Поствиборний синдром: будівельники протягують руки

В кінці минулому тижню будівельники «розродилися» відкритим листом, в якому знову просять керівництво країни допомогти їм матеріально і морально

І хоча документ з'явився відразу після офіційного оголошення результатів президентських виборів, прохачі геть заперечують будь-яку політичну такою, що становить свого звернення. Мовляв, хто дасть державних грошей, від того їх і приймуть.

Прохачі грошей

Лист-звернення Української будівельної асоціації (ВУСА), Будівельної палати України (СПУ) і Асоціації виробників будматеріалів до президента, прем'єра, спікера і розділ НБУ було обнародувано в п'ятницю, 19 лютого. А ЦВК оголосила остаточні результати президентської гонки 14 лютого. Таким чином, від одного до іншої події пройшов менше тижня. При цьому будівельники наполегливо заперечують наявність такою, що політичною залишає в своєму обігу. «Ми писали посадам. Поки є нинішня влада, ми звертаємося до неї», - пояснив голова Ради директорів ВУСА Лев Парцхаладзе. Він підкреслює, що переговорів з конкретними політиками організація не вела і не веде.

Нагадаємо, у вересні 2009 г. вищезгадані організації вже підписували меморандум про взаєморозуміння з Мінрегионстроєм. По його результатах навіть відбулися ряд засідань і круглих столів. Але найголовніше – грошей – той документ їм не дав. І лобіюючи ВУСА питання будівництва супер-економного житла по $300-400 за кв. м. не зрушився з місця і навряд чи зрушиться.

Але від ідеї отримати госфинансирование приватні забудовники не відмовляються, причому хочуть його не тільки під будівництво «економок», але і під масштабний розвиток інфраструктури – дорогий, мостів. Всі вони як один посилаються на досвід США за часів Великої депресії, але ніхто не уточнює, звідки держбюджет, якого сьогодні, до того ж, немає, знайде такі крупні суми. Більш того, у ВУСА навіть не змогли вказати хоч би зразковий об'єм необхідних засобів – вони ще не підраховували.

Достукатися до прем'єра і Нацбанку

Основні сподівання будівельники вважають на прем'єра і розділ НБУ, причому також абстрактних, оскільки на обох посадах напевно з'являться нові люди. Більш того, вони хочуть добитися створення в уряді нової посади – віце-прем'єра, який займатиметься реалізацією антикризових заходів у всій економіці, в т. ч. у будівельній галузі. Але взагалі прохачі хочуть достукатися до самого прем'єра – мовляв, рівень Мінрегионстроя не вистачає. А достукавшись, провести по його керівництвом всеукраїнська антикризова нарада будівельників, глав банків і інших представників інвестиційного сектора. Як пояснює директор департаменту Будівельної палати України Тарас Лилик, нарад на прем'єрському рівні були багато, але присвячених виключно питанню будівельного сектора – ні. І додав: «Зараз є про що поговорити, є багато ініціатив. Конкретно про них можна буде говорити, коли відбудеться ця нарада».

Втім, конкретики в листі мало. Більш-менш зрозуміле прохання про розробку і затвердження Нацбанком цільових кредитних програм підтримки банків, які фінансують будівництво під заставу майнових прав і іншого майна. Також автори просять про зменшення став рефінансування по будкредитах і збільшенні термінів рефінансування шляхом їх пролонгації на 5-7 років. Т. Лилик посилається на зарубіжні приклади - в США ставки складають 0,25%, в Японії біля нуля, Європейський центральний банк видає не більше, ніж під 3%. «А у нас - 10,25%», - скаржиться він. Будівельники підкреслюють, що фінансування повинне бути цільовим, але із списком банків також не визначилися, вважає за краще віддати це питання на відкуп НБУ.

Доступне житло недоступне розумінню

Самим спірним в проханні опинився пункт про необхідність ухвалення державної програми будівництва доступного житла. Наприклад, начальника управління розробки і реалізації державних житлових програм Мінрегионстроя Олександр той, що не Пам'ятає дивує така формулюванню питання. «Державна програма є, затверджена на 2010-2017 гг. тільки засоби під неї не передбачені. Напевно, будівельники мали зважаючи на фінансування, - припускає він. - Оскільки зараз немає держбюджету, немає і фінансування. Але його не було і минулого року, не дивлячись на те, що закон №800 (про запобігання впливу кризи на будгалузь) передбачав 0,5% ВВП на програму доступного житла і навіть було розроблено ухвалу Кабміну про порядок використання цих засобів».

Самі будівельники теж опинилися не цілком упевнені в тому, що вони мали зважаючи на під «ухваленням програми». Так, Л. Парцхаладзе пояснює, що програма існує, але є неробочою, тому в неї потрібно внести ряд коректувань. І знову ж таки потрібно добитися від уряду її фінансування.

Його колеги із СПУ приводять свій обтічний варіант пояснення – програми з реальним механізмом дії немає. Затвердити її повинна Верховна Рада, для чого потрібно внести зміни в ряд законів. Але поки у Верховній Раді вже який рік порошаться два відповідні законопроекти, один запропонований Кабміном, інший – депутатами на чолі з президентом СПУ і першим замом голови комітету БРЕШУ з питань будівництва Владимиром Поляченко.

У самому Мінрегионстроє на програму доступного житла дивляться з великим надіями і навіть оптимізмом. В кінці січня на виїзному засіданні в Львові глава відомства Василь Куйбіда бадьоро озвучував цифри: Програмою передбачено побудувати (купити) 265,8 тис. квартир (16,6 млн.кв. м), на її реалізацію без урахування інфляції визначені засоби у розмірі 88 499,7 млн.грн. у т. ч. з держбюджету – 23 234,8 млн.грн. з місцевих бюджетів - 5442,8 млн.грн. з інших джерел - 59822,1 млн.грн. Правда, навіть з урахуванням того, що засоби будуть розтягнуті в часі на вісім років, украй складно припустити, звідки уряд їх знайде і як скоро інвестує їх в будівництво