У тінь і назад? Ні, тільки в тінь!

Прийнято вважати, що якщо якесь урядове рішення згодом відміняється, то все просто повертається на круги своя. Е, немає — не все

Тільки цього року Батьківщина (в особі Кабміну) спробувала було:

заборонити предпрінімателям-едіноналожникам брати з покупців ПДВ — вимушуючи їх тим самим платити ПДВ постачальникам за свій власний рахунок;

оподаткувати на прибуток то минулі збитки підприємств, то курсові різниці, по суті — вводячи черговий податок на інфляцію;

заборонити зменшення ПДВ по «застарілих» податкових накладних (при тому, що вчасно їх використовувати КМУ теж не вирішує, зобов'язуючи чекати сплати ПДВ постачальником, про яку сплату ще потрібно якимсь чином дізнатися!) —

а потім все це (окрім вимоги чекати сплати ПДВ контрагентом) відмінила — вже в особі, як правило, президента, в одиничних випадках — суду або уряду, що самого напоумився.

І що ж — думаєте, вишли у результаті на нуль?

Ні в якому разі.

По-перше, зі всіх цих дікостей дещо (те, що в дужках) таки уціліло.

По-друге, ті, що налякалися встигли утекти в тінь, а ця дорога — в один кінець.

Назад звідти вже не повертаються. Хабарі роздані, питання вирішені, стежина уторована — і ні КМУ, ні Муму їм тепер не перешкодить вести чесний тіньовий бізнес з своїми набагато стабільнішими правилами. Іноді, втім, ці правила теж коректуються на інфляцію, але все одно не так безсоромно, як це робить державу з тими, хто здуру залишився на світлу. І хто ж після цього повернеться? З раю в пекло добровільно, ради любові до цієї самої Батьківщини?

І вона (Батьківщина) потім ще хоче, щоб їй довірили щасливу старість, сплачуючи в ім'я цієї старості до Пенсійного фонду сьогоднішніми живими грошима з своїх мізерних спорадичних випадкових доходів?

А хто кому тоді що повинен платити у зв'язку з невипадковими підприємницькими збитками унаслідок спотворення законів — ще і заднім числом. І далеко не всякою відміною вдалося зарубцювати ці рани бізнесу, особливо малого, що кровоточили.

З іншого боку — бізнес винен і сам, що частково навіть зараз залишився на світлу. Як його в тінь вона, Батьківщина, не заганяє, а він все одно десь продовжує їй вірити! Гробивши, між іншим, своєю тупою вірою залишки економіки.

Я не розумію, на що розраховують ті, що залишаються на світлу в епоху беззаконня? Ті, кого примушують переплачувати податки мало не на рік вперед, кому відшкодовують ПДВ, тільки якщо вони ще більше тут же переплатять, кому розповідають, які були податки за якийсь період, вже після того, як цей період закінчився! І їй, Батьківщині, все одно вірять.

Це вже не підприємці, це — паства. Вона зневажає — вони залишаються.

Всім ним, що не утік в тінь навіть в такий дикий смутний час, нормальна влада просто зобов'язана буде потім дати орден.

За віру і. За віру і дурість