"Укртелеком" купить Ахметов?

Кого ж лобiювало Мiнтрансзв`язку, вигадуючи такi дивнi квалiфiкацiйнi обмеження? "Скорiш за все, умови писалися пiд структуру Рiната Ахметова, але вони прописанi не дуже професiйно. Вони можуть не спрацювати, бо не гарантують його перемоги".

Щодо "Укртелекому" залишається iсторична iнтрига.

Свого часу за вплив на компанiю змагалися двi групи. Перша - на чолi з сьогоднiшнiм головою Адмiнiстрацiї президента Сергiєм Льовочкiним. Друга - пiд керiвництвом колишнього першого помiчника президента Вiктора Ющенка Олександра Третьякова.

Насправдi цi двоє є давнiми друзями i завжди вважали компанiю своєю скарбницею. У 2005 роцi тодi ще депутат вiд БЮТ Михайло Бродський звинуватив їх у спробi продати компанiю дешево напередоднi парламентських виборiв-2006.

Проте, подейкують, що мiж ними завжди iснувала конкуренцiя з приводу того, хто саме буде впливати на керiвництво "Укртелекомом". За часiв Леонiда Кучми лiдерство мав, вочевидь, Льовочкiн, а за часiв Ющенка бiльший вплив здобув Третьяков, який навiть обiймав посаду голови спостережної ради "Укртелекому".

Напевно, цi двоє не залишили компанiю без нагляду i сьогоднi. Де вони заклали свiй iнтерес, дуже цiкаво. Особливо з огляду на те, що державного монополiста дротового зв`язку, скорiш за все, купить Рiнат Ахметов.

Саме його корпорацiя "Систем кепiтал менеджмент" найкраще вiдповiдає умовам приватизацiйного конкурсу, оголошеного Фондом держмайна. I навряд чи керiвник вiдомства Олександр Рябченко вигадав обмеження, передбаченi в умовах, сам, без допомоги Адмiнiстрацiї президента.

Символiчнi обмеження

Продаватимуть оператора 28 грудня - напередоднi Нового року i невдовзi пiсля католицького Рiздва. Вiтчизнянi експерти не задоволенi цiєю датою.

"Ця дата безперспективна для залучення захiдних iнвесторiв. Усi поважнi фiрми iдуть на рiздвянi канiкули. Тому на конкурсi, скорiш за все, буде або один учасник, або конкуренцiя буде суто формальна, як пiд час продажу "Луганськтепловоза", - стверджує екс-керiвник ФДМ, народний депутат вiд фракцiї НУНС Олександр Бондар.

Тобто iнвестори православного вiросповiдання отримують символiчну перевагу. Цiкаво, що голова фонду Олександр Рябченко також не очiкує напливу покупцiв.

"Укртелеком - не така приваблива компанiя. Всi розумiють, який у неї фiнансовий стан. Окрiм того, ми поставили досить високу стартову цiну - 10,5 мiльярда гривень, а бiльшiсть покупцiв казали, що готовi купити її тiльки за вiсiм. Дехто вважає, що ми повиннi бути щасливi задешево пустити їх на ринок. Не скажу, хто це, але ви розумiєте, якi компанiї першi приїжджають до України, коли тут оголошуються конкурси. Цiна - головне обмеження", - запевняє чиновник.

Певно, маються на увазi росiйськi претенденти - компанiя "Вимпелком", яка володiє в Українi мережами "Київстар" та "Бiлайн" i контролює мережу Life:), та АФК "Система" - власник МТС. Тож якщо вони i далi шкодуватимуть грошей, то залишаться без кабельних мереж "Укртелекому".

Однак аналiтик BG Capital Олександр Паращiй сумнiвається, що цiна для росiян зависока.

"Укртелеком" оцiнено близько до ринкової вартостi. Для росiйських компанiй ця цiна бiльш нiж прийнятна, особливо для тих, що мають бiзнес в Українi. Якщо вони вiд "Укртелекому" отримують синергiю - збiльшують частку на ринку чи здобувають доступ до кабельних мереж, то можуть заплатити ще бiльше", - прогнозує експерт.

Конкретнi обмеження

Важливiше - квалiфiкацiйнi вимоги до покупця. Окрiм традицiйного недопущення офшорних компанiй, до участi у конкурсi не допускаються два види фiрм.

1. Компанiї, у яких частка, що належить Українi чи iншим державам або її державним пiдприємствам, у статутному капiталi перевищує 25%, та у яких є частка особи, у статутному капiталi якої частка такої держави перевищує 25%.

2. Компанiї, розмiр доходу яких вiд надання послуг зв`язку, крiм доходiв вiд поштового, спецiального i фельдзв`язку та кур`єрської дiяльностi, на територiї України за останнiй фiнансовий рiк перевищує 25% загальної суми доходiв.

Рябченко похвалився, що друга умова покликана не допустити посилення монополiї на ринку телекомунiкацiй. Але, якщо придивитися, то ця вимога абсолютно надумана.

По-перше, за доходом 25% ринку, за оцiнками експертiв, набирає тiльки "Київстар", адже тут враховуються всi послуги зв`язку, а не лише мобiльна телефонiя.

По-друге, в умовах конкурсу нiде не сказано, що власники українських мобiльних монстрiв не можуть узяти участь у конкурсi замiсть самих операторiв.

Тобто теоретично доступ, вiдповiдно до другої умови, отримують i "Система", i спiввласники Life:) компанiї Turkcell та СКМ Рiната Ахметова, i "Вимпелком".

Остання, щоправда, вiдсiюється за першим обмеженням. Воно не лише традицiйно забороняє участь у приватизацiї українським держкомпанiям, але й закордонним, а також мiстить геть дивний для спецiалiстiв пункт - заборону подавати заявку компанiям, у яких хоча б один акцiонер хоча б на 25% належить якiй-небудь державi.

Таким чином, спiввласник "Вимпелкома" норвезька Telenor, у якiй державний пакет є чималим, закриває шлях до "Укртелекому" i собi, i самому "Вимпелкому". Однак нiщо не може стримати перспективи участi у конкурсi iншого спiввласника цiєї компанiї - росiйську Altimo, що входить до "Альфа-Груп".

Умова ФДМ вiдсiює також "Ростелеком", який давно приглядався до "Укртелекому", а також "Дойче Телеком", у якому Нiмеччина володiє 26%. "От цього оператора шкода, це хороший оператор. Нехай вiн продає комусь державнi 2% i бере участь у нашому конкурсi", - порадив Рябченко.

Фондовий песимiзм

Голова ФДМ не у захватi i вiд конкурсних умов, i вiд перспектив пiдвищення аукцiонної цiни. Спiвавтором дивних квалiфiкацiйних вимог вiн називає Мiнтрансзв`язку.

"Якби ж то ми повнiстю самi складали умови! Ми повиннi йти на компромiс, iнакше ще рiк не можна було би продати "Укртелеком". Ми просто не отримали би погодження з галузевих мiнiстерств", - каже Рябченко.

Вiн попереджає, що надто романтично було би сподiватися на велику кiлькiсть учасникiв. А оскiльки початкова цiна близька до ринкової, то збiльшити її керiвник ФДМ сподiвається хiба що до 11-12 мiльярдiв гривень.

Бiльше того, цi кошти не зможуть порятувати державний бюджет, у якому пульсує велика дiрка в очiкуваннi щонайменше 6 мiльярдiв гривень вiд Фонду держмайна. "Але якщо уряд знатиме, що у сiчнi-лютому вiн цi грошi отримає, то йому все-таки легше працюватиметься", - припустив чиновник.

Вiн нагадав, що покупцевi, окрiм платежу до ФДМ, доведеться знайти ще 1,5 мiльярда гривень, щоб погасити валютний кредит "Укртелекому" вiдповiдно до iнвестицiйних зобов`язань, а також вкласти близько 8 мiльйонiв гривень у видiлення в окрему державну компанiю пiдроздiлу, що займається спецзв`язком.

Однак iнший екс-керiвник ФДМ регiонал Михайло Чечетов виправдовується: "Ми i не ставили завдання латати дiрки у цьому бюджетi. Просто країна стала прогнозована, iнвестори знову нами зацiкавилися, i ми зрозумiли, що пора продавати".

Мiнтранс заблокує конкурс?

Кого ж лобiювало Мiнтрансзв`язку, вигадуючи такi дивнi квалiфiкацiйнi умови, якщо у результатi не обмежило доступ до "Укртелекому" нинiшнiх власникiв мобiльних операторiв?

"Скорiш за все, умови писалися пiд структуру Рiната Ахметова, але вони прописанi не дуже професiйно. Вони можуть не спрацювати, бо не гарантують його перемоги", - припускає Бондар.

Вiн нагадав, що пiдприємства, у яких частка iноземної держави у власниковi становить не менше 25%, не раз перемагали у конкурсах з приватизацiї тих чи тих пiдприємств. Наприклад, "Брянський машзавод", який купив "Луганськтепловоз".

Однак можливий iнший варiант: мiнiстерство навмисно прописало нечiткi обмеження, щоб потiм мати змогу заблокувати результати аукцiону в судах. Адже воно кревно зацiкавлене у тому, щоб оператор залишався пiд його орудою.

Якщо ж аукцiон таки вiдбудеться, то у ньому, очевидно, вiзьмуть участь СКМ, обидвi росiйськi мобiльнi корпорацiї - якщо вирiшать не економити, а також, можливо, хтось iз закордонних iнвесторiв. Наприклад, консорцiум з європейських банкiв, який, за словами Рябченка, недавно цiкавився "Укртелекомом".

I дещо бiльшi шанси на виграш все-таки у Ахметова.

"Росiйськi компанiї i Ахметов повиннi бачити приблизно однаковi синергiї, єдина проблема - це соцiальнi послуги, якi лежать тягарем на операторi. Якщо хтось iз покупцiв бачить реальну змогу добитися вiд влади створення фонду унiверсальних послуг, то вiн зможе заплатити i 15-16 мiльйонiв, а не 10,5", - припускає Паращiй.

Залишилося тiльки вгадати, у кого iз названих структур кращi "кiнцi" у владi.