Всі видані при уряді Тимошенко акти на землю відберуть?

Конституційний суд дозволив адміністративним судам розглядати питання, що стосуються суперечок на земельному ринку. На думку юристів, нові правила істотно ускладнять процедуру розгляду подібних справ

А, враховуючи, що найближчим часом почнуться нові чищення на земляному ринки, це неминуче приведе до цілого ряду судових позовів. Як з'ясував портал «Політика і гроші», мало не всі акти на землю, видані при уряді Тимошенко, затверджувалися поспішно, а, значить, з порушеннями. Таким чином, тисячі нових власників можуть позбутися землі вже найближчим часом, буде спровокована хвиля рейдерства і новий виток корупції в судах.

Конституційне рішення

Конституційний суд кардинально змінив ситуацію на земельному ринку країни. Служителі Феміди обнародували своє рішення, щодо неоднозначності і розмитості формулювання першої частини ст. 143 Конституції України, згідно якої місцеві органи влади «вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції». Представники Вищого адміністративного суду, яких цей вислів стурбував ще в травні минулого року, звернулися до своїх колег з проханням пояснити, чи потрапляють земельні питання під дане формулювання.



Крім цього, суддів попросили пояснити 12 статтю Земельного Кодексу, в якій прописано, що чиновники на місцях можуть надавати і вилучати передані в користування земельні ділянки. Незрозумілим Вищому адміністративному суду став ще один пункт вищезгаданої статті, в якій обмовлялася можливість міських, сільських і селищних рад розпоряджатися майном общин, передаючи земельні наділи в користування фізичних і юридичних осіб. Конституційний суд попросили з'ясувати, чи є місцева рада суб'єктом владних повноважень.

Ще один пункт, який турбував суддів, прописаний вже в основному для них документі – в першому розділі 17 статті Кодексу адміністративного судочинства. У ній вказано, які конкретно справи можуть розглядати адміністративні суди. «Спори фізичних або юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень з приводу оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій або бездіяльності», - саме це формулювання, прописане в першій частині статті і викликала подив служителів Феміди.

Іншими словами, в адміністративному суді хотіли виснять, чи можуть вони розглядати рішення із земельних питань, а саме спори між фізичними, юридичними особами і чиновниками з питання відміни незаконних рішень органів влади. У Конституційному суді, вислухавши доводи своїх колег, підтримав все три трактованія, таким чином, дозволивши адміністративним судам займатися земельними питаннями.


Процедура ускладниться
Варто відзначити, що роз'яснення Конституційного суду значно підвищило роль адміністративних судів. До ухвалення такого важливого для них рішення, судді адмінсудов займалися технічними справами – відміняли державні акти на землю, але тільки в тому випадку, якщо господарський суд вже визнав документи, на підставі яких і був виданий держакт, недійсними.

Реальним же рішенням земельних питань займалися господарські суди і суди загальної юрисдикції. Наприклад, якщо позивачем виступала юридична особа, яка вимагала відмінити рішення місцевої влади про виділення землі і визнати за ним право власності на ділянку, справа розглядалася в господарському суді. Якщо ж з аналогічними вимогами виступала фізична особа, то справи відправлялися на розгляд до судів загальної юрисдикції.

На думку партнера юридичної компанії Moris Group, що управляє, Андрія Романчука, залежно від інтересів сторін різні справи з схожим змістом могли розглядатися або господарським, або адмінсудом.

«Дуже часто адміністративні вимоги до органу влади супроводжуються і майновими вимогами. Юристи, користуючись неоднозначністю трактувань законодавства, могли поставити на перше місце прохання до суду відмінити якийсь акт місцевої ради. А на друге – вимога розірвати майновий договір, який був складений на підставі цього акту. У такому разі справа прямує в адмінсуд. Якщо ті ж вимоги просто поміняти в позовній заяві місцями, «головним» у справі вже буде господарський суд», - пояснює Андрій Романчук.

Проте найчастіше служителі закону прагнули передати справу саме до господарського суду, де розглядати це питання набагато легше. Юристи признаються, що із-за змін в законодавчому полі, розглядати подібні справи стане набагато складніше.

На думку партнера адвокатської компанії «Васько і Назарчук» Вадима Васько, що управляє, в більшості випадків майнові вимоги легше проводити через господарські суди або суди загальної юрисдикції. «Юристи підходять з практичної точки зору. Головна мета зазвичай полягає в тому, щоб стягнути збитки або відновити право власності. Як це робитиметься – через відміну актів органів влади або в спорі з фізичною або юридичною особою, – це друге питання. Тепер же доведеться розділяти «господарську» і «адміністративну» частину справи», – відзначає юрист.

Правознавці припускають, що ряд справ, що потрапили до господарських і загальних судів, що не мають «адміністративної» складової, можуть бути або передані адмінсудам, або розділені в примусовому порядку. В цілому ж, на думку юристів, після рішення Конституційного суду існує ризик, що поділа в господарському і загальному судах припинятимуться до рішення питання по діях місцевих властей в адмінсуде.


Грошові потоки перерозподілять
Подаруй, найцікавіше питання до суддів – чому необхідність в трактуванні виникла саме зараз. Адже, наприклад, Кодекс адміністративного судочинства був прийнятий в 2005 році і довгий час ніяких заперечень у служителів Феміди не викликав.

Офіційною причиною звернення стала неоднозначна судова практика у земельних справах, пов'язаних з рішенням органів місцевої влади. За словами представника Вищого адміністративного суду і Конституційного суду у даній справі Любові Гончар, якщо це сфера публічного права, то розгляд суперечок між юридичними, фізичними особами і місцевою владою входить в компетенцію адмінсудов. А якщо спори носять приватно-правовий характер, вони підсудні судам загальної юрисдикції або господарським судам.

Реальна ж причина, як завжди, відрізняється від офіційної. Річ у тому, що найближчим часом інтерес до земельних справ істотно виросте, що пов'язане з небувалою активністю екс-прем'єр-міністра і глави нинішньої оппозії Юлії Тимошенко, яка напередодні президентської гонки активно роздавала безкоштовні акти на землю.

Спеціально для цих цілей 21 жовтня 2009 року Кабінет Міністрів України прийняв Ухвалу №1112 «Про додаткові заходи щодо безкоштовного оформлення і видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки», яким були внесені зміни в ухвалу №844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України в 2009 році». Згідно цьому документу, затверджувався новий спрощений порядок видачі актів на право власності на земельні ділянки. Для забезпеченні виконання регуляторного акту Уряд навіть виділив 507 млн. грн.


Українці ніколи не вийдуть з судів
Як стало відомо журналістам порталу «Політика і гроша», до затвердження нового порядку чиновникам вдалося видати понад 1 млн. актів, ще близько 700 тис. документів були подані давно і не оформлялися із-за тривалої тяганини. Позиція Юлії Тимошенко полягала в тому, щоб видати близько 6,5 млн. документів, які, природно, робилися «на швидку руку».

«Технічна документація під такі акти дуже низької якості. Багато наділів «заступають» один на одного, на деякі видано по декілька держактів. Зараз люди почнуть на цих землях будівництво, ставитимуть огорожі. Все це спровокує безліч конфліктів і, відповідно, додасть роботи судам», – розповідає президент Земельного союзу України Андрій Кошиль.

Цю інформацію підтверджують і самі юристи. «На ділянці одного з наших клієнтів недавно з'явилися невідомі і стали переставляти межові знаки. Ми звернулися в управління земельних ресурсів, де нас повідомили, що з незрозумілих причин межі наділу почали коректуватися. По логіці ми повинні подавати позов до загального суду, оскільки йдеться про спору двох сусідів. Але оскільки ми точно не знаємо, хто наші опоненти, то судитимемося із земельним управлінням в адмінсуде», – говорить старший радник юридичної фірми «Василь Кисиль і партнери» Вадим Беляневіч.

Правознавці прогнозують, що в найближче роки кількість охочих звернутися до адміністративного суду буде активне рости. Річ у тому, що не за горами питання про впорядкування земельних ділянок, у зв'язку з ухваленням закону про земельний кадастр і про ринок землі. Той факт, що сумнівні рішення місцевих властей, що ухвалюються зараз, ніхто не оскаржить, пов'язано лише з тим, що дані документи за определнноє винагороду оформляються на користь конкретних фізичних або юридичних осіб.

Проте найближчим часом на земельному ринку можуть початися масові чищення. Адже, кожен новий чиновник, як правило, починає свою роботу з обіцянки розібратися із земельним ринком. Враховуючи, що попереду вибори в місцеві ради і до Парламенту, представники нової політичної сили цілком можуть утілити свої обіцянки в життя. Це приведе до зростання кількості позовів, що дозволить суддям непогано на цьому запрацювати