ТОП-5 нововведень у сфері нерухомості

Зміни в українському законодавстві в 2016 році стосуються кількох важливих питань - як правильно купити житло, оформити на нього право власності, скористатися послугами нотаріуса, заплатити податки та ін.

Деякі з них вже набули чинності, починаючи з 1 січня, інші це зроблять вже незабаром. У чому ж полягає суть усіх цих змін? Отже, огляд п'яти найбільш значущих нововведень, які стосуються нерухомості.

1. Закон про внесення змін до Податкового кодексу

Податкова реформа внесла істотні зміни в кодекс і деякі законодавчі акти. Платники податків повинні звернути увагу на зміни щодо оподаткування на нерухомість. Оподатковується як житлова нерухомість так і нежитлова нерухомість, в тому числі і господарські будівлі.
Наприклад, якщо у фізичної особи у власності перебувають будинок і гараж з сараєм, податок сплачується з усіх об'єктів: з будинку - за ставкою, встановленою місцевою радою для житлової нерухомості; з гаража і сараю - за ставкою для нежитлової нерухомості.
У 2015 році податок стягували за нерухомість, яка належала платникам в 2014 році. Податки платили власники квартир площею від 120 кв. м, будинків - понад 250 кв. м, а для власників квартир з будинками (або їх частин) була прописана норма від 370 кв. м.
Цього року базова пільга знижена вдвічі. Тепер платників податків на нерухомість також стане в два рази більше. Бо для власників квартир межа в 120 кв. м змінена до 60 кв. м, для будинків - з 250 кв. м до 120 кв. м і для різних видів житла з 370 до 180 кв. м. Ставку податку будуть визначати відповідні органи. Вона буде визначатися в мінімальній заробітній платі.

2. Закон про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Процедуру держреєстрації нерухомості спростили, але от вартість послуги підвищили. Серед змін в законодавство певну насторогу викликає скасування документу про право власності при первинній реєстрації нерухомості. До цього року такий документ видавала Державна реєстраційна служба.
Тепер єдиним документом, що підтверджує право власності на квартиру, є виписка з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухомість. Це нововведення почнеться з передачі повноважень (триватиме до 30 квітня). Здійснити реєстрацію зможуть виконкоми місцевих рад, міські та районні держадміністрації, держреєстратори (в тому числі нотаріуси), акредитовані суб'єкти. Права може реєструвати будь-який державний реєстратор у межах області, а нотаріус - в межах усієї України. Це актуально в глибинці, адже в райцентрах нотаріусів мало, і черга до них розписана на тиждень вперед. У селах їх узагалі може не бути.
Можна буде зареєструвати права власності і на об'єкти незавершеного будівництва, незатребувані паї. На законодавчому рівні вже закріплено скорочені терміни реєстрації і плата за таку прискорену реєстрацію.

3. Закон (від 20.10.2014 р.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань спадкування

Тепер дозволено оформлення спадщини в сільських радах. Спрощено процедуру оформлення спадщини та реєстрації прав спадкоємців на успадковане ними нерухоме майно (перш за все, в селах). Для цього органам місцевого самоврядування нададуть всі відповідні повноваження.
Також скасовується обов'язкова оцінка майна у випадках спадкування майна спадкоємцями першої та другої черги за законом і за правом представлення, а також в разі успадкування спадщини, що оподатковується за нульовою ставкою податку.

4. У нотаріусів з'явиться можливість надавати деякі послуги через Skype

Протягом місяця Міністерство юстиції України представить проект про можливість надання частини нотаріальних послуг за допомогою системи VoIP-месенджера Skype. Таке нововведення нещодавно пообіцяв міністр юстиції України Павло Петренко. За його словами, протягом місяця буде представлено законопроект, а також модель переведення частини нотаріальних послуг в режимі "Скайп". На думку чиновника спрощення реально для тих людей, які зараз зазнають труднощів із отриманням довіреності чи інших нотаріальних послуг.

5. Висновок Верховного Суду України (ВСУ) про майнові права на нерухомість

Нещодавно ВСУ підтвердив правову позицію щодо невизнання судом права власності на об'єкт інвестування за договором купівлі-продажу майнових прав (Постанова Судової палати в цивільних справах ВСУ від 16 березня 2016 року № 6-290). Цей висновок стосується змісту договору купівлі-продажу майнових прав. Документ свідчить, що позивач отримує лише право на придбання права власності, а не на саме право власності на нерухоме майно. Отже, підстав для визнання за ним права на майнові права на об'єкт інвестування на підставі статей 331, 392 Цивільного кодексу України немає.
За правилами ст. 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оскаржується або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, що засвідчує його право власності.
Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесено до предмету іпотеки відповідно до Закону від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі в закон «Про іпотеку».