Право на іпотечний податковий кредит: коли претендувати треба грамотно

ГНАУ вказала на декілька умов, дотримання яких дає платникові податків право зменшити свій прибутковий податок за рахунок "іпотечних" відсотків

По-перше, підкреслює ГНАУ, посилаючись на ст. 10 Закону про НДФЛ, іпотечний податковий кредит включає тільки частину відсотків і розраховується по формулі, даній в п. 10. 2 Закони. Проте якщо за договором іпотечного кредитування купується (будується) житло площею до 100 м, то до складу податкового кредиту можна віднести всю суму фактично сплачених відсотків. По-друге, право власності на об'єкт іпотеки виникає з моменту госрегистрации. До цього моменту право власності може розповсюджуватися тільки на матеріали і устаткування, використовувані в ході будівництва.

І, нарешті, по-третє, право на податковий кредит за договором іпотеки виникає за умови, якщо будинок (квартира, кімната), який купується або будується, стане основним місцем мешкання платника податків. Таке визначення - "основне місце мешкання" - повинно підтверджуватися платником податків самостійно, шляхом реєстрації об'єкту житлової іпотеки по місцю мешкання (простіше кажучи, внесенням даних до паспорта). Звівши воєдино інструкції ГНАУ, виходить, що претендувати на іпотечний податковий кредит (як правило, лише на певну частину відсотків) можна тільки після госрегистрации житлового об'єкту і проставляння відмітки в паспорті.

Аналогічну позицію ГНАУ висловлювала і в своєму попередньому листі від 09.04. 2009, в якому зверталася увага на ті ж ключові моменти