Найбільші кримінальні справи проти українських банкірів: ні хто так і не сів.

Вони обікрали вас: Сергій Щербина, Ігор Гіленко, Василь Гаврилишин, Олександр Жовтіс та інші. На чому трапляються банківські службовці. Список найгучніших кримінальних справ проти українських банкірів

Фінансова криза каталізував банківську злочинність. Cвише тисячі кримінальних справ за перше півріччя поставили банки в один ряд з найбільш криміналізованими галузями бізнесу.

Сергій Щербина
Тимчасовий адміністратор Родовід Банку

Навесні 2010-го СБУ заявила про затримання тимчасового адміністратора рекапіталізованого державою Родовід Банку Сергія Щербини, якого підозрювали в пособництві розтрати 340 млн. грн. бюджетних коштів. Пізніше Головне слідче управління СБУ порушило кримінальну справу за частиною 3 ст. 28, частини 5 ст. 191 КК відносно групи осіб, які вчинили розтрату коштів Родовід Банку. У рамках розслідування і був затриманий тимчасовий адміністратор банку. На сьогоднішній день слідство ще не завершене.

Ігор Гіленко
Голова правління Надра Банку

У жовтні 2009 року Генеральна прокуратура оголосила колишнього голови правління Надра Банку Ігоря Гіленка в державний розшук. Зі слів генпрокурора Олександра Медведька, було заведено три кримінальні справи. Перше було порушено за фактом привласнення «посадовими особами одного з приватних підприємств» кредитних коштів на суму 173 млн. грн. Друга справа - за аналогічним фактом, при цьому сума, що фігурує в справі, становила 211 млн. грн. У ході розслідування двох справ було порушено і третю кримінальну справу за ч. 5 ст. 191.


Василь Гаврилишин
Голова наглядової ради Західінкомбанку

23 квітня 2009-го Печерський районний суд Києва обрав запобіжним заходом для голови наглядової ради Західінкомбанку, що входить до групи невеликих фінустанов, Василя Гаврилишина , утримання під вартою. Генпрокуратура інкримінувала йому «шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах і зловживання службовим становищем». У справі фігурувала сума - $ 2,5 млн. В даний час слідство ще не завершене. Це був перший випадок затримання власника проблемного банку в Україну.


Олександр Жовтіс
Голова наглядової ради Фінростбанку

26 березня 2010 Шевченківський районний суд Києва ухвалив узяти під варту голови наглядової ради Фінростбанку Олександра Жовтіса. Справу проти нього було порушено за ч. 4 ст. 190 КК. Банк, у свою чергу, постарався дистанціюватися від цього випадку. «Арешт не має відношення до діяльності банку, так як в Олександра Жовтіса немає кредитних або інших зобов'язань у Фінростбанк, а його підприємства у нас вже не обслуговуються. Якщо причина для його підозр у незаконних діях існує насправді, на роботу та перспективи розвитку банку у фінансовому секторі України це не відіб'ється », - йшлося в інформації банку.

На чому трапляються банківські службовці

Фінансова криза каталізував банківську злочинність. Cвише тисячі кримінальних справ за перше півріччя поставили банки в один ряд з найбільш криміналізованими галузями бізнесу

З 25 тис. економічних злочинів, скоєних за 6 місяців 2010 року, на банківських службовців припадають 1305

Після того як пару місяців тому ПриватБанк вивісив на своєму офіційному сайті список співробітників банку, викритих у посадових злочинах, українці вперше дізналися, що крадуть банкіри « по-чорному », а самі банки - не менш криміналізована галузь бізнесу. Кілька десятків співробітників - і це тільки в одній фінустанові, хоча і найбільшому в Україну. Після банківської кризи українцям стало відомо й інше: норовлять переступити закон не тільки рядові клерки. Звинуваченими у кримінальній справі стають топ-менеджери і власники комерційних банків.
Важка ноша

Якщо порівнювати із загальною кількістю економічних злочинів (а їх, за підрахунками Департаменту інформаційних технологій МВС України, за шість місяців поточного року було абсолютно 25483), то у сфері банківської діяльності їх припинено не так вже й багато - 2538, а безпосередньо скоєних банкірами - тільки 1305. На перший погляд цифра ця здається незначною. Але це тільки на перший погляд: поточна статистика виявилася на 17,5% вище торішньої. Ось тільки шуму і від цієї цифри чимало. Що, втім, закономірно. У банках зберігаються гроші клієнтів, а останні вельми нервово реагують на будь-які «майнові посягання» з боку фінансистів. Та й суми вражають кількістю нулів. Тому навіть із урахуванням відносно невеликої кількості кримінальних справ громадський резонанс виникає потужний.

З цієї причини вітчизняні банкіри не люблять афішувати ці факти і говорити на цю тему, намагаючись окреслити проблему лише загальними фразами - мовляв, не кожна людина, що працює з грошима, в змозі подолати спокуса, пізнаючи систему банківського рахівництва. 90% таких злочинів - порівняно дрібні розкрадання коштів рядовими клерками. Тільки завдяки ПриватБанку можна побачити, що найбільш поширеними злочинами у фінустановах є шахрайський випуск платіжних карт, оформлення кредитів без відома клієнтів, незаконне зняття грошових коштів з їх рахунків, оформлення кредитів за підробленими документами, розкрадання з каси і службова фальсифікація. Зазвичай з цією метою використовуються загублені документи, вибираються рахунки померлих осіб або рахунки, за якими давно не здійснювалися операції.
Жертви кризи

Друга категорія банківського криміналу «оголилася» тільки з настанням кризи. З приходом в банки тимчасових адміністраторів у багатьох виникло питання, де гроші, у зв'язку з чим з'явилося цілком обгрунтоване бажання звалити провину за важкий стан банків на попередніх господарів. Існує навіть одна стереотипна і фігурує в багатьох кримінальних справах схема виведення активів з банків - видача кредитів на підставних компанії. Саме з такого роду схемами пов'язані найгучніші «банківські» кримінальні справи останніх років і найвідоміші імена обвинувачених. Один з них - Ігор Гіленко, щодо якої було порушено кримінальну справу за ч. 5 ст. 191 КК. Київська прокуратура звинувачує його у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групи осіб.

Кримінальну справу за ч. 4 ст. 190 КК («Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах») було порушено і проти голови наглядової ради луцького Західінкомбанку Василя Гаврилишина. Під час розслідування було встановлено, що він дав вказівку оформити від імені охоронців фінустанови кредити на суму $ 2,5 млн. При цьому, за версією слідства, банкір розпоряджався даними засобами на свій розсуд. Крім того, Генпрокуратура порушила щодо нього кримінальну справу за ч. 5 ст. 191 КК. Був затриманий і голова наглядової ради одеського Фінростбанку Олександр Жовтіс.

Мабуть, окремим блоком у цій категорії знаходяться «похідні від кризи» - так звані «справи рекапіталізаторов». Найгучнішим і до цього дня залишається затримання тимчасового адміністратора Родовід Банку Сергія Щербини. Головне слідче управління СБУ 13 травня 2010 порушило кримінальну справу за ч. 3 ст. 28 і ч. 5 ст. 191 КК відносно групи осіб, які вчинили розтрату коштів Родовід Банку. Сергію Щербині інкримінують розтрату 340 млн. грн. , Отриманих в ході рекапіталізації.

Ще два випадки закінчилися анулюванням сертифікатів на право здійснення функцій тимчасових адміністраторів та ліквідаторів. 3 вересня кваліфікаційна комісія НБУ з питань сертифікації тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банківських установ анулювала сертифікати Романа Кудрицького і Георгія Шушпанова - тимчасових адміністраторів банків «Європейський» і «Національний стандарт». «Сертифікати анульовані у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань, що призвело до порушення чинного законодавства України», - наголошувалося в повідомленні НБУ. Однак юридичний департамент Нацбанку обмежився лише відкликанням сертифікатів, не передаючи справи до правоохоронних органів