв у мiкрорайонi 26-А. За домовленiстю iз забудовниками, вони мали перейти на баланс адмiнiстрацiї.

"На паперi все це є, а живих грошей нема. Чиновники не можуть продати цi квартири через вiдсутнiсть довiри населення до новобудов. Сьогоднi намагаються реалiзувати квартири у будинках МЖК "Оболонь", якi вже готовi", - пiдкреслив Маньковський.

Втiм, зацiкавити потенцiйних клiєнтiв iнвестувати у котловани або "коробки" нелегко.

"Для повернення приватного iнвестора на ринок потрiбне втручання держави. Слiд виробити механiзм, який дозволить вiдстоювати права вкладникiв. Так держава пiдтвердить, що не залишається осторонь, й iнвестування будiвництва - це надiйний механiзм", - вважає голова правлiння асоцiацiї Валерiй Биковець.

За його словами, влада не хоче брати участь у розв`язаннi конфлiктiв. Самi ж чиновники пояснюють, що держава не може вiдповiдати за всi необдуманi вчинки населення.

"Iнвестори iнодi укладають угоди тiльки через те, що у них вказана цiна, яка на три копiйки нижча за ринкову. Держоргани не можуть розглядати кожен такий випадок", - каже заступник мiнiстра регiонального розвитку та будiвництва Дмитро Iсаєнко.

Вiн пропонує iнвесторам створювати будiвельнi кооперативи, заявляти на об`єкти свої права i самим їх добудовувати. "Iншого шляху нема", - упевнений Iсаєнко.

Допомогу у зведеннi недобудованих висоток мiнiстерство збирається надавати лише сумлiнним будiвельникам.

"Аферистам, якi зiбрали кошти i не побудували обiцяне житло, тим, хто пiклується лише про надприбутки, чи тим, у кого з iнших причин "рильце в пушку", держава не допомагатиме", - стверджує новий голова Мiнрегiонбуду Володимир Яцуба.