Взяти землю: хто і як в столиці та інших містах може отримати законні 10 соток

Фабрики - робітникам, землю - селянам. Таке рішення було прийнято після здобуття Україною незалежності. Фабрики пролетаріату роздали. І тут же забрали.Земля у селян, хоч і умовно, поки залишилася.

Це спонукає городян чесати потилицю: чому при населенні країни в 50 млн осіб землю віддали лише 6,9 млн громадян? Втім, сьогодні власники земельних паїв не особливо розкошують.Середня орендна плата за гектар землі, за даними Держземагентства, становить лише 316,2 грн. Яка доля чекає сільгоспугіддя після зняття мораторію на їх продаж, можна здогадуватися.

Тим часом у містах неухильно дорожчають продукти. Це викликає невдоволення урбанізованого населення. Що в свою чергу дратує прем'єр-міністра Миколи Азарова.Як-то в серцях він навіть порадив городянам не стогнати, а брати лопату і годувати сім'ю.

«А що заважає кожному, у кого є руки-ноги, єЕнергія, взяти лопату, 10 соток землі і на період, поки ми будемо цим займатися в загальнодержавному масштабі, хоча б свою сім'ю забезпечити овочами? - Пояснив пізніше прем'єр.Але де копати? Глава уряду ніби як розпорядився видати людям городи. Але очевидно, що місія нездійсненна.

Причому в даному випадку доручення прем'єра зовсім не обов'язково.Чинне законодавство гарантує право городян на безоплатну передачу їм земельних наділів для присадибної ділянки або дачного будівництва.Згідно зі ст. 121 Земельного кодексу, розмір такої ділянки - до 10 соток. Але щоб скористатися цим правом, потрібно пройти кілька кіл кабінетного «пекла» і догодити чимало чиновників.

Все ж спробуємо розібратися, які кроки, відповідно до законодавства, слід зробити. Керівник харківського офісу ЮФ «Ілляшев і Партнери»Олексій Христофоров розповідає, що насамперед потрібно отримати дозвіл місцевої ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельноїДілянки.Для цього необхідно подати письмове клопотання до міської ради. У ньому зазначаються цільове призначення та розміри ділянки, додаються графічні матеріали із зазначенням бажаного місця його розташування.Міськрада розглядає клопотання у місячний термін. Якщо повезло з дозволом, далі слід укласти договір з розробником відповідних проектів.Розроблений проект подається комісії з розгляду питань, пов'язаних з узгодженням документації із землеустрою. Вона протягом трьох тижнів надає органу місцевого самоврядування висновок про погодження проекту.Якщо проект підлягає обов'язковій держекспертизі землевпорядної документації, комісія передає погоджений проект відповідного органу для проведення експертизи.Отримавши позитивне рішення, місцева рада в двотижневий термін зобов'язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою та передачі ділянки у власність заявника.

І це ще не все. «Отримавши позитивне рішення місцевої ради, можна перейти до останнього етапу процедури - отримання державного акта на право власності на земельну ділянку», - підсумовує Олексій Христофоров.Він зазначає, що постановою КМУ № 844 від 05.08.2009 встановлена ​​спрощена процедура оформлення і видачі таких актів. Для цього мерові подається заяваЗ певним переліком копій документів, адресований територіальному відділенню Держкомзему.Видача держакту здійснюється місцевим Центром кадастру в термін до 30 робочих днів.

На практиці ж потенційний власник заповітних 10 соток зіткнеться з нерозв'язною проблемою вже на першому етапі.Адже щоб подати клопотання до міськради, потрібно спочатку знайти вільну ділянку. Для цього, за законом, можна звернутися в Центр земельного кадастру, який зобов'язаний надати таку інформацію.Однак, по-перше, надана кадастром інформація може не відповідати реальному стану справ. По-друге, швидше за все, відповідь буде проста:Згідно з генпланом розвитку міста (зокрема, у Києві - до 2020 року), вільних територій для малоповерхової житлової забудови немає.Значно допомогти вирішенню проблеми міг би новий Закон «Про державний земельний кадастр», згідно з яким з 1 січня 2013 року повна інформація про всі ділянках повинна бути надана на сайті Держземагентства.Але можна очікувати, що до того часу вся умовно вільна земля буде вже застолблена реєстраторами.

Іноді чиновники радять громадянам побродити по околицях міста і пошукати ділянку самостійно.Але навіть у випадку виявлення такого, залишається ризик, що знахідкою скористаються знову ж наближені до влади. А «першовідкривач» повідомлять, що ділянка вже зайнятий іншою особою, оформивши відповідні документи заднім числом.Деякі експерти радять підшукати ділянку спочатку для оренди. І вже отримавши відповідне право, подавати документи на його безкоштовну приватизацію.Але й така схема не скасовує необхідності заручитися підтримкою міського голови, місцевих депутатів і обійти з поклонами чимало чиновницьких кабінетів.В цілому оформлення ділянки може тривати роками і коштувати десятки тисяч гривень.

Втім, право на свої 10 соток можна при нагоді продати. Яскравим прикладом того, як це відбувається, може бути голосування сесії Київради 1 жовтня 2007 року.Тоді до півтисячі київських студентів отримали 1,3 тис. га землі в Пущі-Водиці та Конча-Заспі. Опозиціонери тоді говорили, що «молода команда» викупила у студентів паспортні дані за ціною в $ 1 тис.До речі, продати своє право на 10 соток можна і сьогодні. За деякими даними, в середньому воно коштує 1-2 тис. грн.

Зазначимо також, що навіть у тісному Києві вільна земля все-таки є.Днями Київрада виділить Одеської юракадемії, ректором якої є регіонал Сергій Ківалов, земельна ділянка площею 5,7 га. Ділянка, тільки нормативна оцінка якого становить близько 44 млн грн, передано в постійне користування.От і виходить, що киянам замість того, щоб жувати власноруч вирощену капусту, поки доведеться гризти граніт науки.