«Скоро прокурори стануть власниками заводів, газет, пароплавів»

На початку грудня зібрані народними обранцями зведення про нерухомість за кордоном поставили жирний хрест на кар'єрі одного із заступників генерального прокурора. Олександр Шинальській подав рапорт про відставку, не чекаючи розслідування, тим самим фактично визнавши свою провину. Але ще двох заступників генпрокурора чекають чергові перевірки з приводу їх «бурхливої діяльності»

На замов завели «справи»

В парламентський комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності під головуванням Віктора Швеца поступає багато скарг на співробітників прокуратури від слідчих до заступників генпрокурора. Депутатів цим не здивувати. Ось і на столі у Віктора Швеца лежить чотири теки, дві з яких вражають своєю товщиною.

— Бачите, скільки отримано скарг на двох заступників генпрокурора — Рената Кузьміна і Віктора Кудрявцева, — указує Віктор Дмитрович на самі «угодовані» теки. — Та, що уполовину тонше, це матеріали на прокурора Київської області Олександра Гардецкого, а «найхудіша» — на Олександра Шинальського. Цікаве те, що по трьом співробітникам ГПУ вже проведені перевірки і, як відзначив Олександр Медведько, жоден з вказаних в обігу фактів не знайшов підтвердження. В той же час скарги продовжують поступати, днями прийшов депутатський запит з приводу неправомірних дій Рената Кузьміна на 125 сторінках. У нім, зокрема, йдеться про те, що проведена раніше перевірка фактів протиправної діяльності цього посадовця була поверхневою, необ'єктивною і направленою скоріше на заховання дійсних порушень, ніж на виявлення їх.

За словами депутата, в цих теках зібралося багато цікавих матеріалів. Наприклад, народних обранців цікавить, на які засоби один із заступників генпрокурора побудував палац в заповідній зоні під Києвом. Або як заступник розділу наглядового відомства може здійснювати нагляд за оборонним комплексом, не маючи доступу до державної таємниці і секретних документів. Разом з тим підлеглі докладають йому про результати своєї роботи, діляться конфіденційною інформацією. А це серйозне порушення. Також хотілося б отримати відповідь на питання, звідки у одного із заступників у власності опинився пансіонат на березі Чорного моря.

— З ГПУ на наші запити завжди приходять листи, що викладені факти після проведеної ними перевірки не підтвердилися, — розповідає Віктор Швец. — Дійшло вже до того, що один заступник генпрокурора перевіряє іншого. Це абсурд, як, втім, і те, що перевіркою їх діяльності займається тільки генпрокурор, він же ухвалює рішення: карати чи ні. Ніяке інше силове відомство не має права це робити. Коли направляли чергові скарги Медведько, я просив його розглянути їх не тільки з юридичної точки зору, а і з морально-етичною. Адже у нас все йде до того, що скоро прокурори стануть власниками заводів, газет, пароплавів. Хоча вони і розповідають, що їм особисте ніяке майно не належить, мовляв, це все дружин, родичів. Але є ж присяга, є ж мораль!

Свій завжди під прикриттям

Як помітили в парламентському комітеті, в Генпрокуратурі не завжди якісно проводять службове розслідування, іноді припускаються помилок і порушення. Навіть коли указується конкретний факт, відповідає головного наглядового відомства може йтися зовсім про інше. Депутати до подібних «помилок» вже звикли і легко визначають, чи була перевірка об'єктивною або ж це чергова відписка. У такому разі знову і знову доводиться відправляти запити за вже знайомою адресою.

— Ми добиваємося того, що якщо порушення мали місце, вони повинні бути встановлені, винні притягають до відповідальності, — пояснює Віктор Швец. — Біда в тому, що основний принцип неминучості покарання не діє. Чоловік здійснює протиправний вчинок, все це фіксується, але при цьому порушник знає, що йому нічого не буде.

Єдиним виключенням став Олександр Шинальській, заступник генпрокурора, президент Української асоціації прокурорів, що опинився в центрі корупційного скандалу. На початку грудня інтернет-видання «УП» опублікувало статтю народних депутатів Андрія Портнова, Святослава Олійника, Валерія Пісаренко і Володимира Піліпенко, в якій повідомлялося про зловживання в стінах ГПУ. Надбанням громадськості стали документи про придбання подружжям Шинальськімі нерухомості в Ніцці і Баден-бадене на 500 тис. доларів. Не чекаючи службового розслідування, заступник генпрокурора написав рапорт про відставку, який Олександр Медведько тут же завізував.

— Гадаю, якби Шинальській не звільнився, нам би з ГПУ прийшла відповідь, що факти не підтвердилися, — вважає Віктор Швец. — А так вони не встигли нічого підготувати, вирішили, що кращий вихід — це відставка. Але ж Шинальській давно працював в прокуратурі, і всі знали, але ніхто нічого не робив.

В те, що після цього випадку генпрокурор буде ретельніший контролювати діяльність своїх підлеглих, віриться насилу. Але цього разу всі відповіді на запити будуть зраджені гласності, обіцяє голова комітету ВР. Щоб українці змогли порівняти, які матеріали поступили і що дала перевірка ГПУ