Український уряд навіть не знає, скільки в Україні залишилося їжі

Уряд України не володіє точною інформацією про запаси стратегічних видів сільгосппродукції в країні. Це призводить до помилок в балансах виробництва і споживання і необгрунтованого обмеження експорту, пише тижневик "Коментарі:"

Як приклад того, що керівництво країни отримує викривлену інформацію про стан справ на аграрному ринку, голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков навів такий факт: "Вітчизняні пекарі заявляють про брак житнього борошна. За прогнозами пекарів, на цей маркетинговий рік житнього борошна їм може не вистачити, і вони виступають з ініціативою призупинити експорт. При цьому в Аграрному фонді знаходиться близько 170 тис. тонн торішніх запасів жита ".
Експерти вказують на кілька причин, які ведуть до значних перекосів при формуванні балансів. Зокрема, дані про сільгоспвиробництві "прикрашають" чиновники на місцях: за різними товарними категоріями похибка коливається від 5 до 50%. Частина аграрних господарств статучету не підлягають, тому підрахувати, скільки вони зібрали врожаю, практично неможливо.
Крім того, при розрахунку внутрішнього споживання за основу беруться усереднені норми, які протягом багатьох років залишаються незмінними. Хоча в дійсності ці величини константами не є. Продуктовий кошик населення змінюється з року в рік залежно від економічної ситуації і купівельної платоспроможності. Так, за даними компанії "Інфагро", якщо ще в 2007 році середньостатистичний українець споживав 225 л молокопродуктів (у перерахунку на молоко) на рік, то вже в 2009 р. цей показник знизився до 213 л на людину.
На думку опитаних аналітиків, врожаю зернових 2010 року в розмірі 39 млн. тонн має вистачити і для забезпечення внутрішнього споживання, і для експортних поставок. Україна без будь-якої шкоди для власного ринку здатна відправити за кордон 12-15 млн. тонн зерна. Однак уряд усе-таки має намір ввести квоти загальним обсягом 2700 тисяч. тонн (до 31 грудня 2010 року).
Експерти ж впевнені, що такі обмеження з загрозою для внутрішнього ринку ніяк не пов'язані. Просто нинішні ціни на зерно вище того рівня, який по кишені Аграрному фонду. І замість того, щоб знайти необхідну суму, держава намагається впливати на ринок випробуваними методами адміністративного тиску, відзначає тижневик