Тiгiпко готує українцям мiстобудiвну деспотiю

Головна проблема ринку нерухомостi - контроль сфери мiстобудування тандемом корупцiйних чиновникiв i близьких до них будiвельних фiрм. Будiвельнi компанiї пов`язанi з чиновниками настiльки тiсно, наскiльки не пов`язанi, мабуть, гравцi жодної iншої галузi. I цю спайку закон не розбиває, а навпаки, скрiплює.

Днями з максимальною помпою презентовано проект закону про мiстобудiвну дiяльнiсть. Авторство документа належить альянсу будiвельникiв та урядовцiв.

Вiд будiвельникiв над законопроектом працювала Українська будiвельна асоцiацiя, яку представляє, зокрема, голова ради директорiв компанiї "XXI Столiття" Лев Парцхаладзе. Вiд урядовцiв - Мiнрегiонбуд i вiце-прем`єр Сергiй Тiгiпко.

Законопроект нарекли "революцiйним". На пiдтвердження цього називали масштаби багатократного скорочення кiлькостi дозвiльних процедур i часу на їх проходження.

За стiною конференц-залу вирував мiтинг з приводу iншого дiтища вiце-прем`єра - Податкового кодексу, таки справдi "революцiйного". Iдеологiчно проект закону про мiстобудiвну дiяльнiсть є молодшим братом Податкового кодексу.

Звiсно, такi прогресивнi норми, як введення принципу мовчазної згоди, жорстке стимулювання до розробки та оновлення iснуючої мiстобудiвельної документацiї, оголошення чинних генпланiв мiст безстроковими не мають викликати заперечень. Посилення вiдповiдальностi бюрократiв за свої помилки - це плюс.

Однак декларовану розробниками глобальну цiль - зниження цiн на нерухомiсть та покращення iнвестицiйного клiмату - даний закон не досягає через цiлий табун "троянськийх коней", котрi сховалися у текстi за красивими "єдиними вiкнами". Скорiше, навпаки: свавiлля i корупцiя мають шанс розквiтнути буйним цвiтом.

Чи буде дешевше

Реляцiї про те, що "спрощення за Парцхаладзе" пiдвищать рiвень доступностi житла, не мають пiд собою жодного економiчного змiсту. Достатньо поглянути на спiввiдношення попиту та пропозицiї на ринку нерухомостi.

Зараз у країнi - сотнi недобудов. На що вплине пом`якшення правил для нових об`єктiв, якщо iснуючi стоять через брак попиту? Попит же вiдсутнiй через бiднiсть людей, вiдсутнiсть доступу до iпотеки та недовiру до будiвельних компанiй.

Автори стверджують, що вартiсть житла зменшиться на 20%. Втiм, якщо згадати, що з початку 2010 року собiвартiсть будiвельних робiт зросла на 16,1%, то буде ще один привiд для сумнiвiв щодо революцiйностi закону.

Головна проблема ринку нерухомостi - контроль сфери мiстобудування тандемом корупцiйних чиновникiв i близьких до них будiвельних фiрм. Будiвельнi компанiї пов`язанi з чиновниками настiльки тiсно, наскiльки не пов`язанi, мабуть, гравцi жодної iншої галузi. I цю спайку закон не розбиває, а навпаки, скрiплює.

Законопроект Парцхаладзе перерозподiляє повноваження лише всерединi цього порочного тандему, колосально збiльшуючи розмiр "годiвниць" для одних чиновникiв i забираючи в iнших. Однак звичайний споживач не отримає нiчого.

Вплив цих дивних "кентаврiв" на прийняття законопроекту може перетворитися з монополiї на мiстобудiвну деспотiю. Вiд цього однозначно програють громади, якi прагнуть зручних мiст, чистого середовища i збереження спадку.

Терор "людей у футлярах"

Збiльшення безконтрольностi чиновникiв i розширення їх повноважень - це крок в протилежному напрямку вiд мети, яку декларує законопроект. Що ж пропонується?

1. Виборнi органи мiсцевого самоврядування буде вiдсторонено вiд продажу землi та її оренди. Рiшення прийматимуть чиновники, якi не вiдповiдають перед громадою.

Громада буде максимально вiддалена вiд вирiшення земельних питань. Вона також не зможе впливати на мiстобудiвну полiтику. Примiром, у Києвi землею будуть розпоряджатися призначенi президентом бюрократи, яких кияни не вибирали.

У виборних органах хоча б залишилася якась видимiсть полiтичної конкуренцiї. Серед опозицiйних депутатiв буває двiйко-трiйко активних, якi здатнi переконувати своїх колег та звертатися за пiдтримкою до людей, коли через мiськради чи iншi виборнi iнституцiї проводять неправомiрнi рiшення про розподiл землi.

Такого у стрункiй вертикалi виконавчої влади уже не буде. Два-три чиновники самi вирiшуватимуть усi важливi питання, i хто з пiдлеглих посмiє їм заперечити?

2. Лiквiдується єдиний реальний механiзм впливу громадськостi на мiстобудiвну полiтику - громадськi слухання. У бiльшостi випадкiв це остання можливiсть для простих людей сказати "нi" небезпечним об`єктам чи незаконним забудовам.

Парцхаладзе i Тiгiпко називають слухання корупцiйним механiзмом, забуваючи, що у 90% випадкiв корупцiєю займаються самi забудовники, фальсифiкуючи слухання. Вони або завозять оплачених учасникiв, або банально пiдробляють протоколи. Це авторiв не хвилює. Вони просто позбавляють громадськiсть права голосу.

3. Згiдно з проектом, забудовники i чиновники виконавчої ланки самi писатимуть правила забудови. У документi докладно розписана норма про те, що має iснувати генеральний план з так званим зонiнгом i детальними планами територiй.

Втiм, якщо зонiнга нема, забудовник може розробити його сам. Зрозумiло, що будiвельна компанiя поганого зонiнга собi не замовить.

4. Громадськiсть не зможе впливати на розробку генпланiв, зонiнгiв i детальних планiв територiй. Останнi взагалi будуть затверджуватися чиновниками вищої ланки, i нiхто не матиме права їм перечити. А це сквери, парки, двори будинкiв, дитячi майданчики - все, навколо чого так часто спалахують будiвельнi вiйни.

Розробники кажуть прямо: жодних масових зiбрань, нiяких широких обговорень. Побажання мiсцевих жителiв не матимуть жодної ваги при розробцi основних документiв мiстобудування. Наприклад, якщо певну зону люди хочуть зробити сквером, вони не матимуть права звернутися до влади в ходi розробки генплану.

Один iз авторiв проекту - Мiнрегiонбуд. "Мiнiстерство, яке має дбати про розвиток регiонiв, обмежує права мiсцевих громад щодо їх впливу на вирiшення важливих питань", - йдеться у листi Громадської ради при Мiнекологiї на адресу Азарова.

Свободу Парцхаладзе!

Розробляючи закон, забудовники передбачили для себе низку привiлеїв. Тепер їм не доведеться пiклуватися про дозволи на порушення благоустрою. Можна буде встановлювати паркан будь-коли i починати так званi "проектно-пошуковi роботи", навiть не маючи всiх необхiдних документiв на будiвництво.

Це фактично унiверсальна iндульгенцiя для забудовника, оскiльки пiд виглядом таких робiт можна нищити все цiнне, що iснувало на земельнiй дiлянцi, а також звести будiвлю i лише потiм її узаконити за спрощеною процедурою.

Компанiї отримують право руйнувати культурну спадщину i навколишнє середовище. Екологiчну експертизу та експертизу органiв державної культурної спадщини скасовано. Це деспотiя забудовникiв, якi i при iснуючих обмеженнях масово руйнують осереддя мiст, не гребують пам`ятками нацiонального та всесвiтнього значення.

Законопроект не мiстить положень, якi б пiдвищували вiдповiдальнiсть чиновникiв за протиправнi рiшення. Навпаки, можливiсть їх прийняття зростає. Також не посилюється вiдповiдальнiсть вигодоотримувачiв - будiвельних компанiй.

А чого їй зростати, коли Парцхаладзе дозволяє собi нищити спортмайданчик школи i зеленi насадження на вулицi Круглоунiверситетськiй у Києвi та хизуватися планами забудови Пейзажної алеї - культового зеленого куточка столицi?

Так чинять i його колеги з будiвельної асоцiацiї. Таких безвiдповiдальних бiзнесменiв взагалi до держустанов грiх запрошувати. Однак їх запрошують, а громадськiсть - нi.

Закон, попри його прогресивно-реформiстський пафос, розроблявся швидко i без громадського обговорення. Його не розглядала нi громадська рада, нi науково-технiчна рада при Мiнрегiонбудi. Текст не публiкувався на сайтi мiнiстерства. У пояснювальнiй записцi вказано, що громадське обговорення непотрiбне.

Чиновнику - все, простому громадянину - нiчого?