Земля недарма дана

23 червня цього року розпорядженням глави держави створена міжвідомча робоча група з аналізу стану дотримання законодавства у сфері земельних відносин, яку очолив заступник голови адміністрації президента України Геннадій Васильєв

Основна мета її діяльності - захист конституційних прав власності громадян на землю, вивчення ситуації для з'ясування, наскільки ті чи інші дії з землею перебувають у полі закону, а також задля врегулювання виявлених проблемних питань. Строк для наведення порядку у згаданій сфері визначено досить короткий - всього півроку. Про те, що вдалося напрацювати і яка взагалі ситуація з поверненням земельних справ в легітимне русло, дізнавався наш кореспондент.
розпилом земельної пирога диригували з Печерських пагорбів?

Хоча криза і вдарила по цінах на земельні ділянки, які значно подешевшали, бізнес-інтерес до «ліквідним» латифундиям - в першу чергу оздоровчо-рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого особливого призначення, а також водного та лісового фонду - не зникає. Мається на увазі той бізнес-інтерес, який підкріплюється одним оплаченим розчерком чиновницького пера або судовим рішенням, коли лунають найкращі шматки українського земельного «пирога» нечестивим товстосумам. Адже відомо, що в України провести операцію із землею законно від «а» до «я» практично неможливо через погоджувальної бюрократії, обумовленої правом чиновника давати чи не давати дозвіл.

Саме такими підкилимними угодами, які могли мати місце протягом останніх п'яти років, і цікавляться учасники згаданої вище робочої групи. Результатом їхньої пильної уваги вже стало повернення понад 2,1 тис. га особливо цінних земель у власність держави, зокрема з мереж «тіньової» приватизації та нераціонального використання. Звичайно, що в цьому процесі чимала роль відведена створеному в нинішньому році департаменту фінансової та економічної безпеки МВС України, працівники якого зараз постійно перебувають у відрядженнях, виявляючи нові і нові угоди з землею. Саме завдяки старанням згаданої структури та їх колегам з Держслужби боротьби з економічною злочинністю та ГУБОЗ вже порушено 523 кримінальних справи, в яких мова йде про зловживання у сфері земельних відносин (з них 22 - хабарництво), а 27 причетних до них осіб вже заслужено засуджені. Крім того, ініційовано подання майже 430 протестів щодо повернення незаконно отриманих ділянок з нелегального користування та володіння.

«Угоди з українською землею стали надзвичайно прибутковим бізнесом, особливо з початком процесу розпаювання колишніх колгоспних земель. Відомо, що значна частина таких операцій здійснено поза правового поля з допомогою технологій, відпрацьованих учасниками тіньового земельного ринку, - говорить заступник міністра внутрішніх справ України генерал-майор міліції Валерій Корячкін. - Звичайно, той, хто заробляє капітал таким чином, використовує недосконалість законодавства, яке сьогодні регулює відносини у зазначеній галузі, і відсутність чітких ринкових механізмів зміни власника ділянок будь-яких форм власності. Існують цілі угруповання, що прикривають такі афери на всіх рівнях. До їх складу входять посадові особи місцевого самоврядування, правоохоронці, судді, юристи, нотаріуси. Керівництво держави взяло, як на мене, надзвичайно важливе рішення про ревізію всіх земельних справ, щоб розпочати діалог з інвестором, чесним землевласником і аграрієм, забудовником в нових, прозорих умовах. Зрозуміло, що час мораторію на продаж землі рано чи пізно скінчиться, і прикро буде, якщо з встановленням ринку землі виявиться, що самі ласі шматки українського чорнозему, навіть заповідні, незаймані території, які формально знаходяться у державній власності, фактично вже в чиїхось приватних руках. Тоді земельна реформа втратить свій вирішальну вагу ».

За першими результатами діяльності міжвідомчої робочої групи можна зробити висновок: до цих пір головним фактором земельного дерибану виступав саме адмінресурс влади - як місцевої, так і центральної. Доходило до того, що від самого верху владних Печерських пагорбів і до відповідних інститутів, що мали дозвільно-контрольні функції по розподілу земель (мерії, сільради, БТІ, держадміністрації тощо), вибудовувалася чітка вертикаль прібіранія до рук сотень, тисяч найкращих гектарів. Зараз колегам Валерія Корячкіна доводиться розплутувати такі корупційні клубки, дізнатися про які простим українцям, свого часу захотіли змін у своєму житті і підтримували гасла майданів про справедливість і в'язницях для злодіїв, буде як мінімум неприємно. А яких ще емоцій можна очікувати від того, що де-не-де депутатські поради та земкомісії перетворилися на такі собі міжсобойчики з розподілу всенародного надбання, яким є земля? Задоволеними залишалися спритники, які встигли надурняк нахапати наділів. Але, мабуть, настав час звітувати і відкривати карти - грати навмання більше не вдасться.
Мантія в чорноземі

Зараз правоохоронці, не дивлячись на шалений опір причетних до земельного дерибану осіб, продовжують виявляти ланки механізму фальсифікацій і підтасувань. Можна тільки уявити, як зараз нервують ті, хто грубо захопив шматок поля, ліси чи гірської долини. Не відкриємо таємниці, що ця тема найбільш актуальна для столичного регіону, Криму і зон рекреації і територій поблизу водойм в Черкаській, Запорізькій, Волинській областях і для Закарпаття. Не секрет і те, що тут жодна земельна афера не обійшлася без службових зловживань чиновників, чому вони і стали можливими. Одним з найгучніших є справа про махінації в Лісниках Києво-Святошинського району столичної області. Суть «резонансу» в тому, що не без участі голови сільради (до цього працювала тут ріелтором) в межах села незаконно виділено майже 10 гектарів лісу, які вже почали вирубувати. Проведені міліцією виїмки документів виявили існування групи змовників, які потайки змогли ввести цей ліс в межі села (це компетенція уряду), а потім і безоплатно розпаювати у власність 33 громадянам. Безсумнівно, кінцевою метою «Лісниківської групи» був продаж ділянок та подальше Завуалювання всієї схеми. Днями прокурор Київської області Олександр Гардецький заявив, що серед 16 осіб, які незаконно отримали наділи в межах Лісниківської сільради, є родичі колишніх керівників Кабміну, на яких влада імущі оформили ділянки. Прокуратура підготувала позови про повернення землі державі і застосувала ряд заходів щодо запобігання подібних фактів отримання наділів.

На іншому березі Дніпра - у Броварському районі Київщини - за допомогою оперативно-розшукових заходів викрито масштабна земельна афера, авторство якої до цих пір невідомо. Хоча, як не дивно, але слідство ще має встановити шахраїв, які заволоділи на території Княжицького і Зазимської сільрад поруч ділянок загальною вартістю понад 20 млн. гривень (700 гектарів, що належать 529 селянам-пайовикам, - зараз ці землі арештовані) і легалізували право власності на них. Ділки тіньового ринку землі через п'ять підставних осіб надавали в два міськрайсуду підроблені боргові розписки та заяви від пайовиків з проханням розглянути цивільні справи без їхньої участі. Тобто штучно брали кредит, запорукою якого був земельний пай. Хто б сумнівався, що під час цих засідань визнавалися позовні вимоги про передачу паю в рахунок погашення боргових зобов'язань. Озброївшись вердиктом, учасники схеми через зміну цільового призначення ділянок (з ведення сільгоспвиробництва на ведення підсобного господарства) ставали їх власниками на користь чотирьох ТОВ. Виходить так, що суд, розглянувши питання про відчуження ділянки на користь кредитора, нібито бачив тільки те, що боржник не мав ні грошей, ні майна для погашення позики, а володів тільки ліквідної землею. Потім вимога кредитора задовольняли, і земля переходила до нього. Далі схема така: кредитор продає ділянку юридичній особі, яка готує документи, ділить ці гектари на шматки і знову продає. «Наштампували» їх майже півтисячі. В результаті у п'яти сотень селян суд відчужений ділянки. Сумно, але це типовий приклад винесення судами неправомірних рішень у справах про земельні відносини, - зазначає Валерій Корячкін. - Причому нерідко суд зобов'язує виконавчої влади здійснювати завідомо незаконні дії щодо передачі ділянок у власність суб'єктам господарювання та фізичним особам. На адресу Вищої ради юстиції ми надіслали звернення про наявність підстав для звільнення суддів міськрайсуду Київщини, які брали участь у цьому неподобстві. І вже є результат цього звернення: за постановою парламенту за порушення присяги звільнили одного з суддів Бориспільського міськрайсуду ».

Дійсно, не можна не погодитися з думкою пана Корячкіна. Загляньте в Інтернет, газетні і просто роздруковані на принтері оголошення на стовпах з приблизно таким змістом: «узаконити самобуд і вашу землю». І все стає зрозуміло - в Україну повним ходом працюють фірми і фірмочки, які узаконюють самозахоплення земель. Звичайно, через рішення суду.
Що доля мораторію нам напророчив?

Але «ламають дрова» не тільки в судах. Продовжують дивувати своїми перлами рішення київської мерії минулих років, які стали відомі тільки зараз, коли до них, як кажуть, дійшли руки міжвідомчої робочої групи. Наприклад, чого варті афери, прокручені під час відчуження ділянок на території Деснянського та Солом'янського районів Києва. Суть їх у тому, що в 2008 році окремим громадянам за символічний гонорар (від 300 гривень до 300 доларів) пропонували написати заяву з проханням виділити їм наділи столичної земельки. Міськрада абсолютно безоплатно відводив заявникам ділянки. Але щасливим власникам про це чомусь не повідомляли. Хоча ті жодних доручень не видавали і держактів на право власності в очі не бачили. А їх законні сотки були. . відчужені на користь родича одного з колишніх заступників голови КМДА і колишнього керівництва Солом'янської РДА.

Сподіваємося, що згадана міжвідомча робоча група дасть оцінку та іншим аналогічним рішенням київської влади. Мова йде, зокрема, про підозріло щедрої роздачі земель на Жуковому острові. Не завадило б розібратися і з новостроям «космічної» епохи в історії найбільшого міста України, які з'явилися або повинні були з'явитися в Голосієво, Пирогові, на Козачому острові, в Конча-заспівських і Дачному лісництвах.

Але останнім часом все більшу увагу привертають повідомлення з Криму. Здається, там ведеться справжня війна проти земельних рейдерів та самозахопників земель сонячної Таврії. Чого варті повідомлення про арешти і затримання тамтешніх відповідальних посадових осіб. Дехто натякає, що це новий переділ. Втім, в МВС заявляють, що ні про яке «переділ» не може бути й мови - все відбувається в рамках закону і заради повернення з тіні в держвласність протиправно забраної землі.

Далі телеграфним текстом про порушених на півострові «земельних» кримінальних справах. Главу управління екоінспекції Южнокримского регіону Рескомприроди Бочан підозрюють у нелегітимній видачу висновків про погодження проектів землеустрою щодо відведення ділянок для будівництва. Оскільки виявилося, що ці наділи. . розташовані в межах Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника. Цього чиновника, як і голови Лівадійського селищної ради Мамикіна затримали. Через «неправильного» погодження за грати потрапив і заступник головного архітектора Ялтинської міськради Мустафаєв. На обкладинці кримінальної справи з'явилися прізвища посадових осіб Алупкінського міськради - їм інкримінують зловживання з територією дитячого спецсанаторіях їм. Боброва. Мера Алупки Харитонова затримали.

Ялта фігурує і в інших матеріалах, де мова йде про будівництво в парку ім. Гагаріна, коли під соусом реконструкції триповерхівки одна з компаній звела будинок на 16 поверхів. У цілому багато подібних проблем у Криму виникає через неузгодженість меж селищ і міст, зокрема в зонах рекреації Південного берега або на гірничо-заповідної території. Користуючись цим, селищні ради почасти вважають їх «своїми». Втім, навряд чи це прояв святої наївності або провінційної темряви.

Серед інших варто виокремити земельну інцидент навколо відомого коктебельського маєтку Волошина, який пов'язують з дерибаном заповідної зони. Понад сто років тому поміщик Юнг придбав в цих місцях землю, вирішивши організувати зразковий курорт. Але з-за фінансових труднощів від задуму відмовився і почав розпродавати землю в роздріб. Один з ділянок придбала мати поета і художника Максиміліана Волошина. За власним проектом той у
1913 звів будинок, з часом став своєрідною Меккою творчої інтелігенції. Сьогодні тут Будинок творчості письменників України і музей художника. Свого часу будинок Волошина віддали в оренду підприємцю. А вже він захопив сусідську територію заповідника.

Є ймовірність появи низки кримінальних справ щодо захоплення земель і в прибережній захисній смузі водоохоронної зони вздовж річок, морів і взагалі навколо водойм. Досить проїхатися вздовж Дніпра від Києва до Черкас, по Південному березі Криму чи під Одесою - і назбирати подібний «компромат» можна дуже легко. Оскільки все побудоване в стометровій «пляжної» зоні (крім гідротехнічних, водогосподарських, лінійних споруд) є не чим іншим, як самозахопленням.

Звичайно, хтось запитає, а чому триває ревізія лише тих земельних угод і рішень, які затверджувалися, починаючи з 2006-го? Адже, за окремими даними, тільки за 2004 рік на різні фізичні та юридичні особи в Київській області були оформлені близько тисячі гектарів землі. Питання слушне, та й громадськості цікаво дізнатися про справи тих часів. Як і знайти відповідь на питання, який напрошується наостанок. Чи не станеться так, що напередодні скасування мораторію на продаж землі сільгосппризначення деякі олігархи зможуть утримати незаконно відрізані землі, а з відкриттям ринку латифундій просто формалізують їх юридичний статус відповідно фізичної, реальної власності? Побачимо.