Терористів в Києві ловлять прибиральниці

Журналіст «Сьогодні» в дуже підозрілому вигляді спробував проникнути в метро

Із-за недавнього терору в московському метро на вухах коштує і Київ. У столичній підземці підсилили заходи безпеки. Ми вирішили перевірити, як зреагують на підозрілу людину наші правоохоронні органи, і небагато одягнувшись, спустилися в метро. Такі експерименти проводилися різними ЗМІ і раніше — їздили в метро з сумками, з яких стирчали дроти. Проте вони закінчувалися все однаково — ніхто нікого не ловив (зрозуміло, що всіх людей з сумками в метро не зупиняють і через металошукачі в метро не проходять). Тому ми пішли іншим шляхом — наділися максимально підозріло, щоб нас просто не можна було не відмітити. На голову одягнули куфію (у народі називається «арафатка» — чоловіча головна хустка, популярна а арабських країнах), а із забитої доверху речами дорожньої сумки стирчав дріт. Зрозуміло, що рано чи пізно нас би зловили. І метою експерименту було встановити, коли це трапиться — чи встигнемо ми добігти до вагону метро чи ні.

ЗЛОВИЛИ. Швидкість реакції перевершила очікування. У цьому прікиде ми не змогли навіть турнікет пройти. А здала нас, як виявилось, прибиральниця. Жінка відмітила нашу підозрілу сумку, коли ми з фотокореспондентом, поставивши її біля входу в станцію метро «КПІ» (Київський політехнічний інститут), надягали мені на голову куфію. Захопившись процесом, ми відійшли від поклажі метра на два. «Це ваша сумка?» — запитала прибиральниця. «Так, наша», — відповів я, і ми з колегою, узявши сумку, рушили на станцію. А поки йшли до турнікетів, жінка повідомила про нас кому слід (як ми потім з'ясували, міліція, із-за браку кадрів, привертає персонал метрополітену як інформаторів — щоб повідомляли про всіх підозрілих).

Я опустив жетончик в проріз турнікета, але пройти так і не зміг — поручні заблокували (часу пройшло із зустрічі з прибиральницею — менше 2 хвилин). До мене підійшов постовий, попросив показати документи і те, що у мене знаходиться в сумці. Відкривши її, я показав, що там зарядка до плейєра (яка і грала роль страхітливого дроту). А далі почалося найцікавіше..

ВСЕРЕДИНІ. Мабуть дійсно в Києві давно терористів не ловили. Тому подивитися на живого "шахіда" (тобто нашого кореспондента) зібрався справжній консиліум з предстаївтелей всіх силових структур. Той факт, що ніякої бомби у нас не було, а ходити в арафатке українськими законами не заборонено - якось відійшли на другий план. Запевнення, що ми виконували редакційне завдання, теж не подіяли (хоча буквально відразу з нашою редакцією зв'язалися з МВС і ми підтвердили, що це дійсно так, а також надали відповідну письмову заяву). Почалися розпитування — хто, звідки, навіщо залишив сумку без нагляду, навіщо в «арафатке» і так далі і тому подібне. До станції «КПІ» терміново виїхали представники антитерористичного відділу СБУ, київського Главку МВС, найближчі райвідділи міліції, МНС..Ажіотаж — колосальний. Все це продовжувалося приблизно три години, а потім нас повезла в управління охорона метрополітену, де ми пробули ще години дві. Тут нам піднімали настрій жартами типу «і що нам тепер з вами робити — не розстріляти ж». Але врешті-решт відпустили.

Директор департаменту по зв'язках з громадськістю МВС Дмитро Андрєєв пояснив таке довге перебування наших журналістів в міліції необхідністю дотримати процедуру перевірки — що за осіб, які цілі переслідували. І звернувся до всіх ЗМІ з проханням наперед попереджати його департамент про бажання зробити подібний репортаж. Щоб потім не було проблем.

Висновок — відверто підозрілих типів наша міліція з помічниками з числа працівників метрополітену відловити може швидко. Але звичайно ж, терористи не ходитимуть в «арафатках» і дротах з сумок стирчати теж у них не будуть. Тут потрібні серйозніші системи контролю. «Але наскільки мені відомо, ні в одній країні в метро немає апаратів по виявленню тротилу. Тому, на жаль, знайти небезпечний предмет можна тільки при особистому огляді підозрілих людей», — сказав нам начальник Управління охорони метрополітену Вадим Марінкевіч.

НА ВСЕ МЕТРО — 600 МІЛІЦІОНЕРІВ

За словами Вадима Марінкевіча, не дивлячись на те, що бійці спрацювали дуже оперативно, проблеми в охороні метрополітену все ж таки є. Проблема стара як мир — фінансування. «У нас всього в управлінні 600 співробітників, а в московському, наприклад, близько 6 тисяч, — пояснює він. — У нас цілодобово в метро працює 90 співробітників, по 30 на кожній вітці. Зараз ще додали 80 співробітників внутрішніх військ МВС. Металошукачі і собаки у нас є, але ми відкрито з ними не ходимо, щоб не лякати людей. У московській підземці на кожній станції мінімум 38 відеокамер, що дозволяє їм визначити важ маршрут підозрюваного від входу в метро до виходу. Але і це їх не уберегло від теракту. У нас по дві відеокамери на 7 станціях — з ними ми лише можемо визначити, хто не заплатив за проїзд. Нам потрібно, щоб мерія виділила метрополітену гроша на відеокамери».

Марінкевіч говорить, що правоохранітелі зараз звертають увагу на всіх підозрілих. Зокрема під підозри потрапляють і «арафатки». «Взагалі ви пройшли стандартну процедуру як підозріла людина. Як це ні сумно говорити, але зараз навіть простій обиватель, який носить «арафатку», або у нього з сумки стирчить дріт, може пережити все те, що пережили ви. Вся увага зараз на тому, щоб не повторити досвід Москви, уберегти українців від теракту», — сказав нам начальник управління охорони метрополітену.

ВІДЕОКАМЕРИ У ВАГОНАХ

У вагонах київського метро можуть з'явитися камери відеоспостереження. Про це вчора повідомив начальник столичного метрополітену Петро Мірошников. Ці заходи в метро хочуть ввести в числі заходів безпеки, пов'язаних з терактами в Москві (до речі, в столиці Росії в підірваних вагонах якраз такі камери були, але не врятували). Крім того, працівники станцій і машиністи отримали додаткові інструкції, як діяти при виникненні терактів на території підземки. Зараз на станції озвучують звернення до пасажирів, щоб вони повідомляли працівників метро про дивні предмети (пакетах, згортках), залишені у вагонах або на станціях