Warning: file_put_contents(): Only 0 of 679 bytes written, possibly out of free disk space in /projects/base/www/kohana/system/core/Kohana.php on line 534

ПАРЄ має намір вимагати змінити Конституцію України


Поки уряд тільки починає реформи податків та пенсійної системи, по країні повним ходом крокує реформа судоустрою. Зокрема, кардинальним чином змінюється сама система призначення та звільнення суддів. Нечисті на руку «служителі Феміди» відтепер не зможуть йти від відплати правоохоронців, як і відновлюватися на своїх посадах після звільнення

Нагадаємо, два місяці тому Верховна Рада прийняла нову редакцію закону «Про статус суддів і судовий устрій», чим по суті в країні і ознаменувався старт судової реформи. Закон кардинально змінив багато компонентів нинішньої судової системи, ввівши нові правила призначення і звільнення працівників суддівського корпусу всіх рівнів.

Документом передбачається створення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, який нарівні з Вищим адмінсудом та Вищим господарським судом буде функціонувати як суд касаційної інстанції. У той же час закон звужує повноваження Верховного Суду і передбачає скорочення кількості його членів до двадцяти.

Законом також передбачається ліквідація військових судів і впроваджується абсолютно нова процедура призначення суддів. Саме це, на думку авторів закону, має убезпечити державу від заходу в судову систему корупціонерів. Нова процедура, наприклад, передбачає звернення кандидата на посаду судді безпосередньо у Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Визначено чіткий перелік документів, які повинен подавати кандидат, а також вводиться обов'язкове анонімне тестування на перевірку загальних юридичних знань і т. п.

Втім, найголовніше, що з'являється з новим законом, в іншому - всі питання, пов'язані з обранням і звільненням суддів (в т. ч. проведення судових перевірок, розгляд звернень фізичних та юридичних осіб), віднині повинні вирішуватися у Вищій кваліфікаційній комісії суддів і Вищу раду юстиції. Акти ВР будуть відображати вирішення цих двох органів. Законом також посилюється кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення, а кримінальну справу на будь-якого суддю зможе порушувати Генпрокурор.

За останні місяці парламент вніс до ряду вже діючих законів зміни, метою яких стало, наприклад, запобігання зловживання правом на оскарження судових рішень.
Жорстка струс

16 вересня відбулася подія, яку по праву можна назвати знаковим в історії всієї вітчизняної судової системи, - 10-й Позачерговий з'їзд суддів України. Крім того, що на ньому вже традиційно визначилися з членами вищих судових органів, які впливають на роботу всієї судової системи, з'їзд прийняв план безпосередньої реалізації положень судової реформи за новими нормами закону про судоустрій та статус суддів.

Виступаючи на з'їзді, президент Віктор Янукович заявив, що завдяки новому закону буде «вдосконалено суддівське самоврядування, покращено стан незалежності суддів, у тому числі від керівників судів». Цікаво, що позачерговий з'їзд змінив чималу частину керівництва всієї судової системи, обравши новий склад Ради суддів, чотирьох суддів Конституційного Суду, двох нових членів Вищої ради юстиції і нового голову Державної судової адміністрації.

Те, що сталося 16 вересня, багато юристів назвали завершенням вибудовування нової системи контролю «третьої влади» з боку президента.

Відразу після великого суддівського з'їзду стало відомо про серію заяв про відставку, підписаних багатьма служителями Феміди, причому заяв за власним бажанням. Представники опозиції пояснили цей процес нібито небажанням суддів миритися з прийнятими більш жорсткими нормами та обмеженнями в роботі судової влади, однак є всі підстави припустити: з початком реформ маса нечистих на руку служителів у мантіях усвідомили, що їм краще вчасно зійти з корабля.
[Сергій Ківалов]
Сергій Ківалов

Один з авторів судової реформи - народний депутат і член ВРЮ Сергій Ківалов повідомив, що відтепер Вища кваліфікаційна комісія разом з участю у призначенні суддів буде займатися і дисциплінарної їх відповідальністю аж до рекомендацій про їх звільнення. Так, якщо витрати судді перевищують його зарплату, він зобов'язаний буде заповнити декларацію про доходи та показати джерела додаткових доходів. Причому така декларація відтепер обов'язкове не тільки для самих суддів, а й членів їх сімей. Декларуванню підлягає все використовуване працівником суду майно.

Ківалов переконаний, що завдяки цій нормі влада зможе нарешті побороти тотальну корупцію в судах, і вважає, що тепер судді, викриті в корупції або прийняття сумнівних рішень, будуть звільнятися негайно.

Прийняття нових норм у рамках судової реформи виявилося настільки знаковою для України, що в активне обговорення процесу долучилася й Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ).
євроконтролери
[Майліс Репс]
Майліс Репс

Як і слід було очікувати, з Європи надійшла низка зауважень щодо закону про судоустрій. Так, 28 вересня голова Асоціації голів Верховних судів країн Євросоюзу, президент Верховного суду Австрії Ірмгард Грісс заявила, що європейців у прийнятих новації хвилює насамперед деяке звуження повноважень Верховного Суду. Зокрема, на її думку, позбавлення ЗСУ повноважень касаційної інстанції не може не звузити права і свободи громадян, захист яких тепер на найвищому судовому рівні буде залежати від бажання спеціалізованих судів допустити або не допустити справу до Верховного Суду. Г-жа Грісс також зазначила, що українські законодавці при проведенні судової реформи повинні були врахувати міжнародний досвід у галузі судочинства, але чомусь брали нові норми на швидку руку.

28 вересня тема судової реформи стала однією з головних на зустрічі Віктора Януковича з співдоповідачем Комітету ПАРЄ з питань моніторингу дотримання Україною міжнародних зобов'язань Майліс Репс, яка приїхала з метою вивчення ситуації напередодні місцевих виборів.

29 вересня в Києві пані Репс разом із секретарем Моніторингового комітету басом Кляйном і представником генсека Ради Європи в Україні Аке Петерсоном зустрілася з Сергієм Ківаловим. Представників ПАРЄ насамперед зацікавили подальші плани реформи судів, а також плановані зміни кримінально-процесуального права, проголошені Януковичем в якості першочергових пунктів правової реформи.

В даний час готується доповідь Моніторингового комітету по Україні, який буде називатися «Функціонування демократичних інститутів в Україні». Якщо ознайомитися з проектом цього документа на сайті ПАРЄ, легко зробити висновок: євродепутати не до кінця розуміють суть і цілі нинішньої судової реформи в нашій країні. Або - що теж не можна виключати - надто довірливо прислухаються до критики влади з боку нинішньої опозиції (з повною версією документа російською мовою можна ознайомитися на сайті газети «2000»).

У ході даної зустрічі, де був присутній і кореспондент «2000», Майліс Репс заявила, що остаточний варіант звіту ПАРЄ з України буде готовий вже на початку жовтня. У ньому окреслено ті пункти судової та правової реформи, які дуже турбують «євроконтролери», але в той же час «ПАРЄ віддає належне реформ, які започатковані».

«Після того як Венеціанська комісія зробить свої перші висновки щодо прийнятого у вас недавно закону про судоустрій, ми вважаємо, що до деяких пунктів судової реформи і цього закону України доведеться знову повернутися, а точку зору комісії врахувати», - заявила пані Репс.

Так, на думку співдоповідача з ПАРЄ, певні ризики є і в заплановані зміни в законі про прокуратуру. (Нагадаю: крім законів, які покликані навести лад у судовій системі, коаліція саме готується приймати нові закони «Про прокуратуру», «Про адвокатуру», новий Кримінально-процесуальний кодекс, а також пакет законів щодо протидії корупції, який залежався в парламенті вже майже на півроку. )

У розділі 3. 3. Це зобов'язання, на думку авторів доповіді, тільки належить виконати.

Критичним недоліком нинішньої системи прокуратури, судячи з тексту проекту доповіді Моніторингового комітету, є функція загального нагляду, що здійснюється Генеральним прокурором. Ця функція, на думку євродепутатів, є пережитком радянської концепції прокуратури і суперечить євростандартам.

«Говорячи словами Венеціанської комісії, - говориться в проекті документа, - чинний закон про прокуратуру забезпечує існування дуже потужного інституту з функціями, які набагато перевершують обсяг повноважень прокурора у демократичній правовій державі». Крім того, в ПАРЄ викликають побоювання широкі повноваження, якими наділена прокуратура, і Генеральний прокурор, зокрема. Вони не підконтрольні і не піднаглядні судовій системі, та їх повноваження значно перевершують європейські норми. Більш того, деякі з цих повноважень можуть вступати в протиріччя з принципом поділу гілок влади ».

Незважаючи на настільки серйозне занепокоєння Венеціанської комісії щодо збереження особливих функцій прокуратури, як йдеться далі у проекті доповіді, дана функція залишається частиною ст. 121 чинної Конституції.

Євродепутати таким чином наполягають, щоб Україна не тільки приймала нові закони, а й взялася за зміну самої Конституції.

Нагадаємо, що ще 14 березня 2009 р. ВР у першому читанні прийняла законопроект про прокуратуру (№ 2491). 18 травня того ж року Мін'юст звернувся до Венеціанської комісії з проханням дати оцінку цьому документу. Венеціанська комісія прийшла до висновку, що законопроект абсолютно не усуває головні зауваження та недоліки прокурорського нагляду в Україні і по суті нічого не реформує в цій сфері. Більш того, на думку венеціанських правознавців, всі нинішні проекти змін до законодавства, що стосується прокуратури, швидше, «націлені на консолідацію, і навіть посилення вже і без того широких повноважень прокуратури». Венеціанська комісія рекомендувала відкликати цей законопроект.

Втім, Янукович вже не раз згадував про необхідність реформи прокуратури відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, а також Ради Європи. І міністр юстиції, і голова президентської адміністрації говорили про згоду серед всіх юристів і політиків з тим, що «загальний нагляд» слід у Генпрокуратури відібрати.
Судові рекомендації

Що ж стосується реформи судової системи, то цю тему у проекті доповіді Моніторингового комітету приділено значно більше місця. Перш за все критичні зауваження висловлені на адресу закону про судоустрій та статус суддів. Так, у пункті 3. 4. проекту документа дається загальна характеристика стану справ в українських судах: «Реформа судової та правової системи життєво важлива для консолідації правової держави. У цілому судова система паралізована нагромадженням справ, що призводить до невиправданих затримок у їх розгляді і винесенні рішень. Крім того, рішення часто не виконуються. Рівень суспільної довіри до системи правосуддя надзвичайно низький, і судова система в цілому вважається корумпованою і страждає від недофінансування. Питання незалежності судової системи все ще викликає занепокоєння, а система правосуддя сильно політизується ».

На думку співдоповідачів, з моменту останнього звіту Україні по судовій реформі перед ПАРЄ (квітень 2007 р. ) «Відзначений лише скромний прогрес у реформі системи правосуддя». Незважаючи на публічні заяви і обіцянки, як вказується далі в проекті документа, «мало що було втілено в життя, а ряд законопроектів все ще чекає на розгляд у Верховній Раді; таке відсутність прогресу в цілому викликає серйозне занепокоєння».

Європейська Конвенція з прав людини передбачає, що суди засновуються спеціальним законом. Тоді як (згідно з прийнятим законом (ст. 19, ч. 1), «суди загальної юрисдикції можуть створюватися і ліквідуватися Президентом України на основі клопотання голови Державної судової адміністрації України».

Таким чином, роблять висновок співдоповідачі ПАРЄ, «настільки широка свобода дій президента в питанні установи судів не відповідає положенням Конвенції». Крім того, судова система Україна буде і надалі продовжувати функціонувати на чотирьох рівнях юрисдикції - тим самим зберігається її надмірна «складність» і «тежеловесность». Це, як вказують юристи ПАРЄ, може стати «перешкодою до виконання зобов'язань, передбачених ст. 6 даної Конвенції щодо розгляду справ у розумні терміни ». Але оскільки ці положення можуть бути змінені лише шляхом внесення поправок до Конституції (принципи установи та організації судів викладені саме в Конституції), євродепутати рекомендують нам негайно зайнятися саме поправками до Основного Закону.

У пункті 52-му проекту доповіді міститься жорстка критика нинішньої системи призначення суддів Верховною Радою. «Така функція також порушує принцип незалежності суддів, а також політизує процеси призначення або звільнення з посади. Крім того, присутність представників президента, Верховної Ради, а також Кабінету Міністрів на засіданнях Вищої кваліфікаційної комісії викликає сумнів у незалежності цієї комісії від політичного впливу. Крім того, роль Верховної Ради у призначенні та звільненні суддів з посади визначена Конституцією, і її необхідно змінити, щоб ці процеси відповідали європейським стандартам ».

Нарешті, те, що український парламент ще в середині літа прийняв у цілому «Закон про судоустрій та статус суддів», на думку співдоповідачів, було рішенням поспішним. У зв'язку з цим звучать досить невтішні зауваження на адресу авторів нашої судової реформи. Моніторингова група висловлює невдоволення тим, що закон був прийнятий так швидко і що парламент не дочекався висновків Венеціанської комісії. «Швидкість, з якою був внесений і прийнятий цей законопроект, викликає ряд запитань і сумнівів, особливо з урахуванням того факту, що до прийняття законопроекту в першому читанні ніхто не звернувся до Венеціанської комісії для отримання оцінки, - говориться в проекті документа. - Це відбулося незважаючи на те, що даний законопроект містить ряд політично забарвлених положень. Це - приклад поспішності, з якою готуються і приймаються фундаментальні закони - без належного обговорення і в обхід демократичних процедур. З цієї причини виникають питання щодо політичних намірів нової адміністрації, особливо з урахуванням того, що в останні роки судова система стала полем політичних баталій ».

Пункт 57-й проекту доповіді особливо цікавий: тут проглядаються спроби євроконтролери оцінити політичну обстановку в країні. Знову йдеться про те, що закон містить нові положення, істотно скорочують чисельність і повноваження Верховного Суду, який втрачає вплив і в цивільних, і в кримінальних справах (вони передаються в нові спеціалізовані суди). Однак «ці нові положення суперечливі і наштовхують на думку про те, що вони були введені заради політичних ігор і помсти». Більш того, співдоповідачі підкреслюють: «голова Верховного Суду (Василь Онопенко. - Авт. ) Всіма вважається людиною, наближеною до колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко ». І, мовляв, така ситуація «потенційно може призвести до підриву довіри суспільства до настільки важливим реформам».

У проекті доповіді співдоповідачі розповідають про свої зустрічі з паном Онопенко, який поскаржився, що Верховний Суд намагаються, мовляв, позбавити його нинішньої незалежності. Врятувати ЗСУ можна, на думку Онопенка, і без конституційних змін - якщо представляти інтереси президента і парламенту в цьому органі будуть судді, а не політики. ПАРЄ далі зазначає: «більшість членів цієї ради мають бути не просто суддями, а суддями, обраними своїми колегами», і ні в якій мірі не повинні призначатися зверху.

Співдоповідачі Моніторингового комітету, мабуть, також вельми критичні щодо прийняття 13 травня цього року закону № 2181-VI «Про внесення змін до законодавчих актів щодо недопущення зловживань правом на апеляцію».

Даний закон вносить зміни до Адміністративного кодексу, Кодексу адміністративного судочинства і закону про Вищу раду юстиції. «Ці поправки, - вважають співдоповідачі, - забезпечують ВРЮ правом вимагати копії судових справ з будь-якого суду, за винятком тих, які розглядалися« при закритих дверях ». Крім того, закон вводить адміністративну відповідальність за невиконання таких вимог про надання інформації. Враховуючи, що ВРЮ також несе відповідальність за розгляд дисциплінарних справ, подібне рішення може спричинити на суддів залякуючої ефект. Більш того, згадані поправки наділяють Вищу раду юстиції винятковими повноваженнями щодо скарг проти дій або бездіяльності Верховної Ради, президента чи ВРЮ, без права апеляційної скарги на рішення. Це сумнівні повноваження ».

Якщо уважно ознайомитися з усіма зауваженнями, висловленими в проекті доповіді, c деякими рекомендаціями Венеціанської комісії, то виходить, що євродепутати чомусь рекомендують Україні зберегти левову частину тих норм і правил у системі судоустрою, які так чи інакше вже діяли в Україні до цих пір, однак привели її далеко не до кращих результатів. Фактично під приводом збереження та розширення самоврядування судової влади (наприклад, по частині обмеження впливу на неї парламенту і президента через ВРЮ) України рекомендується зберігати те, з чим саме і намагаються зараз боротися автори судової реформи - з тотальним не самоврядування, а самоуправством судів, яке вже стало кричущим. Низка гучних випадків суддівської корупції демонстративно давала зрозуміти - судді вже були ні від кого і ні від чого не залежні. У тому числі і від закону. Простіше кажучи, в останні роки Україна зазнала, якщо можна так сказати, саму крайню і найпотворнішу форму «самоврядування» та «незалежності» судів.
Місцеві реалії

Повністю погодитися з думкою співдоповідачів Моніторингового комітету (якщо підсумкову доповідь залишиться таким, яким ми його бачимо сьогодні) можна, мабуть, лише в пунктах 61-67. Тут мова йде про необхідність реформи адвокатури та установи професійної асоціації адвокатів, а також про прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу і про проблему перепідпорядкування Державного департаменту виконання покарань Мін'юсту. Всі ці пункти, втім, зараз як раз і стоять на порядку денному парламентської коаліції, а відповідні закони можуть бути прийняті вже в найближчі місяць-два.

Неконец, цілком резонним є і зауваження європарламентарів про необхідність збільшення фінансування судової системи. У пункті 67-му проекту доповіді йдеться про те, що давно відомо в нашій країні кожному громадянину, але до чого у держави руки до цих пір не дійшли. «У ході наших візитів в останні два роки постійно повторюється темою була відсутність достатнього фінансування для системи правосуддя, - сказано в документі. - У багатьох випадках суди і судді залежать від приміщень і матеріальних ресурсів, жертвуваних приватними особами для того, щоб суди могли функціонувати. У такій ситуації можна очікувати розквіту корупції. Забезпечення достатнього обсягу фінансування для системи правосуддя зараз має стати одним з головних пріоритетів керівництва Україну ».

На зустрічі з представником ПАРЄ 29 вересня Сергій Ківалов роз'яснив євродепутатам реалії Україні і те, з якими проблемами бореться влада на старті судової реформи. «Ми аналізуємо все, що потрібно зробити, щоб Моніторинговий комітет як можна менше мав зауважень до України. Я входжу до складу Венеціанської комісії, і все, що там обговорюється, всі зауваження, які нам висловлюються, ми намагаємося враховувати ».

Реформа судів у нашій країні, вважає Ківалов, триває понад 10 років. «Але до цих пір з року в рік ми тільки говорили про реформу, тоді як реальних кроків зробити так і не вдавалося», - зазначив депутат. Він також нагадав, що навіть в період президентства Ющенка був підготовлений черговий варіант законопроекту про судоустрій, який був узгоджений з варіантом Венеціанською комісією. «Але коли проект мав піти на голосування, наші опоненти з фракції БЮТ почали фізично блокувати трибуну і не допускати його на голосування, - нагадав Ківалов. - Зрозуміло, що мотивація фракції БЮТ була пов'язана з встановленням контролю за Верховним Судом - через його керівника ».

Нинішній закон про судоустрій, підкреслив депутат, розроблявся Мін'юстом з урахуванням зауважень і пропозицій багатьох незалежних юристів, а також адвокатів, вчених і представників самого суддівського корпусу. «Більшість, крім хіба що Василя Онопенка, новації схвалили і підтримали, - роз'яснив Ківалов. - Тому що ми запропонували рух у бік більшої спеціалізації судів, а це - застосовувана в більшості європейських країн практика. Сам же пан Онопенко виступав проти і пропонував максимально жорстку систему підпорядкування судової системи одному судовому начальнику. Ми вважаємо, що, йдучи в бік більшої спеціалізації судів, ми прийдемо до більш високої кваліфікації суддів і, отже, до більш професійним судових рішень ».

В той же час, вважає глава парламентського комітету з правосуддя, врахувати всі рекомендації Венеціанської комісії України поки не може, тому що для цього їй доведеться міняти власну Конституцію. «А поміняти її так просто ми не можемо. Поки, на щастя, змогли зробити все, щоб саму судову реформу почати, зрушили її з мертвої точки. Але ж, розпочавшись понад 10 років тому, років 8 тому ця реформа фактично зупинилася. Тому я вважаю, що ніякої поспішності з прийняттям закону про судоустрій не було - якби ми не прийняли закон цього року, прийняти його не вдалося б протягом ще як мінімум декількох років », - упевнений Сергій Ківалов. «Справа в тому, що до цих пір вони були впевнені, що їм нічого за порушення законів не буде», - додав депутат.

Сьогодні ж, після прийняття закону, кожен працівник суддівського корпусу за порушення законів реально ризикує втратити роботу, тому що більшість служителів Феміди усвідомили - над ними з'явився повноцінний орган нагляду у вигляді Вищої ради юстиції. Раніше цей інститут мав лише повноваження рекомендувати звільнити суддю. Але будь-який районний суддя, спираючись на ст. 55 Конституції, звертався за місцем проживання в будь-який районний суд і міг скасувати не тільки рішення ВРЮ, але і постанови, і парламенту, і Кабміну. «Це відбувалося масово. Ми фактично втратили судову систему, коли судді стали вже повністю безконтрольні, - пояснив Ківалов. - Два роки тому судді навіть провели з'їзд, на якому оголосили, що будь-які рішення, в тому числі парламенту і Кабінету Міністрів, які будуть прийматися проти суддівського корпусу, вони будуть скасовувати через свої ж суди ».

Таким чином, однією з ключових новацій, що заробили після прийняття «Закону про судоустрій та статус суддів», є те, що оскаржити рішення ВРЮ, який звільняє суддю-порушника, тепер можна тільки у Вищому адмінсуді. Саме ця схема запозичена у ряду європейських країн, чого «євроконтролери» з ПАРЄ чомусь не хочуть відкрито визнавати

Дата: 2010-10-04
Джерело: 2000.net.ua



Додати коментар


Текст *:  

Ваше ім'я *:  
Email *:   (не буде опублікований)
Телефон:  
Повідомлення:  
Перевірка *
Введіть код: 


Інші статті про нерухомість

З яких документів почати будівництво приватного будинку?
Найраща пора року для придбання квартири, або на що дійсно необхідно звернути увагу
Як узаконити самовільне будівництво в Україні
Головні тренди на ринку нерухомості в 2018 році: новобудови і однушки
Мандрівники визначилися з кращим готелем світу
Податок на нерухомість в Україні: як не платити штраф у 2018 році
"Доступне житло": як держава допомагає українцям купити квартири
Покупці житла повертаються з передмістя до Києва
Коли краще продавати квартиру: нюанси ринку нерухомості
Ознаки афери при продажу нерухомості: як розпізнати?


Loader

Warning: file_put_contents(): Only 0 of 422 bytes written, possibly out of free disk space in /projects/base/www/kohana/system/core/Kohana.php on line 534