Супермаркети притиснуть конкуренцією

Кабмін і Антимонопольний комітет розробляють законопроект «Про внутрішню торгівлю». Документ покликаний подвоїти кількість торгових площ і захистити права малого і середнього бізнесу, з яким власники крупних мереж нерідко ведуть нечесну гру. Нововведення стане хорошим стимулом для зниження цін на продукти харчування

Кабальні квадрати

За статистикою, в Україні на 1000 громадян в середньому доводиться 120 м2 торгових площ, тоді як, наприклад, в США цей показник перевищує 1000 м2. Це призводить до того, що власники площ наживаються на орендарях, деколи порушуючи закон.

Як встановив Антимонопольний комітет України (АМКУ), роздрібні мережі вимагають від постачальників продукції забирати до закінчення термінів зберігання непроданий товар і затягують розрахунок за реалізований. Нав'язують додаткові платні послуги (за доступ до полиць і участь в модернізації магазинів). Крім того, невиправдано примушують орендарів знижувати ціни під час проведення власниками супермаркетів рекламних акцій, не змінюючи при цьому встановлену торгову надбавку. Постачальники терплять всі ці знущання, тому що бояться втратити канали збуту продукції. «Це приводить до завищення вартості товарів, зокрема продуктів харчування, — заявив «ВВ» і. о. глави АМКУ Олександр Мельніченко. — Ми пропонуємо заборонити на законодавчому рівні власникам торгових площ перекладати власні ризики на постачальників».

Чиновників зобов'яжуть відкривати магазини

Єдиний шлях покінчити з свавіллям торгових мереж — збільшити конкуренцію на ринку. Тоді супермаркети будуть вимушені боротися за кращих постачальників, пропонуючи їм вигідніші умови. У Мінекономіки вважають, що бізнесу потрібно всіляко сприяти, а не чекати, поки він сам видереться з кризи. Згідно прийнятій Кабміном «Програмі розвитку внутрішньої торгівлі», до 2012 року планується подвоїти кількість торгових площ по всій країні. Даний крок обернеться також і зниженням цін: чим більше в населених пунктах буде магазинів, тим сильніше стане конкуренція. Отже, і ціни поповзуть вниз.

Крім того, Мінекономіки розробило законопроект, що зобов'язує місцеві органи влади встановити мінімальну кількість торгових площ комунальної форми власності і асортимент товарів. Чиновників зобов'яжуть віддавати перевагу тим орендарям, які збираються відкрити продовольчі магазини. «Це ненормальна ситуація, коли на Хрещатику не можна купити хліби, а в деяких містах цілі вулиці зайняті під відділення банків, — обурюється директор Департаменту внутрішньої торгівлі Мінекономіки Сергій Літвіненко. — Сьогодні місцеві органи влади не зацікавлені здавати площі в оренду під торгівлю: адже фінансисти платять велику оренду, чим, скажімо, виробники молока».

Другою статтею законопроекту передбачається ввести для власників торгових центрів штрафні санкції за невчасні розрахунки з постачальниками. Є на увазі, що в договорі між орендарем і, наприклад, супермаркетом повинні бути чітко прописані терміни повернення грошей за проданий товар. Якщо ж вони будуть порушені, господар торгової площі заплатить штраф, а проконтролює це податкова інспекція.

Вимушений компроміс

Втім, апетити власників торгових мереж сьогодні істотно умерени кризою. Як свідчить статистика, з початку року ціна оренди 1м2 площі торгового центру в столиці впала в три рази: в середньому з 150 до 50 доларів в місяць. Маркетолог-аналітик Української торгової гільдії Оксана Кульчицкая повідомила «ВВ» про те, що багато продуктових супермаркетів з початку фінансової депресії навіть відмовилися від стягування орендної плати з постачальників і тепер беруть тільки відсоток від продажів. Ці дві суми приблизно рівні, проте якщо торгівлі немає зовсім, то орендар платить по мінімуму — це його додаткове підстраховування. Проте експерти ринку торгової нерухомості упевнені, що подальше падіння цін на оренду цілком імовірно. «При існуючих торгових площах розцінкам на оренду падати далі нікуди, проте якщо будуть збудовані нові супермаркети і магазини, то, звичайно ж, ціни знову знизяться», — упевнена Оксана Кульчицкая