Торговці залізничним дефіцитом: спекуляція квитками процвітає

Вечір привокзальної площі Києва. Мокра холодна каша під ногами не заважає вокзальним делкам різної спеціалізації хлюпати замерзлими ногами і пропонувати: хто таксі, хто квартиру

Можливо, десь в недоступному для світла ліхтарів місці чекають свого «клієнта» лохотронщики або видивляються жертви девушки-клофелінщици. Звичайне вокзальне життя, лад якої варти правопорядку не можуть порушити не одне десятиліття. Але є окрема бригада спекулянтов-«барыг», які доводяться до речі, якщо в касах немає необхідного квитка. За винагороду вони вирішують такі питання. Ось тільки квитків найчастіше немає, якраз завдяки масовій скупці цими ж спритними «бізнесменами». Такій касті не доводитися місити неприбраний сніг біля вокзалу. Вони знаходять свого клієнта прямо в залі з касами. Круг їх інтересу - люди, які не поклопоталися про квиток за півтора-дві тижні. Адже під час святкового дефіциту вже за тиждень придбати його звичайним шляхом практично неможливо.

«Здрастуйте, а яким чином я можу виїхати до Ужгороду 30 грудня», - питаю касирку за скляною перегородкою. «Про, вам повезло, є ще декілька квитків на додатковий потяг. Бічні плацкарти за ціною близько 90 гривень», - відповідає співробітниця залізниці. Її здивуванню не було кінця, коли я відмовився, посилаючись на те, що потяг, який відправляється близько півночі, мені не підходить. «Іншого не буде», - співчутливо нагадала касирка.

Маятися і тинятися по касовому залу довелося недовго. Двоє чоловіків роки за сорок самі запропонували свої послуги. Один - в потертій куртці і кепці, з швидко бігаючими очима, уникав прямих поглядів і постійно оглядався. Другою, більше, одягнений схожим чином, вдивлявся в мене, але говорив менше. Вони не ховалися і відчували себе на своїй території.

«Так, мені потрібно три квитки ка Ужгороду на 30 число, але тільки не пізні потяги», - в дні дефіциту вимовити таку фразу, напевно, нахабство. «Та без проблем, - відповів той, що нижче. - 300 гривень за квиток, і питання вирішене». «А квитки у вас вже з собою?», - запитав я, хоча ні сумки, ні теки у них не побачив. «Ви вирішуйте, давайте гроші і будуть вам квитки», - резюмував спекулянт. Вони проводжали мене поглядами, поки я не покинув приміщення.

Десятки додаткових потягів, які «Укрзалізниця» додала до Нового року, небагато розрядили обстановку. Але і додали прибутки спекулянтам, оскільки триста гривень - максимум, за який пасажири, що зневірилися, згодні з скрипом придбати квиток. Зверху цієї суми - дешевше їхатиме своїм комфортабельним автомобілем.

Спекулянти ні від кого не таяться. Наряди міліції, патрулювання яких в передноворічний час підсилили, здавалося б, не звертають на них ніякої уваги. «З грудня лінійне управління на Південно-західній залізниці МВС України підсилить патрулювання на залізничному вокзалі Києва з метою припинення спроб спекуляції квитками», - повідомив начальник Управління МВС на Південно-західній залізниці генерал-майор міліції Павло Гуцол.

Але, очевидно, подібні заходи не дали ніякого результату. А справді, чого бояться, час не радянський, за спекуляцію «цифру» вже ніхто «не упаяє», та і у міліціонерів зарплати знаходяться на досить низькому рівні. Адже спекулянти підвищують ціну на 300%.

Масла у вогонь підливають і турфірми, які бронюють або скуповують квитки в перший годинник після їх надходження в продаж. Адже в умовах кризи люди стали відмовлятися від закордонних авіаперельотів, вважаючи за краще доїжджати до межі поїздом і продовжувати шлях за допомогою автобуса. Економія доларів в 300. «Щоб поїхати додому в Запоріжжі на Новий рік, мені довелося купувати квиток за три тижні, і це був вже додатковий потяг, - скаржиться студентка-художниця Тетяна. - І хто не встиг - той запізнився. Звичайно, залишається ще варіант з пересадкою в іншому місті на маршрут або прямий автобус. Але це украй незручно».

І хоч офіційна причина, чому міліція на вокзалі закриває очі на діяльність «барыг»-спекулянтов, неясна, але близько місяця тому була арештована людина, яка, можливо, кришуєт важ нелегальний бізнес на вокзалі. Його називають Бабай, і, на думку слідства, є всі шанси заховати цього кримінального авторитету за грати.

Примітно, що Бабай починав свій шлях на вокзалі саме як керівник групи «білетчиков». Далі, йому нібито почали підкорятимуться продавці, перевізники, таксисти, лохотронщики і всі, хто так чи інакше намагався запрацювати на вокзалі в Києві. З чуток, він жив в мармуровому палаці і любив читати журналістські публікації про власну персону.

Невідомо, чи звалиться «вокзальна імперія Бабая», але у будь-якому випадку, доки залізничники і правоохоронні органи не візьмуться за вирішення проблеми спекуляції на святкових дефіцитах квитків, громадяни і далі штовхатимуться в чергах біля кас, платитимуть втридорога і піклуватися про своє дозвілля, як мінімум, за місяць