ТОП-10 екологічно небезпечних об'єктів Києва

Столиці загрожують заводи-примари і підприємства, що надають комунальні послуги

Нещодавно Державне управління охорони навколишнього природного середовища Києва відповідно запитом ІА «НАШ ПРОДУКТ» назвало вісім найбільш небезпечних з точки зору екології об'єктів столиці (см. нижче).

«Багнет», у свою чергу, вирішив скласти власний список київських підприємств, що загрожують навколишньому середовищу і здоров'ю людей, довірившись думку експертів. Відзначимо, що майже всі найбільш небезпечні об'єкти є державними, а частина з них продовжує наносити незворотної шкоди, вже будучи виведеними з експлуатації. Найвища концентрація найбільш небезпечних об'єктів - у Дарницькому районі міста.

1. Завод «Радикал» (метро «Лісова», Дарницький р-н)

Завод по праву називають «ртутним Чорнобилем». Як казав свого часу начальник оперативно-рятувальної служби Харкова Юрій Куліш, який проводив роботи по очищенню території заводу, ртуті вистачить на забезпечення всіх жителів Землі градусники. Це при тому, що вже вилучено понад 120 тонн ртуті. Головне управління екології та охорони природних ресурсів не рекомендує знаходиться ближче ніж за кілометр від заводу. Цікаво, що завод закрили не через екологічні міркувань: виробник гербіцидів та ДДТ збанкрутував у середині 90-х. Цей об'єкт не був включений до списку Держуправління охорони навколишнього середовища.

2. Полігон твердих побутових відходів № 5 (Київська обл. , Обухівський р-н)

Звалище приймає від 40 до 60% столичного сміття. З 1999 р. там працює установка для очищення фільтрату. Також на полігоні був побудований цех для переробки відходів потужністю 400 кубометрів на добу, але на повну силу він так і не був запущений через нестачу фінансування. Оскільки весь фільтрат переробляти не вдається, частина його потрапляє в грунт. З цієї причини роботу полігона часто припиняють контролюючі служби. І чиновники, і екологи вже кілька років говорять про те, що Обухівський смітник давно потрібно закрити. Цей об'єкт також не був включений до списку Держуправління охорони навколишнього середовища.

3. Завод з переробки твердих побутових відходів «Енергія» (Дарницький р-н)

Переробляє лише близько 20% всіх столичних відходів. Раніше чиновники стверджували, що завод старий і шкідливий, тому його необхідно закрити. Разом з тим, фахівці говорять, що звалища відходів підносять більше число неприємностей, тому потрібно побудувати ще 2-3 заводу. Але істотних змін не відбувається і ситуація консервується: сміттєспалювальний завод не знищує сміття в належному обсязі, та ще й забруднює повітря. Другий завод збиралися будувати в Деснянському районі - біля ТЕЦ-6 на Троєщині. Але інвестор - австрійська фірма AVG - відмовилася від проекту (будівництво за 240 млн. євро призвело б до подорожчання квартплати), до того ж незадоволеність висловили місцеві жителі. Адже ефект від заводу додався б до вже існуючого шкоді від електростанції ТЕЦ-6.

4. ТЕЦ-5 АК «Київенерго» (Голосіївський р-н)

Найпотужніша теплоелектроцентраль Україні. На думку експертів, найбільшу небезпеку становить те, що на підприємстві досі не організовано утилізацію золи та золошлакової суміші, що утворюється вапняного і ванадієвого шламів. Це отруює столичне повітря.

5. ТЕЦ-6 АК «Київенерго» (Деснянський р-н)

Станція виробляє тепло і електроенергію для Києва і є одним з найбільших забруднювачів міського середовища. Основним паливом на ТЕЦ є природний газ, резервним - мазут.

6. ДП «Державне госпрозрахункове виробниче підприємство« Захід »(Святошинський р-н)

Ще з 70-х років підприємство виробляло оптичні прилади для підводних човнів, ядерної та рентгенотехніки. У 90-х роках воно теж припинило виробництво з економічних причин - грошей на вивезення відходів, що містять берилій, що не вистачило. Тому вони до сих пір зберігаються в контейнерах, які, за словами екологів, не є герметичними. Берилій - отруйна речовина, що має алергічних дією. Дратує шкіру та слизові оболонки. При попаданні в легені викликає хронічне захворювання бериліоз (легенева недостатність).

7. ЗАТ «Екостандарт» (Дарницький р-н)

Виробляє теплову і електричну енергію. Завод експлуатує Дарницьку теплоелектроцентраль (ТЕЦ). Визнаний одним з головних забруднювачів столичного повітря.

8. Спецкомбінат «Радон» (пос. Пирогово)

Завод припинив свою роботу. Раніше він займався переробкою відходів, але через зупинку використовується лише як сховище атомних відходів, зокрема, тритію - матеріалу для термоядерної зброї. У сховищі спецкомбінату з 80-х років звозили радіоактивні відходи з усіх сусідніх областей країни. Тепер вони зберігаються на глибині 10 м у спеціальних контейнерах. Сховище поповнюється відходами з підприємств, лікарень і т. д.

У даний момент сховище перебуває в аварійному стані. Залізобетонні перекриття дали тріщини, а металеві контейнери, поховані на десятиметровій глибині, з'їдає корозія. У 1995 р. на «Радон» сталася НП. Тоді в пригнічені плитами траншеї укриття якимось чином потрапила дощова вода. Після аналізу грунтових вод вчені з Інституту геохімії виявили там тритій - радіоактивний ізотоп водню. Крім того, в резервуарах зберігається 450 кубометрів ядерних відходів. Чиновники неодноразово піднімали питання про перепоховання небезпечного сміття на території Чорнобильської АЕС.

9. Дніпровська водопровідна станція ВАТ «АК» Київводоканал »(Дніпровський р-н)

Основними постачальниками столичного водопроводу залишаються саме Деснянський та Дніпровський водозабори. З-за неправильної технології очищення води, в неї потрапляють небезпечні речовини. Забруднення води завдає великої шкоди здоров'ю мешканців міста. Підвищена концентрація у воді ізотопів вуглецю, водню і кисню прискорює процес старіння організму; навіть незначні частки тритію пригнічують життєдіяльність у цілому; солі алюмінія навіть у самих малих дозах викликають у дітей розумову відсталість.

10. Деснянська водопровідна станція ВАТ «АК» Київводоканал »(Деснянський р-н)

Деснянська, як і Дніпровська, станції небезпечна через використання хлору. Нещодавно на об'єкті виникла аварія. 24 жовтня додатковий склад був заповнений випарами хлору через відключення одного з двох компресорів. «Колектив« Київводоканалу »оперативно зреагував і ліквідував пошкодження, проте ми не можемо ризикувати людським життям. Саме тому для очищення питної води необхідно замінити хлор на гіпохлорит натрію. Проектом регіональної цільової соціально-економічної програми «Питна вода р. Києва на 2011 - 2020 рр.»Передбачено будівництво заводу з виробництвом гіпохлориту натрію на Деснянській водопровідній станції», - зазначив голова КМДА Олександр Попов під час засідання комісії з надзвичайних ситуацій. Але поки об'єкт не зведений, Деснянська станція і далі буде функціонувати і створювати потенційну небезпеку.

Коментарі експертів

Ольга Цігулева, координатор напрямку «Хімічна безпека» Всеукраїнської екологічної організації МАМА-86:

«Непрацюючий завод« Радикал »- це об'єкт номер один. До цих пір там знаходять озерця ртуті. На місці заводу треба проводити капітальні роботи: демеркуризацію, знесення усіх будинків, часткове зняття грунту. Після - провести відновлення грунту. Існують технології, що дозволяють все це зробити швидко, але грошей немає. У даний момент влада не прийняла жодної програми, яка б передбачала подолання небезпеки. У світі проблема захисту населення від негативних властивостей ртуті вважається однією з найважливіших. Для її рішення готується окрема Глобальна конвенція по ртуті, яка концентрує увагу громадськості на тому, що ртуть на виробництві та в побуті повинна бути в центрі уваги. Також загрозу представляє сміттєспалювальний завод «Енергія» - один з двох функціонують за Україну. Другий - у Дніпропетровську - працює не на повну потужність. На київському заводі коштують дуже старі фільтри, а сміття перевантажений пластиком і при спалюванні утворюються небезпечні речовини. Також здоров'ю киян шкодить пересувна мобільну установку для спалювання сміття МПК-400. Вона знаходиться на Борщагівці на території вагонного депо ПЗЗ на вулиці Уманській, біля житлового масиву. Установка функціонує з низкою порушень: сміття не сортувалося на категорії, порушувалися норми про необхідну санітарно-захисній зоні (вона повинна знаходитися в радіусі від 200 до 1,5 км зоні від житла). З метою поліпшення екологічної ситуації всі промислові об'єкти виносити безглуздо. Деякі доцільно залишити і провести певний комплекс робіт з безпеки ».

Віталій Кононов, співзасновник та член політради Партії зелених:

"Найбільшу небезпеку, крім заводу« Енергія », представляє транспорт. У світі існують безліч способів зменшення впливу авто на навколишнє середовище, наприклад, в деяких країнах в один день дозволяється їздити машинам з парними номерами, а в іншій - з непарними. Так у два рази зменшується навантаження. Інший спосіб, використовуваний - це масовий випуск екологічно-безпечних електромобілів. Але України це не стосується. Більше того - у всіх великих містах України відзначається тенденція до зменшення використання громадського електротранспорту. Формальні приводи - він громіздкий, вимагає великі площі. Але за цим порушенням екологічних стандартів стоять інтереси окремих осіб. Таким чином, гроші заробляють маршрутки, вихлопи яких провокують астму і туберкульоз. З іншого боку пригнічує пасивність суспільства. Ні, щоб сказати: «Поверніть нам великі автобуси, трамваї і тролейбуси». При цьому природоохоронне законодавство в Україні - одне з найбільш прогресивних у світі. Воно цілком адаптоване до європейських стандартів. Проблема з виконавчою дисципліною. Наприклад, за законом, заборонено будівництво житлових будинків на берегах водойм, але вони є. Немає випадків, щоб влада навіть показово відреагувала на подібні порушення, наприклад, розібрала будова ».

Ольга Ігнатенко, фахівець з переробки твердих відходів, Інформаційний центр «Зелене досьє»:

«Самі значні наслідки для всіх біологічних істот столиці представляє транспорт. Істотну небезпеку для грунтів Києва являє завод «Радикал», а для атмосфери - завод «Енергія», що переробляє тверді побутові відходи. Але в рази більшою є небезпека звалища непереробленого сміття. Якщо недоліки переробного заводу ще можна усунути, то мінімізувати вплив звалища вже практично неможливо. Убезпечити »вплив заводу можна, якщо поставити устаткування 2-го ступеня очищення газів, в тому числі для абсорбції газів - поглинання газів рідиною. Невиконання цих заходів буде далі сприяти кислотних дощів і викидів в атмосферу канцерогенів, небезпечних для дихальних шляхів. А ось ситуація з полігонами - ще куди більш небезпечна. Звалища виникають, як правило, стихійно в непризначених місцях, відходи лежать просто під відкритим небом. У Європі звалищ практично немає, всі відходи знищуються при дотриманні екологічних норм, або ховаються в строго відведених місцях. Примушує жахнутися і статистика: ще в минулому році Кабмін визнав, що переробляється в Україні лише 5% відходів. Згідно з директивами ЄС, спалюватися має до 85% сміття. Самим небезпечним для Києва вважається Обухівський полігон № 5. Крім того, сумнівним є якість води. Це викликано поганим рівнем водопідготовки. Хоча це проблема не тільки Києва: у всіх великих містах якість води не відповідає новим стандартам МОЗ. Одна з явних порушень - очищення води хлором »