У Києві почали ділити нечистоти

На минулому тижні комісія Київради з питань житлово-комунального господарства доручила Головному управлінню комунальної власності КГГА протягом двох тижнів передати на баланс ОАО «Киевводоканал» дві зливні станції, через які рідкі відходи з вигрібних ям приватного сектора і ряду столичних підприємств потрапляють в міську каналізацію

Приватні акціонери ВАТ «Киевспецтранс», в оперативному управлінні якого знаходяться ці станції, мають намір оспорити дане доручення в суді.

Зливні станції були передані на баланс «Киевспецтранса» ще в 1972 г. Першу спробу забрати у компанії це майно влади зробили в 2004 г. Тоді міськрада вирішила передати зливні станції на баланс КП «Киевкоммунсервіс», яке повинне було стати єдиним оператором по транспортуванню рідких відходів в місті. Але на той час «Киевспецтранс» вже був акціонований (у власності міста залишився лише 51% цінних паперів), і приватний власник компанії — ТОВ «Геотрон», що сконцентрувало на той час 46,8% акцій ВАТ, — заблокував рішення депутатів в Господарському суді столиці. Представники ТОВ мотивували свої претензії тим, що при покупці акцій розраховували експлуатувати дане майно. Судді наклали заборону на його передачу до розгляду справи по суті. Але впродовж п'яти років у служителів Феміди, мабуть, так і не знайшлося на нього часу. Зате Київрада не стала чекати рішення суддів і в кінці 2009 г. ухвалила рішення про передачу зливних станцій, але вже на баланс ВАТ «Киевводоканал».

Розділ комісії міськради з питань ЖКХ Юрій Бондарь пояснює, що в міську каналізацію у великих об'ємах потрапляють паливно-мастильні матеріали з автомиття і відходи лакофарбного виробництва, що завдає серйозного збитку Бортнічеськой станції аерації. «Обслуговувати зливні станції повинне підприємство, що відповідає за очищення стічних вод на БСА і що має лабораторію, здатну контролювати граничний вміст небезпечних речовин в стоках, тобто ВАТ «Киевводоканал». Інакше усунути можливість попадання в каналізацію шкідливих речовин, концентрація яких може погубити мікрофлору БСА, буде неможливо. Такі рекомендації вже неодноразово давали місту санепідемстанція, Головне управління екології Києва і Державна екологічна інспекція», — говорить він. З його думкою згодні і представники ВАТ «Киевводоканал». Втім, в неформальних бесідах вони визнають, що рідкі відходи потрапляють в каналізацію не тільки через спеціалізовані станції. «Оскільки займатися асенізацією мають право приватні фірми, їх водії часто зливають вміст своїх цистерн в звичайні каналізаційні люки. Не маючи єдиного оператора по транспортуванню рідких побутових відходів, міські власті і екологи не в змозі з цим боротися», — відзначив співбесідник «ДС», що побажав залишитися неназваним. Підтверджують це і представники «Киевспецтранса». За словами директора департаменту утилізації відходів ВАТ Геннадія Малярчука, компанія уклала близько 200 договорів, по яких нечистоти з вигрібних ям міста повинні поступати на зливні станції. «Але у самого «Киевспецтранса» залишилося лише 18 одиниць техніки. Не багато її і у «Киевводоканала». Всього ж в транспортуванні рідких відходів в Києві задіяно більше 400 машин, велика частина з яких — приватні. Саме вони і економлять на утилізації, із-за чого робота станцій залишається збитковою», — нарікає пан Малярчук.

Проте приватні акціонери «Киевспецтранса» не мають наміру без бою віддавати це майно. За словами Геннадія Малярчука, вони давно запланували провести реконструкцію станцій і вже витратили на розробку проектної документації близько 80 тис. грн. Їх інтерес пояснюється бажанням в майбутньому викупити комплекси, які внесені до списку підприємств, що підлягають приватизації. Мабуть, подібне бажання виникло і у представників «Киевводоканала», голова правління якого Ярослав Філатов є соратником по фракції ГАК в Київраді Юрія Бондаря, що лобіює передачу станцій виробникові води. Надалі ж, як вважають експерти, представникам «Киевводоканала» не складе труднощів провести через міськраду рішення про створення на базі цих станцій єдиного оператора по транспортуванню рідких відходів. Це дозволить компанії витіснити з ринку приватники і стати монополістом в даній сфері, встановлюючи на свої послуги будь-які розцінки