Як врятувати столичну систему теплопостачання


Зараз за вікном літо, і саме час задуматися про те, як і з чим Україна ввійде в найближчий опалювальний сезон, який, як звичайно, настане «несподівано».А ситуація в житлово-комунальному господарстві близька до катастрофічної.

В усякому разі, так стверджує голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська.

- Згідно з офіційною інформацією, отриманою від міністерств і відомств, 75% водопровідно-каналізаційних мереж сьогодні зношені, 31% водопровідних і 20% теплових мереж потребують негайної заміни.Для цього необхідно 132 тисячі кілометрів труб. Крім того, теплові мережі втрачають до 30% виробленої теплової енергії.

У цих умовах люди,Які сьогодні сумлінно і в повному обсязі оплачують всі тарифи, щорічно втрачають близько 1400 гривень.Фактично, ці гроші йдуть на обігрів повітря і зволоження землі навколо труб. Адже якість надаваних послуг, унаслідок загальної спрацьованості житлово-комунального господарства, давно не відповідає існуючим нормам.

Але головною проблемою залишається відсутність грошей. Ми чудово розуміємо, наскільки величезні ті інвестиції, які сьогодні необхідно вкласти в житлово-комунальне господарство.За оцінками фахівців, це близько 150 мільярдів доларів. Тобто більше, ніж 100% внутрішнього валового продукту України.

Для розуміння масштабуПроблеми необхідно уявити, що якщо навіть усі гроші, які платить населення за сьогоднішніми тарифами, направляти на модернізацію вітчизняногоЖитлово-комунального господарства, то буде потрібно 31 рік, щоб зібрати необхідну суму.Але тепломережі, труби і каналізації стільки не пропрацюють. Вже не кажучи про людей, яким опалення і гаряча вода потрібні сьогодні, а не через десятки років.

Є ще одна проблема. У результаті підвищення тарифів почався істотне зростання заборгованості платежів за житлово-комунальні послуги. Вона вже перевищує 12 мільярдів гривень, і середній термін заборгованості становить три місяці.Крім того, істотно збільшилася кількість заяв на отримання субсидій. З початку нинішнього року за субсидіями звернулося у два-три рази більше людей, ніж за цей же період минулого року.

Ми розуміємо, що сьогодні люди змушені звертатися за допомогою до держави через скрутної фінансової ситуації і низького рівня доходів, які вони мають.Також ми розуміємо, що подальше підвищення тарифів призведе до кризи неплатежів та зростання заборгованості. Тому вважаємо, що сьогодні необхідно шукатиАльтернативу підвищенню тарифів і швидко створювати умови для залучення великих інвестицій у житлово-комунальне господарство - підсумувала Наталія Королевська.

Розуміють це і представники виконавчої влади, які вже не перший рік обговорюють питання реформування житлово-комунального господарства.До цього процесу залучені кращі фахівці галузі та експерти. Нещодавню презентацію нової програми «Стратегія розвитку Києва до 2025» року можна вважати відправною точкою для впровадження реальних реформ.Тим більше що важливість цієї програми вже зазначив Президент України Віктор Янукович.

А зважаючи на те, що однією з найбільш проблемних сфер у ЖКГСтолиці є теплове господарство, саме на його відродження зараз направляються всі адміністративні ресурси.Але ця галузь потребує гігантських капіталовкладень. За розрахунками експертів, на відновлення теплового господарства необхідно не менше 12 млрд грн.Для порівняння, у 2009-2010 роках міський бюджет не інвестував у модернізацію тепломереж ні копійки. І, за великим рахунком, київська влада тут не винна.У країні до цих пір існує викривлена ​​система побудови економічних відносин в житлово-комунальній галузі. Адже існуючий тариф на теплову енергію забезпечує всього 53% її собівартості.Тому кожна київська сім'я фактично отримує дотацію з міської скарбниці, а різниця покривається з міського бюджету. Наприклад, у минулому році компенсаціяЗбитків компанії «Київенерго» за різницю між існуючим тарифом і собівартістю енергії склала більше двох мільярдів гривень.І це враховуючи, що вартість виробництва тепла в Києві - одна з найнижчих в Україні. Неважко зрозуміти, що в цих умовах у столичної влади практичноНе залишається коштів на реконструкцію теплотрас, що знаходяться в комунальній власності.

Але вихід із цієї складної ситуації все-таки існує. Як вважає керівник проектів компанії The Boston Consulting Group (BCG), яка розробляє проект «Стратегії розвитку Києва до 2025 р.», Сергій Перапечка, інфраструктура - це основа розвитку міста. Без надійного, якісного постачання енергією, теплом, водою важко говорити не тількиПро комфорт для населення, але і для бізнесу, який заробляє прибуток місту і створює його робочі місця.«Тому найбільш взаємовигідним шляхом вирішення існуючої проблеми є концесія. Це одна з форм державно-приватного партнерства. Воно передбачаєПередачу розподільних мереж в управління на попередньо затверджених умовах і створює стимул для залучення значних капітальних вкладень »,- Вважає Сергій Перапечка.

З ним згодні й представники київської влади, і навіть активно створюють грунт для взаємовигідного співробітництва з майбутнім концесіонером. Більш того, вже є претендент, який може навести порядок в тепловому господарстві.«Моя ініціатива - вийти на договір концесії тепломереж з компанією« Київенерго », - заявив голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов.«Адже договір оренди з цією компанією закінчується тільки в 2017 році, а« Київенерго », повірте мені, не порушує умови цього договору. Якщо жМи залишимо мережі в нинішньому стані, то вже в найближчі роки просто не ввійдемо в опалювальний сезон.Адже реконструкція теплового господарства вимагає мільярдних вкладень. А договір концесії це цивілізований спосіб захистити інтереси городян і залишити підприємство в муніципальній власності.Але при цьому дати можливість інвестору вкладати гроші, розуміючи, що його інвестиції будуть захищені », - резюмував Олександр Попов.

Перевага концесії над орендою очевидно.Адже концесія - це надання уповноваженим органам права дозволу іншій юридичній особі на створення, будівництво, а також управління об'єктом концесії.В даному випадку мова йде про київський тепловому господарстві, що знаходиться у комунальній власності міста. Потрібно зауважити, що, згідно з чиннимЗаконодавством, в концесію передається цілісний майновий комплекс без дроблення підприємств.При цьому концесіонеру можуть бути висунуті обов'язкові для виконання вимоги. У нашому випадку концесіонер повинен буде вкласти свої гроші та інші ресурси в модернізацію підприємств і оновлення тепломереж.Але головна відмінність концесії від приватизації та оренди полягає в тому, що майно, передане інвестору в управління, залишається у комунальній власності, а по закінченні терміну дії договору повертається місту.До речі, все нове, модернізоване або реконструйоване обладнання також передається територіальній громаді.

Більш конкретно з цього питанняВисловився заступник голови Київської державної міської адміністрації Олександр Мазурчак.«Що краще - викласти величезні кошти з міського бюджету, піти на серйозні і довгострокові кредити і потім залишити борги своїм онукам? Чи все-такиПіти на договір концесії? Згідно з договором концесії, компанія зобов'язується протягом перше, скажімо, п'яти років вкласти в розвиток і модернізаціюМереж один мільярд гривень, якого в міському бюджеті немає.І ці гроші ніхто їм повертати не буде. Вони чітко по пунктах розписують: скільки, на що і коли вони витратять. При цьому в договорі можна записати,Що тарифи на тепло чи воду не підвищуються протягом такого-то часу », - говорить Олександр Мазурчак.

А вигода компанії-концесіонера в тому, що, вклавши серйозні гроші в заміну старих труб сучасними або застарілих котлів більш економними, вони починають серйозно економити.Ні аварій, а значить, немає і непередбачених витрат на їх усунення. І протягом 20 років після підписання договору компанія окупає витрати і отримує прибуток.

Природно, повернення передбачає невелике збільшення тарифу, це світова практика. І чим на більш тривалий термін діє договір концесії, тим меншою є навантаження на тариф.Але така схема буде життєздатною тільки за умови обгрунтованих, а не соціальних, як це є на сьогодні, тарифів.

Більше того, компанія«Київенерго» вже вкладає і готова далі вкладати досить великі кошти в реконструкцію тепломереж.І це незважаючи на те, що договір концесії поки не підписаний. У минулому році компанією було інвестовано, без урахування ремонтної програми, 63 млн грн.У нинішньому році в реконструкцію столичного теплового господарства буде вкладено близько 370 млн. грн. А вже з 2012 року щорічне фінансування даної програми буде становити не менше одного мільярда гривень.Всього планується за найближчі п'ять-сім років виділити 12-15 млрд грн. Таким чином, «Київенерго» може повністю профінансувати заміну застарілих тепломереж.

До речі, за даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Україна вже має позитивний досвід впровадження механізму концесії в сфері теплопостачання.Найбільш показовим є приклад міста Артемівськ Донецької області, де місцева влада в 2007 році передала цілісний майновий комплекс теплопостачання міста на 40 років у концесію литовської компанії «Енерджі».Менш ніж за чотири роки приватний концесіонер відновив тепломережі, і зараз городяни вчасно отримують тепло в свої будинки. Але найбільш ефективні практики в даний час працюють в Європі і Росії, саме на них і треба рівнятися.

Невже Україна не використовує свій шанс стати на шлях перетворення в справжню європейську столицю? Адже європейський вибір - не стільки політичнийПитання, скільки соціально-економічний, коли люди отримують комфортні умови для життя і роботи.

Дата: 2011-06-08
Джерело: day.kiev.ua



Додати коментар


Текст *:  

Ваше ім'я *:  
Email *:   (не буде опублікований)
Телефон:  
Повідомлення:  
Перевірка *
Введіть код: 


Інші статті про нерухомість

З яких документів почати будівництво приватного будинку?
Найраща пора року для придбання квартири, або на що дійсно необхідно звернути увагу
Як узаконити самовільне будівництво в Україні
Головні тренди на ринку нерухомості в 2018 році: новобудови і однушки
Мандрівники визначилися з кращим готелем світу
Податок на нерухомість в Україні: як не платити штраф у 2018 році
"Доступне житло": як держава допомагає українцям купити квартири
Покупці житла повертаються з передмістя до Києва
Коли краще продавати квартиру: нюанси ринку нерухомості
Ознаки афери при продажу нерухомості: як розпізнати?


Loader