У парламенті підтримали старт земельної реформи


Профільний парламентський комітет рекомендував видати земельні паї працівникам державних і комунальних сільськогосподарських підприємств.

У парламенті підтримали старт земельної реформиПрофільний комітет підтримав

Йдеться про урядовий законопроект №6269 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ таорганізацій », який був розглянутий комітетом ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин на цьому тижні.

Законопроектом пропонується встановити процедуру безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України - працівниками державних або комунальних сільгосппідприємств, а також учителям, лікарям, бібліотекарям та іншим працівникам сфери соціальногоінфраструктури, розташованої на території ради, а також пенсіонерам цих установ. Така процедура можлива в разі прийняття рішення про приватизацію госземель. Прописано також, що «залишки» після роздачі отримують статус земель запасу.

За результатами обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти за основу зазначений проект закону.

Експертна думка

Цей законопроект активізував дискусію навколо аграрної і земельної реформ в цілому і зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення зокрема. ABCnews зібрав експертні думки з цього приводу.

Глава Офісу підтримки реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України Юрій Змій

Коли ми говоримо сьогодні про реформу, все згадують тільки про мораторій. Але це лише вершина айсберга.

Чи готові ми технічно до зняття мораторію? Поки немає.Що треба зробити в першу чергу? Перший пункт - забезпечити чітку роботу земельного кадастру, системи реєстрації прав власності на земельні участки. Так, зараз багато робиться для спрощення цих процедур.Але варто визнати, що до досконалості і ефективності цієї системи ще дуже далеко.

Другий важливий момент - питання відумерлої спадщини.Власники паїв не змогли скористатися своїм майном через введення мораторію, деякі з них вже не з нами, а спадкоємців у них немає. І це велика проблема - як для місцевих громад, так і для великих підприємств, які працюють в тій місцевості.Вони не можуть легально скористатися землею, яка залишилася від таких пайовиків. ВР вже прийняла закон, який принципово спрощує ці моменти, але є ще дуже багато технічних невирішених питань.

Ще по ряду проблем - землі колективної власності, польові дороги - є кілька пропозицій, але до реальних рішень ще дуже далеко. Як тільки ми збудуємо тут нормативну систему, дискусія про зняття мораторію буде йти набагато легше.

Згідно з дослідженнями, свій пай готові продати від 20 до 30% власників. Поки ж вони безправні. Наприклад, велика компанія, підписавши з ними договір, може змінювати орендаря без згоди власника ділянки.

Але реформа не може бути проведена одномоментно, під тиском тієї чи іншої сторони. Це однозначно повинен бути компроміс.

Народний депутат Вадим Івченко (ВО «Батьківщина»)

Земельна реформа не може рухатися без аграрної реформи.Але чому ми постійного говоримо про зняття мораторію? Тому що так прописано: при прийнятті закону про обіг земель мораторій знімається.

Головне завдання держави зараз - «створити» покупця. Всім зрозуміло, хто продавець.Це небагаті люди: 67% з них сидять на дотаціях, інші заробляють собі на життя. У нас в країні не сформовано середній клас. На щастя, оціночна вартість землі зараз росте. У деяких ділянках Броварського району гектар пропонується по 179 тис.грн, в Яготинському - по 55 тис. грн. І уявімо ситуацію, що фермер купив 200 га за $ 200 тис. Яка ймовірність, що він знайде кошти купити трактор і обробляти? У нас немає зараз ні покупця з числа середніх підприємців, ні системи кредитування.

Законопроект №6269 стосується насамперед земель держпідприємств. Так, люди які працювали в радгоспах, при розпаювання не отримали своєї землі. Добре, давайте роздамо зараз. А на що залишилися після розпаювання землях держава повинна ефективні робочі місця.Вони повинні заробляти, а не отримувати пасивно мізерну орендну плату.

А як консолідувати одноосібників, яких у нас 4,5 млн? Коли ми приходимо в рітейл, саме їх продукцію купуємо, але де залишаються податки і прибуток від цієї діяльності?Всі питання до посередників. Ми прораховували з Інститутом аграрної економіки, що близько 0,5 млн з цих 4,5 млн ми вже можемо залучити, вивести в білий ринок.

А поки у нас офіційно в сільському господарстві працюють всього 52 тис. Сільгосппідприємств.Порівняйте: Польща - 2,5 млн, Італія - ​​1,8 млн, Іспанія - 1 млн. А у нас скромні 52 тисячі, і цифра щороку скорочується.

Що стосується фермерів, то треба створити систему їх зростання, давати їм дотації, кредити, робити форвардні закупівлі, стимулювати перехід на більш трудомісткі виробництва. Це і називається державна аграрна політика.

до покупців держава повинна чітко прописати вимоги. Наприклад, у Франції можна купити землю тільки в тому випадку, якщо до цього сім років потенційний покупець її орендував, а продати не раніше ніж через 15 років. Так відсікаються спекулянти.У США, наприклад, в штаті Міннесота, взагалі заборонена спекуляція: купив - обробляй, передавай в спадок, але продати не маєш право - повертай державі. У Данії не можна купити, якщо проживаєш далі, ніж за 30 км від вибраної ділянки.У Німеччині 95% землі знаходяться в приватній власності, але щоб її купити ти повинен підтвердити свою кваліфікацію. У Швеції вимагають не тільки кваліфікацію, а й наявність домашніх тварин. Такі вимоги потрібні і нам.Землю повинні купувати реальні власники, які будуть її обробляти, а не ті, хто мають мільйони в електронних деклараціях, куплять і будуть здавати в оренду селянам.

Керівник проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Денис Нізалов

У приватній власності зараз перебуває 27 млн ​​га землі, якими володіють 7 млн ​​українців. Це майже половина сільських жителів.

Які вигоди побачать ці люди від земельної реформи? Головна вигода після зняття мораторію - збільшення орендної плати. Адже з відкриттям обороту збільшуватиметься ціна землі.

Плюс поліпшення доступу до кредитування, земельні паї можна буде використовувати в якості застави.

Але найголовніше - збільшиться кількість робочих місць. Адже збільшення ціни землі призведе до збільшення доходів місцевих жителів.А це стимул для появи інших сервісів, які пов'язані з сільським господарством.

На мою думку, найбільший ризик реформи - це збереження статусу-кво. На жаль, це найвірогідніший сценарій на сьогодні. Але від цього програють всі.Власники недоотримають прибуток, виробники - сповільнять зростання, держава - недоотримає інвестиції.

Дата: 2017-05-19
Джерело: abcnews.com.ua



Додати коментар


Текст *:  

Ваше ім'я *:  
Email *:   (не буде опублікований)
Телефон:  
Повідомлення:  
Перевірка *
Введіть код: 


Інші статті про нерухомість

Комфорт на 15 квадратів: презентація мініатюрного будинку в Київській області
Надія на долар: як девальвація допоможе забудовникам
Названо сім найбільш конкурентоспроможних міст світу
5 торгових центрів з цікавою архітектурою
Хто зможе проводити експертизи проектів будівництва?
Будинок з дахом який обертається: амбітний концепт від британських архітекторів
Дерев'яне кафе в Мельбурні
Waterfrom Design (Тайвань). Аптека як мистецтво
Київський апеляційний господарський суд повторно підтвердив законність виділення земель в с. Гатне під житлове будівництво
"Інтергал-Буд" заявляє про надмірні вимоги і необгрунтовані претензії сільських жителів до компанії у зв'язку з будівництвом ЖК "Озерний гай Гатне"


Loader