Криза поверне українців в комуналки?

На будівельну галузь у нас дивляться з надією. Їй вдалося вижити у двох кризах, принести в скарбницю і в кишені чиновників і власників компаній багатомільярдні прибутки, а попутно - витягнути за вуха десятки суміжних галузей.

Що не вдалося і не вдається - так це забезпечити дахом над головою кожного нужденного.

За двадцять років Україні так і не зуміла наростити обсяги будівництва до радянських.Максимум був досягнутий в бурхливому для нашого бізнесу 2007 році - тоді кількість зданих новобудов трохи перевищило 50% від показника 1990-го. Але ж колись кожній родині, яка живе в УРСР, обіцялася окрема квартира вже в доступні для огляду десятиліття.«Світить» українцям своє житло?

Геть з комуналок

У 50-ті роки минулого століття радянська влада всерйоз взялася за вирішення житлового питання.Тоді в комуналках тулилася переважна частина населення, включаючи парт-еліту. Вольовим рішенням зверху починається масове будівництво, засноване наПромисловому будівництві з використанням нових на той момент технологій, які дозволяли зводити житло гранично швидко й економно.Так з'явилися «хрущовки», «чешки», «польки»: 5-12-поверхові типові будинки, які потрібно було не стільки будувати, скільки збирати як конструктор з вже готових залізобетонних панелей.Ідею «хрущовок» запозичили в німців: у Берліні та Дрездені подібні блокові будівлі будувалися з 1920-х років. Незабаром радянські будівельники вийшли на стахановські темпи: у рік здавалося до 110 млн кв.М житла. До моменту розпаду СРСР комуналки майже вдалося перемогти: «нерасселеннимі» залишалося лише 14% населення, в УРСР цей показник був і того нижче - 11%.Зберегти колишні темпи і далі, до нинішнього часу у нас вже не було б жодної родини, гостро потребує в окремій квартирі, підрахували фахівці.Однак створення нової країни з новою економікою враз перекреслило такі перспективи.

Сьогодні тільки черговиків в Україну більше 1 млн. Більшість чекає новосілля по кілька десятків років.І, судячи з усього, вже не дочекається. Навіть якщо припустити, що черги зменшаться і будуть рухатися нинішніми темпами, «середня» тривалість очікування склала б близько 80 (!) Років.

Будівництво з людським обличчям

- Пам'ятаєте, як було за радянських часів? Спочатку встановлювали намети, будували завод, запускали його, потімПоруч з'являлися будинки, - аналізує Олександр Немтирев, керівник Департаменту маркетингу та реклами ЖК «Паркове Мiсто» & ЖК «Комфорт Таун» компанії«К.А. Н. Девелопмент ». - Це класична формула розвитку будь-якого населеного пункту в усі часи. Тоді будівництво було там, де люди. Зараз - там, де гроші.Будівельний ринок України можна поділити на три сегменти: Київ плюс кілька великих мегаполісів, Крим і всі інші регіони. Найбільша активність, звичайно, у першому.У третьому сегменті, на жаль, житло майже не будується. А це 90% країни. Сьогодні вже всі розуміють: отримання житла в черзі через 10 років - це маячня. Для цього у країни немає бюджету.Пора засвоїти: більше безкоштовного житла не буде. Будівництво стало чистим бізнесом. Тепер головне, щоб це був чесний бізнес, без «Еліта-центрів».А ось це вже залежить не тільки від юридичної та фінансової підкованості населення, а й від політичної волі влади. Якщо влада хоче, щоб щось було побудовано - воно буде побудовано.

Чесний будівельний бізнес - це, звичайно, добре. Проте до кризи 2008-го він був майже нереальним.

Кризовий перелом

-Тоді основною умовою отримання дозвільної та погоджувальної документації, наприклад, в Києві, були гроші, - розповідає директор проектів компанії«НЕСТ» («ПАТ« Нерухомість столиці ») Віталій Грусевіч.- Тобто видача документів перетворилася на бізнес: прийшов, заплатив і отримав необхідні дозволи. Таку ситуацію створили самі забудовники, оскількиРинок нерухомості динамічно зростав, і вони були готові заплатити будь-які гроші за привабливі земельні ділянки, за прискорення отримання дозвільнихДокументів.У кризу ситуація кардинально змінилася. З одного боку, забудовники вже не готові платити за отримання документації ті суми, що до кризи. З іншого - чиновники відвикли видавати дозволи, не отримуючи натомість великої суми грошей.Всі зайшло в глухий кут. З приходом нової влади правила гри почали змінюватися. Хоча поки рано говорити про те, що корупції немає. Але, наприклад, вже посилено відповідальність проектних організацій за відхилення від державних будівельних норм.

У свою чергу Клавдія Бондарева, директор фінансово-будівельної компанії «Пагода», нарікає: повно-кревне розвиток галузі як і раніше гальмується - немає достатніх коштів.

- На жаль, банки досі відмовляють у кредитуванні будівельних компаній, - говорить вона. - Багато фінустанов в анкеті про вимоги до позичальника заявляють, що він не повинен займатися торгівлею зброєю, алкоголем і... будівництвом.

А без кредитування забудовників і покупців під заставу споруджуваних об'єктів відновлення будівельного ринку неможливо.

Ущільнюємося?

Отже, за 20 років українське житло з масового перетворилося на комерційне: куди більш комфортне, якісне і просторе.Але - категорично недоступне більшості. На двадцятому році незалежності українці раптом починають приходити до думки, що ... комуналки - не такий вже й поганий варіант, пише АіФ.Кількість покупок кімнат у квартирах з кількома сім'ями в містах Україна підозріло зростає, в той час як продажі нормального житла залишаються мало не поодинокими.Що далі?

- У державі повинен заробити інститут розумної іпотеки, - пропонує формулу порятунку Олександр Немтирев. - Щоб людина отримувала квартиру не в 75 років, а в 24.І зміг її оплачувати - можливо, за участю держпрограм підтримки. І не під драконівські відсотки, від яких в іноземців волосся стає дибки. І держава,І фінустанови це повинні зрозуміти: вкладення в нерухомість - одна з найнадійніших у світі.Але зрушення у вирішенні житлового питання українців можливі тільки при здоровій економіці.

МОВОЮ ЦИФР
За даними Держкомстату, за 1-е півріччя 2011 року в Україні введено в експлуатацію 2728,8 тис.Кв. м загальної житлової площі. Це на 16% менше, ніж за той же період торік. Трохи більше половини зданого - житло в багатоквартирних будинках, NULL,7% - у гуртожитках.Решта - в будинках з 1-й квартирою.

У загальній складності в експлуатацію здано 25,1 тис. квартир (21 тис. - у містах, 4,1 тис. - у селах). Середній розмір міської квартири - 96,3 кв.М, сільської - 156,2 кв. м. Майже третина побудованих квартир - двокімнатні. Ще стільки ж - однокімнатні.

Питома вага міського житла, зданого в цьому році: 76,3%, сільського - 23,7%.У 2010-му в селах будували більше: питома вага сільського житла становив 35,7% проти 64,3% міського.

Найбільше будують у Києві та Київській області: 35,2% від загального обсягу житла.

Еволюція в «квадраті»

Рубіж 1980-90-х: Будуються панельні та цегляні будинки масових серій 5-16-поверхової висотності. Загальна та житлова площі гранично лаконічні, фактично - 7-17 кв.М на 1 чол. Висота стель - 2,55-2,6 м.

1990-ті: За кількістю лідирують панельні та цегляні будинки 9-16-поверхової висотності як масових серій, так і оновлених - поліпшених планувань.З'являються перші індивідуальні проекти - 9-17-поверхові будинки. Загальна та житлова площа збільшується в середньому в півтора рази. Висота стель - 2,65-2,8 м.

2000-ті: Переважають (42%) будинку поліпшених планувань: панельні, цегельні, пізніше - монолітно-каркасні. Розвивається будівництво будинків по індивідуальних проектах (понад 35%).Висотність - 9-28 поверхів. Висота стель - 2,75-3,5 м. Будинки колишніх масових серій зводяться одинично - переважно в сільській місцевості, у невеликих містах і селищах.