Після прийняття нового Житлового кодексу багато власників нерухомості стануть безправними

Проект Житлового кодексу, розроблений урядом Україні, викликав більш ніж неоднозначну реакцію громадськості - багато категорій населення загрожують влади акціями протесту

Разом з тим прийняття РК назріло вже давно, оскільки зараз Україні живе за законодавством УРСР, затвердженим ще у 1983 році. Однак підписаний кодекс має бути не в тій редакції, яка пропонується на сьогоднішній день, вважають експерти.

За словами кандидата юридичних наук викладача НЮА ім. Я. Мудрого Василя Білоуса, новий кодекс містить багато спірних моментів і лобіює насамперед інтереси бізнесу, а не мешканців.
Власників квартир у хрущовках можуть відселити на околиці

Наприклад, влада має намір реконструювати хрущовки.

- У цій ситуації непогано було б взяти за зразок досвід сусідньої Росії, де за програмою комплексної забудови було знесено понад 1270 «хрущовок», а на їх місці зведено нові будинки, - вважає Василь Білоус. - Реконструкція кварталів відбувалася за принципом доміно: за рахунок інвестора або державної програми будували житло, переселяли туди мешканців з сусіднього старого будинку, останній зносили, а на його місці будували новий. Це забезпечувало переселення людей в рамках одного мікрорайону.

Тим часом новий Житловий кодекс робить власників квартир у хрущовках, які йдуть під знос, фактично безправними, зазначає Василь Білоус. Оскільки після прийняття документа переселяти мешканців влада зможе в будь-який район міста, а не в межах одного мікрорайону, як зараз. Якщо ж власник відмовиться виїжджати, його квартиру примусово викуплять.

- Якщо раніше мешканців «хрущовок» могли відселяти з будинку тільки в разі згоди 100% з них, то зараз, якщо навіть 90% проти, їх примусово відселять або в аналогічне житло, або дадуть компенсацію, - говорить юрист. - Тобто забудовник зацікавлений відселити людей із застарілих будинків у центрі міста, дати компенсацію у розмірі вартості квартири, розташованої де-небудь у Жіхаре, відбудувати нову будівлю і продати з великим прибутком.

Нові правила почасти мають сенс, вважає голова комітету з нерухомості, інвестицій та стратегічного розвитку харківської філії Європейської бізнес-асоціації Ігор Балака. У Харкові існують цілі райони - Москалівка, частина Павлового поля, старої Олексіївки - де є двоповерхові забудови, замість яких можна зводити висотки. Але положення чинного законодавства про стопроцентен згодою мешканців робить розселення старих будинків практично неможливим.

- Між тим, якщо 70-80% людей не проти відселитися, а інших ці умови проживання влаштовують, страждає воля більшості, - каже Ігор Миколайович. - Проблема ж у тому, що в новому Житловому кодексі однією статтею вирішується те, що повинно бути передбачено окремим законом і не на одній сторінці.

Тому в настільки схематичному вигляді, на його думку, кодекс приймати не можна - він вимагає більш глибокого опрацювання. Однак і тягнути з цим питанням більше не можна.

- Можливо, тут і лобіюються інтереси забудовників, але в даному питанні я на їхньому боці, - каже Ігор Балака. - Оскільки держава однозначно говорить, що на ці цілі у нього грошей немає і найближчим часом вони навряд чи з'являться, проблему можна вирішити тільки за рахунок приватного інвестора. Але компаніям потрібно встановити чіткі правила, повністю прописувати механізм - і не окремим рядком, а якимось більш серйозними законодавчими актами.
Керуючої призначить влада?

Не менш спірним моментом в проекті Житлового кодексу є примусове створення товариства співвласників багатоквартирних будинків. Тобто якщо протягом трьох місяців після введення в експлуатацію багатоповерхівки мешканці не створили ОСББ самостійно, за них це зробить місцева влада.

- Тобто вводиться таке поняття, як «компанія з управління майном» або «виконавець послуг з управління будинком». Мова йде про обов'язкове створення кондомінімуму в кожному будинку і обов'язкове укладання товариством власників квартир договору з такою компанією, що управляє, - говорить Василь Білоус. - Якщо мешканці цього не можуть зробити в силу якихось причин або просто не хочуть, місцева влада сама визначає, хто буде обслуговувати їхній будинок. Таким чином, монополіст зможе встановлювати будь-які тарифи на послуги ЖКГ, заробляти на оренді приміщень, дахів, прибудинкової території.

Такий стан експерт вважає порушенням Конституції та Цивільного кодексу.

- Монополія - ​​це завжди погано, - погоджується з ним Ігор Балака. - Потрібно розробляти механізм, який зможе демонополізувати ринок і змусити кожну керуючу компанію боротися за те, щоб отримати право обслуговувати мешканців будинку