Метро, яке ми не побачимо

У цьому році столичній підземці виповнюється 50 років. «Комсомолка» дізналася, якими могли бути станції Київського метрополітену

Історія створення метро в Києві бере свій початок ще у 1916 році. Саме тоді Російсько-американська компанія зробила спробу побудувати підземку, але міська влада не дала на це дозволу. Далі подібної ідеєю в 1918 році загорівся головнокомандувач військами української Центральної Ради гетьман Скоропадський, проте і його задумом не судилося збутися. І лише в 1936 року столичні чиновники розглянули перший проект майбутнього Київського метрополітену.

«Сороконіжка» І КУКУРУДЗА

У 1938 році будівельники почали проривати під Києвом тунелі, але довелося зупинитися - почалася Велика Вітчизняна війна. Роботи відновили в 1949 році.

6 листопада 1960 заробив першу ділянку Святошинсько-Броварської лінії протяжністю 5,2 км - від станції «Вокзальна» до станції «Дніпро». А в 1976 році вже щосили курсували потяги на Куренівсько-Червоноармійській лінії. Через 13 років будівельники здали і Сирецько-Печерську гілку.

Архітектори розповідають, що станції будувалися на швидку руку. За розпорядженням першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова метро треба було здати швидко, і всі складові монументального стилю, в якому планували побудувати станції ще за Сталіна, довелося з проектів прибирати, максимально спростивши будівництво.

- У Москві порахували, що для станцій мілкого закладення буде достатньо одного спільного проекту, - розповів «КП» співробітник інституту «Укрметротуннельпроект» архітектор Дмитро Єрмак. - Такі станції умовно називалися «сороконіжка» - з-за колон, які розташовувалися на платформі по обидві сторони холу. Архітектори навіть жартували, що при проектуванні нової станції вони лише тим і займалися, що підбирали так змінювали колір плитки.

До речі, на стінах станції «Хрещатик» і зараз можна побачити таку улюблену Микитою Сергійовичем кукурудзу. У ті часи всі намагалися догодити вищому партійному керівництву. Наприклад, станція «Університет» (за проектом 1951 року) і зовсім повинна була стати символом сталінізму. У холі біля колон планували встановити статуї робітників і селян у повний зріст, а в кінці зали поставити велику бронзову фігуру Йосипа Віссаріоновича. Але вже за Хрущова, природно, всі вирішили переробити. Спочатку архітектори намагалися серйозно спростити вигляд станції, але потім передумали і обмежилися лише невеликими правками, замінивши великі статуї на бюсти, а замість Сталіна поставили Леніна. Втім, і фігуру вождя світового пролетаріату прибрали в 1991 році.

А ось станцію «Політехнічний інститут» спростили донезмоги. У 50-х передбачалося, що колони і стіни прикрасять орнаментами, а на стелі будуть красуватися медальйони із зображеннями працівників різних професій і красиві великі люстри. Але в результаті ми отримали нічим не примітну станцію.

Торкнулися зміни і тих станцій, які проектувалися вже в 70-80-х роках. Так, на станції «Либідська», яка раніше носила назву «Дзержинська», за проектом арки повинні були бути викладені червоною плиткою. А в кінці холу планували розмістити невелику нішу, де хотіли поставити велику червону зірку. Однак червону плитку поміняли на сіру, а нішу і зовсім закрили.

ДО 2015 РОКУ ОБІЦЯЮТЬ ЩЕ 13 СТАНЦІЙ

Природно, на цьому історія Київського метрополітену не закінчується.

У цьому році планується відкрити три нові станції - «Васильківську», «Голосіївську» і «Деміївську» на Куренівсько-Червоноармійській лінії. До речі, особливість станції «Голосіївська» у тому, що через рельєф і поганих геологічних умов вона буде нижчою інших. Саме для цього над кожною з круглих колон на пероні встановлять спеціальні світильники, які візуально створить ефект «високих стель».

За запевненням міських властей, до 2015 року кияни отримають 13 нових станцій метро. Будівельні роботи обіцяють розпочати вже в наступному році.

Спочатку візьмуться за спорудження Лівобережної лінії на Троєщину. Перша на черзі - станція «Проспект Ватутіна», за нею - «Каштанова», «Драйзера», «Сабурова», «Цвєтаєвої», «Райдужна», «Милославська».

Паралельно будуть вести роботи на Подільсько-Вигурівської лінії. Тут через 5 років обіцяють ввести в дію станції «Глибочицька», «Подільська», «Суднобудівельна», «Труханівська», «Затока Десенка» і «Райдужна».

А ось ділянку від «Проспекту Ватутіна» до «Броварського проспекту» планують здати в 2020 році. Тут побудують три станції: «Городня», «Дніпровська» і «Броварський проспект».

ДОВІДКА «КП»

* На сьогоднішній день Київський метрополітен складається з 46 станцій.

* У день його послугами користуються 1700000 чоловік.

* Пасажирів обслуговують 115 ескалаторів, які встановлені на 24 станціях.

* Лінії столичного метрополітену перетинають 10 районів міста, їх загальна довжина - 59,7 км.

* Найдовший перегін - «Видубичі» - «Славутич», відстань - 3046 м. Найкоротший - «Театральна» - «Хрещатик», відстань - 766 м.

* Станція «Арсенальна» вважається однією з найглибших у світі - 105,5 м.

* Найдовший ескалатор у Києві встановлено на ст. метро «Хрещатик». Він складається з двох частин: 65 і 28 метрів