«Половина вулиці може звалитися. . »

Журналісти «ВВ» побували на станції «Голосіївська» напередодні її запуску. Перед відкриттям тут панує суєта. Фахівець, якому доручили провести нам «екскурсію», судячи з усього, більше стежив за тим, щоб ми не побачили нічого зайвого. Інакше з чого б робітники навіть жартувати припиняли, коли наш провідник голосно оголошував, що в гості прийшли журналісти?

Пара вагончиків від'їжджає і знову повертається - «пристрілюються» до нових рейках. Всі вже практично готове до запуску. Передсвяткову атмосферу псують тільки пил, брудні розводи на стінах і незакріплені турнікети. Тут же кілька десятків метробудівців наводять лиск. Кажуть, роботи ще вистачає ..

Течі заважали будівництві до останнього

Метробудівці про зданих об'єктах говорять або добре, або ніяк. Правда, знехотя визнаються: машиністам дали недостатньо часу для обкатки нових рейок, ось за кілька днів і намагаються встигнути. Та й грунтові води - проблема величезна. Висока вологість і малюсінькі течі заважали будівництві до останнього.

Чутки про аварійність трьох нових станцій обговорюють майже пошепки. Причому не тільки українці. Журналісти «ВВ» знайшли думки про ці знаменні об'єктах навіть на німецькому форумі.

«Небезпека не всередині тунелю, а зовні - через будівництво під Васильківської та стану місцевих проіржавілих комунікацій половина вулиці може звалитися. . »- Пише один з користувачів, який, за його визнанням, колись працював інженером в цьому районі столиці.

І правда, місцеві жителі чи не кожного тижня бачать нові ями від просідання грунту вздовж тунелю. Але вже не дивуються: у довгобудів метро багата історія - можна чекати чого завгодно.

За чотири роки - дві аварії

Перше гучне НП сталася на майбутніх станціях метро ще в кінці січня 2006-го. У безпосередній близькості від школи впав 80-тонний будівельний кран, який використовували на будівництві «Деміївської». Тоді дивом ніхто не постраждав. Кран впав через руйнування 500-кілограмової залізобетонної стіни. За словами очевидців, конструкцію відкинуло на 25 метрів, а підпірні стовпи скрутило, немов дріт ..Винними офіційно визнали інженерів. А в підсумку списали все на грунтові води і морози. Але як можна було планувати тут станцію метро? Навіть починаючому проектувальнику зрозуміло, що при такій кількості небезпечних природних факторів аварій не уникнути! Втім, мабуть, замислили «будівництво століття» це не турбувало ..У 2008 році трапилася ще одна трагедія. На цей раз загинуло двоє метробудівцям. Під час будівництва правого перегінного тунелю метро між станціями «Либідська» та «Деміївська» стався викид водонасиченого грунту, по суті, грязьових потоків. Наскільки зміцнення стін тунелів постраждали від цих вод (деякий час їх зовсім не відкачували з шахти метро)? Питання, звичайно, риторичне.

Виходить, надземні будови і тисячі людей щодня перебувають у зоні найвищого ризику? Це розуміють і в Київському метрополітені. Інакше не з'явилися б ще чотири роки тому офіційні прогнози про «просідання грунту, доріг і виникнення обвальних зон» на окремих ділянках при будівництві підземки від станції «Либідська» до «Васильківської». Правда, звичайним людям про це вирішили не повідомляти. А ось Віктор Янукович і Микола Азаров місяць тому так і не ризикнули покататися по новій лінії. Невже плавунів злякалися?