Руслан Крамаренко: "Картка Киянин стімулюватіме людей реєструватіся у століцi"

"Чому дизайн картки Киянин схожий на єдину карту москвича?". "Вода i ацетон теж одного КОЛЬОРУ. Є Москва, Яка випустили кiлька мiльйонiв карток. Напевно, цею дизайн бiльш зрозумiлій для банкiв.Тому взяли йо i додали нашi кольори ". (Укр.)

Через мiсяць у Кієвi буде віпущена перша Єдина картка Киянин.

Це буде шматок пластику з чіпом, магнiтною стрiчкою та фото, Який мiстітіме персональну iнформацiя про жителя мiста i про пiльгі, якімі вiн корістується.

Картка можна буде розплачуватіся в магазинах, аптеках i мiському транспортi.

Київ буде іншим мiстом в Українi пiсля Днiпродзержінська, Яке запровадіть Такий проект.У спину дихає століцi Харкiв. Масово ж картки почнуть віпускаті через два роки, коли Мiнiстерство соцiальної полiтики створить єдину базу пiльговікiв, а Верховна рада наважіться монетізуваті - віплачуваті грошима - пiльгі.

У парламентi кажуть, Що київський проект започаткованій в iнтересах консорцiуму ЄДАПС, Який друкує для всiєї України техпаспорт i закордоннi паспорти.

Зокрема, Впровадження єдініх карток лобiює депутат-регiонал Валерiй Коновалюк, Якого назівають особливо наближення до ЄДАПСу. Депутати в кулуарах пророкують проекту сумно майбутнє."Ось побачим, картки у бабусь пріпадатімуть пілом", - пророкують смороду, вказуючі на Невдалий подiбній експеримент у Москвi.

Заступник головиКМДА Руслан Крамаренко розповiв "Економiчнiй правдi", Що головна мета проекту - не друкування карток, а перерозподiл бюджетних коштiв, якi отрімує Київ.Вiн запевняє, Що дiяті мерiя буде рiшуче.

Незабаром у боротьбi за емiсiю карток зiткнуться мiж собою п `ять великих банкiв, а уже з липня 2012Року пенсiонері зможуть отрімуваті деякi пiльгі Лише за пред `явлення свого електронного паспорта.

- Руслан Михайлович, рішення про запуск єдиної картки киянина вже прийнято або цю пропозицію, яка тільки буде вноситися в Київраду?

- Так, рішення вже прийнято.

- Коли буде запущений пілотний проект?

- 1 жовтня. Ми зараз прийняли розпорядження. Два тижні тому на комісії розглянули умови конкурсу, принципові підходи.

Визначили, що замовником виступить ГІОЦ (КОМУНАЛЬНЕ пiдпріємство "Головний Iнформацiйний-обчислювальних центр". - ЕП), і він же в середині вересня проведе інвестиційний конкурс.З 1 жовтня зможемо розпочати пілотний проект.

- Чому саме ГІОЦ виступить замовником?

- Це логічно. По-перше, ГІОЦ найкраще готовий технічно, йому вже не потрібно купувати комп'ютерну техніку.По-друге, він вже створив базу даних жителів. Ми вважаємо, що вся інформаційна майданчик повинен знаходитися в одному місці.

- Міністерство соціальної політики готує свій проект єдиної картки, але вже в масштабах України.Представник Мінпраці, з яким я спілкувався, попросив дізнатися: Київ робить свій проект в піку міністерству чи навпаки - це відбувається з благословення уряду?

- Я навіть уявляю, хто вам це сказав, тому що знаю їх усіх.Ми можемо довго спілкуватися на цю тему, але я готовий розповісти, як воно є.

У нас існують кілька принципових відмінностей. Перше полягаєВ тому, що вони пропонували нам зробити пілотний проект із впровадження соціальної картки в Києві за 289 000 000 гривень.Всі оплачувалося б з держбюджету.

Напевно, можна витратити такі гроші. По-перше, дуже дороге програмне забезпечення. По-друге, в місті надається менше пільг.По пільговим проїзду і державним пільгам обсяги інші. Тільки на компенсацію безкоштовного проїзду громадян в 2012 році буде виділятися мільярд гривень.

- А скільки коштує ваш проект?

- На що ми витрачаємо? Швидше за все, докупив обладнання в пунктах видачі карток. Умовно, щоб сфотографувати людей і занести їх в базу даних в управліннях соціального захисту міста.Все інше, ми так розуміємо, запропонує інвестор. З міського бюджету гроші на це витрачати ми не будемо.

Такий досвід має ГІОЦ. КолисьДавно була проведена робота по програмному забезпеченню, яке зараз нараховує та розщеплює комунальні платежі.Тобто, існує різниця. Там 280 000 000 на програмне забезпечення, а ми не витрачаємо нічого. Докуповуємо тільки комп'ютери і обладнання.

Київ- Один з небагатьох міст, які дають додаткові пільги зважаючи на великий розшарування суспільства за доходами.З одного боку, у нас середня зарплата в місті в півтора рази вище, ніж по Україні. З іншого боку, є незаможні, яким необхідно давати додаткові пільги.

У нас є ще одна проблема, яка не сильно подобається управлінню соціального захисту і Мінфіну. Ця кількість людей, виходячи з якого, розраховується цільове виділення грошей для фінансування міського бюджету.

Зміст медицини розраховується, виходячи з населення 2,8 мільйона жителів. Точно так само розраховується пільговий проїзд. Реально ж у Києві живе 4,1 мільйона.Є передмістя Києва, іногородні, але вони всі кияни.

У підсумку, Київ постійно недоотримує. Люди незадоволені адміністрацією, урядом і всіма іншими.Ми плануємо своєю карткою стимулювати людей отримувати реєстрацію у Києві.

Проблема в чому? Є вчителька, яка живе у Василькові.Вона щодня на електричці їздить працювати в київську школу. Якби у неї була київська реєстрація, вона могла б отримати цю картку і користуватися пільгами.

Якщо вона не зареєстрована в Києві, то пільгу на безкоштовний проїзд отримує у Василькові. Пільга на медичне обслуговування або плата на її утримання в лікарні - у Василькові.Загальнодержавні пільги - за місцем прописки, а фактично людина користується міським транспортом, медициною і іншим.

Існують також періодичні міграції людей через зміну уряду.У 1990-ті роки багато приїжджало людей з Дніпропетровська. Потім був переїзд з Львівської та Закарпатської областей.

- Зараз - з Донецької.

- Так.У 2006 році був великий переїзд з Донецька. Київ щорічно здає від одного до півтора мільйона квадратних метрів житла. Порожніх будинків немає, але зареєстрованих жителів не додається.

Виходить, що проживають людей більше, ніж зареєстрованих. Грошей ми отримуємо менше, а обгрунтувати я це не можу. Єдина умова перегляду асигнувань - перепис населення або прописка, але інститут прописки скасований.

Якщо взяти непрямі ознаки - обсяги споживання хліба і солі, - то чітко видно, що в місті живуть 4,1 мільйона чоловік.

Наша логіка зрозуміла.Ми витрачаємо на медицину 3,5 мільярда гривень на рік, а потрібно 5 мільярдів гривень. Собівартість проїзду в метрополітені - близько 3 гривень, а плата за проїзд - 2 гривні.Потрібна дотація.

Ми розраховуємо тариф і виконуємо обіцянку, дану Олександром Поповим. Питання: Київ збирає податки з киян. Хто платитимеЗа мешканців Броварів і Бучі? Нічого особистого, але таксист ж не возить по 2 гривні, якщо це коштує 5 гривень.

- Який обсяг загального розбіжності з фінансів за рахунок різниці між 2,8 мільйона і 4,1 мільйона? Скільки місто переплачує за всіма статтями?

- За нашими розрахунками, це 3 мільярди гривень.Зараз у нас йдуть дискусії з Мінфіном навколо суми 2,9 мільярда гривень на 2012 рік. Це зміст бюджетної сфери. Це медикаменти, харчування. Зрозуміло,Що зарплату медиків і вчителів обгрунтовувати легше, але скільки людей ці медики обслуговують?

Ми зацікавлені в тому, щоб картка отримувалиВсі - і кияни, і приїжджі, і жителі передмість.Ми в цьому зацікавлені.

- Як Мінфін ставиться до цієї ідеї?

- Прихильників у нас мало.

- А Київська область що думає з цього приводу?

- Вони поки не розуміють, що ми хочемо зробити.Поки я не чув їх висловлювань. Допускаю, коли проект запуститься, ми ще дізнаємося їх думку.

- Перерозподіл бюджетних потоків - це ключова мета проекту?

- Проект дасть гарантоване підтвердження користування пільгами.Що стосується державних пільг - це не питання. Право на їх отримання надавалося або Кабміном, або Верховною радою. Ми просто хочемо бути першими, показати, що цей процес може бути реалізований.

В Києві безліч інших пільг. Ми розробили програму підтримки малозабезпечених киян, і з її допомогою хочемо довести мінімальний рівень доходу мешканців міста спочатку до 1000 гривень, а в 2012 році - до 1500 гривень.

- Щоб довести Мінфіну цифру 4,1 мільйона, вам потрібно зареєструвати максимальну кількість людей. Як ви це зробите?

- Отримання тих чи інших преференцій завжди стимулює оформлення паперів.Притому чим вище преференції, тим більше стимул у самої людини.

Ми ж цю картку не нав'язуємо. Якщо ви хочете користуватися цією пільгою - будь ласка, зареєструйтесь.Якщо вважаєте, що вона вам не потрібна, - заради бога. Тоді платіть живі гроші за ті чи інші види послуг. Це перше.

Друге. З цією карткоюМожна буде купити в муніципальних аптеках або в аптеках, з якими місто підпише додаткові угоди, медикаменти на 30% дешевше.Є сенс її оформити?

Отримавши картку, стане можливим або безкоштовно їздити в метрополітені та міському транспорті, або отримувати знижку на проїзний квиток.Є стимул? Є.

Підставою для отримання картки буде реєстрація в Києві, хай навіть тимчасова. Тому що у нас не бонусна система, інакше ми можемо всій Україні роздати картки.І тоді у нас буде документ, що дозволяє зробити перерахунок базових показників.

Зрозуміло, що окреме питання - це фінансовий стан цих людей.Умовно, який відсоток прибулих матиме право отримувати пільги, отримавши картку. Це може бути десять чоловік зі ста, а може бути і 20. Але вони-то з'являються!

- Ви фактично говорите про монетизацію пільг.

- У принципі, так.

- Як ви впораєтеся з розшаруванням? Частина людей зареєструється, і їм можна буде монетизувати пільги. Інша частина продовжить користуватися звичайним порядком.Вам частину грошей перераховувати на картки, а частина - транспортним підприємствам. Як Київ з цим розбереться?

- Ось тому товариш з Мінсоцполітики так уїдливо і задав питання.В рамках держави це дійсно проблема. Зараз одночасно діють 26 або 29 законодавчих актів, які регламентують 56 груп населення, які мають право на певні пільги.Вони встановлені законами і постановами.

Найголовніше, що навіть не встановлені межі цих пільг. Людина має право безкоштовно користуватися проїздом у громадському транспорті.Він може сісти у вагон о 6.00 і вийти звідти в 24.00. І він буде їздити - неважливо, на яку суму він реально використовує послуг.

Людина може вранці і ввечері з'їздити туди і назад і мати умовно 60 поїздок в день.Однак фіксувати 60 поїздок - це вже обмеження, яке заборонене Європейською хартією з прав людини та іншими угодами.

Для міністерства це проблема, а у нас в місті - легше.По-перше, у нас не так багато пільг. По-друге, ми їх тільки будемо додавати.

Чому ми це робимо? Самотній пенсіонер має право безкоштовного проїзду.Цього немає у держави, у нас це є. Що таке самотній пенсіонер? Є самотній пенсіонер з пенсією 800 гривень, а є з пенсією 20 тисяч гривень.Зрозуміло, що другий може сам оплатити проїзд.

Ще один момент. Наприклад, є пенсіонер, який живе на ДВРЗ, в Жулянах або на Биківні, і він теж має пільгу.Однак він лише тричі на місяць їздить на ринок, а весь інший час займається городом.

Проїзний коштує 120 гривень. У людини дійсно 800 гривень пенсії.Так краще він на ці 120 гривень купить додаткові продукти, ліки або речі, а ми ці 120 гривень перераховуємо комунальним підприємствам.

В даному випадку, навпаки, дотримується справедливість.Той, кому необхідно, отримує ці доплати, обов'язково в залежності від рівня доходів.

- Ви говорите про користь монетизації. Це вже доведено.А як ви поступите на середині шляху, коли частина людей ще не перейдуть на картки?

- У 2011 році ми це питання вже вирішили. Вже зараз на існуючий обсяг пільговиків Управління соціального захисту купує проїзні квитки.

З 1 жовтня 2011 року по 1 січня 2012 це буде експериментальний проект. У цей час будуть купуватися проїзні, а півроку ми дамо на оформлення карток.З 1 липня 2012 року без карток цю пільгу вони вже не отримають.

Виходить, якщо людина отримала картку, йому вже легше проходити в метро.Він отримує можливість використовувати ці гроші. А якщо є тільки посвідчення, людина ж не прийде просити у контролера в метро гроші назад.

- Коли ви зареєструєте приїжджих і киян з області?

- Ми державні пільги не відмінимо.Наше завдання - збільшити матеріальну допомогу та соціальний захист тих людей в Києві, яким вона потрібна. За рахунок монетизації існуючих в місті пільг ми отримаємо вільний ресурс.

- Чи буде застосовуватися при монетизації коефіцієнт перерахунку?

- Ні, це нечесно.

- Потім ви все одно будете спостерігати за статистикою.Мінсоцполітики посилається на пілотний проект в Дніпродзержинську. До нього транспортним підприємствам перераховували, умовно, 15 мільйонів гривень на місяць. Монетизація показала, що люди "наїжджають" від сили на 2 мільйони гривень.З'явилися реальні підстави видавати людям на руки менше.

- Видавати на руки менше не можна, тому що ми купуємо людині проїзний. ПідтвердитиОбсяг перевезень - це проблема Мінсоцпраці, яке до цих пір користується методикою розрахунку перевезення пільгових пасажирів, затвердженої Держкомстатом у1996 році.

Закладена там формула містить два або три компоненти: кількість пільговиків і поправочний коефіцієнт міграції населення, помножений на теоретичне кількість поїздок на місяць.

Експеримент у Дніпродзержинську взагалі не можна ставити у приклад. Коли його проводили, ніхто не подивився, чому його проводили на державних пільгах.Проект провалився, бо у всіх законах написано, що посвідчення пенсіонера та ветерана дає право безкоштовного проїзду.

За бюджетніГроші були куплені картки і поставлено обладнання на їхню зчитування, а пенсіонери приходили і говорили: "Відповідно до закону, я можу їздити за посвідченням,Тому я вашу картку брати не буду ".

У підсумку, у них була спотворена статистика. Тому тут потрібно робити не примусову, а навпаки - заохочувальну систему впровадження.

Я розумію, що комунальні підприємства, які отримують сотні мільйонів дотацій, не зацікавлені в цьому проекті.

- З їхнього боку є заперечення? Або ще рано?

- Та вже пізно. Вони "отсопротівлялісь".

- Як будуть синхронізуватися базиДаних "Київенерго", "Київводоканалу", "Київпастрансу"? Проект передбачає лише створення такої бази.

- У нас всі ці бази вже є в ГІОЦ, тому ми і робимо проект на його основі. Паралельно апарат мерії займається проектом електронного уряду, який теж буде виписувати цей процес.Враховуючи, що технічно підготовлено тільки одне підприємство, ми на нього будемо покладати всю цю роботу.

- Як будуть захищені персональніДані людей?

- В умовах конкурсу і характеристиках системи записано, що повинні бути ключі доступу з відповідними дозволами спецслужб,Які говорять, що це криптографічно захищене.Тобто це питання вирішується автоматично.

- ДПАУ і Мінфін будуть мати доступ до цих баз? Наприклад, банки надають НБУ і ДПАУ тільки узагальнені дані по картках, і це давно обурює податківців.

- У нас процес нарахування відбуватиметься через Управління соціального захисту, і до моменту перерахування це бюджетні гроші. Тому абсолютно спокійно можна дати звіт про нарахування на ту чи іншу картку.

На картці будуть працювати три додатки. Перше - банківська картка. Друге - транспортна карта. Третє - соціальний паспорт киянина, на який управління соцзахисту занесе ті дані, які вважає за потрібне.

Щоб гроші потрапили на картку з бюджету, спочатку потрібно провести розрахунок. Для цього необхідний модуль, який буде працювати між управлінням соцзахисту і перерахуванням на картку.На цю систему ми й проводимо конкурс. В іншому - це стандартна банківська карта і звичайний проїзний квиток метро.

- А якщо люди почнуть використовуватиКартку не тільки для отримання пільг, а й для проведення інших платежів? Чи буде Податкова мати доступ до всієї іншої інформації?

- ЩоСтосується бюджетних грошей, місто зможе дати звіт про те, що він зараховував.Якщо місто запитає, чому ми дали Іванові Іванову 100 гривень, ми покажемо. До всього, що є банківською таємницею, буде застосовуватися стандартний підхід.

- Картка буде діяти як дебетова або можна буде купувати в аптеках в кредит? На випадок, якщо міський або центральний бюджети затримають перерахування грошей.

- Ми домовляємося з банками, щоб кияни не відчували можливих проблем, хоча в цьому відношенні ми себе нормально почуваємо. Насправді, в рамках міста невиплату пільг треба прирівнювати до невиплати зарплати.Принаймні, у нас такий підхід до цього питання.

Заборгованість у комунальних підприємств по зарплаті ми погасили за три місяці після приходу.По комунальним транспортним підприємствам в Україні є заборгованість на три-чотири місяці, у нас її немає.

З банками будемо домовлятися про можливе кредитування чи овердрафт для міста.То є місто буде повинен банкам.

- Турнікети в громадському транспорті місто буде ставити за свій рахунок або інвестор повинен буде витратитися?

- Це за свій рахунок.

- Картка за проектом має чіп. Але POS-термінали для чіпових карт не поширені. В основному, скрізь використовуються картки з магнітною смугою.Хто буде встановлювати POS-термінали в аптеках і лікарнях?

- Банки. А в метрополітені буде використовуватися безконтактна картка.

-Хто буде інвестором? Картки з чіпами випускають система НСМЕП Національного банку та міжнародні системи Visa і Mastercard.Ви вели переговори з Нацбанком, щоб використовувати його систему?

- Ми прописали в конкурсі основна умова, щоб карткою можна було розраховуватися за кордоном (картки НСМЕП Працюють Лише в Українi.- ЕП).

Це не принципове зауваження, але хотілося б, щоб ця карта могла використовуватися скрізь. Саме ж первинне умова - щоб картка мала три різні модуля: безконтактний, контактний чіп і магнітну стрічку.Тому будь-який банк, який прийде з такою картою, зможе взяти проект на обслуговування.

Чим більше буде банків, і чим більше вони будуть зацікавлені працювати з людьми, тим краще.Якщо підняти проекти, які розроблялися в Києві в 2007-2008 роках, там була прив'язка до одного конкретного банку.

Ми зараз відмовилися від цього.Ми прописали: ось такою повинна бути зовнішня картинка, такими мають бути технічні параметри. Хто випустить, той і буде працювати.

Ми не протиНСМЕП, але скільки у нас є терміналів для цієї системи? Чи готові українські банки поставити термінали НСМЕП, і скільки це коштуватиме місту? ЯкщоМи говоримо про 4 мільйони карт, то що кияни будуть з ними робити?

Якщо ж ми беремо Visa і Mastercard, то отримуємо величезну мережу магазинів,Де люди будуть розраховуватися.Так що це більше питання логіки. Якщо банки захочуть це робити з НСМЕП, то заради бога.

- Дизайн картки киянина схожий на єдину карту москвича, яка впроваджена кілька років тому.Це випадкова схожість?

- Вода і ацетон теж одного кольору. Я не брав участі в дизайні. Напевно, виходили з того, що є Москва, яка випустила кілька мільйонів карток.Напевно, цей дизайн більш зрозумілий і уніфікований для будь-якого банку. Тому взяли його і додали наші кольори.

Турнікети теж запозичили в Москві.Ми з Олександром Поповим кілька разів подавали зміни до Адмінкодексу в частині збільшення штрафів за безквитковий проїзд. У Німеччині питання безквиткового проїзду вирішили просто в 1937 році, це всі знають.Ми пропонували ввести стократний розмір штрафу.

Підтримали тільки двадцятикратне збільшення. Відповідно, при двох гривнях проїзду штраф може бути не більше сорока гривень.Досвід турнікетів показав, що це працює для нашого слов'янського менталітету.

В іншому ми йдемо своїм шляхом. Вони спочатку запустили транспортнийДодаток, а потім до нього стали запускати доплати і моменти щодо соціальної підтримки москвичів.Ми це запускаємо відразу. Просто за основу беремо транспортний додаток для існуючих пільговиків.

Далі бюджет буде працювати безпосередньо з кожним киянином.З тим, щоб вони не ходили в управління соціального захисту кожен місяць і не отримували якісь довідки. Ми це будемо приймати одним рішенням сесії, і далі киянин буде п'ять років користуватися однією карткою.

- У Москві все робилося під "Банк Москви", в якому мерія мала великий пакет акцій.

- Тут - також.

- У Києві - це банк "Хрещатик"?

- Зараз нам допомагає "Хрещатик", і ми беремо його як базовий банк.Паралельно ведемо переговори з Ощадбанком, Укрексімбанком, "Альфа банком" і "Дельта банком". Всі чекають старту.

Я хотів би влаштувати всенародне обговорення цього проекту.Через Facebook ми познайомилися з хлопцями з Пітера, які зробили єдину транспортну картку. З її допомогою можна заплатити за метро, ​​автобус, трамвай, паркування.В місті є єдине додаток, який списує гроші з єдиного рахунку.

Може бути, у людей з'явиться якась логіка щодо медикаментів, страховки.Свого часу Попов запустив у Комсомольську "лiкарняну касу", і ця ідея спрацювала. Спочатку посадив пару чоловік, які прокралися, а потім все пішло відмінно.Ось уже років сім його немає в місті, а каса працює.

- У Верховній Раді кажуть, що проект єдиної картки киянина створений на замовлення консорціуму ЄДАПС, який і буде випускати ці карти.

- У тендерній документації зазначено, що карта повинна використовуватися за кордоном. ЄДАПС таких карт не випускає. Можете розповісти у Верховній Раді, що ми нічиїх замовлень не виконували.