Ласкаво просимо в місто заторів!

Новенька естакада на Набережно-Хрещатицькій вже не справляється з? Потоком автомобілів.
Висновки експертів невтішні: до транспортного колапсу в Києві залишилися лічені роки

Якщо кілька років тому поняття «годину пік» було обмежено конкретними часовими рамками, то сьогодні складається враження, що він у Києві триває з раннього ранку до пізнього вечора. Ми вже звикли простоювати в дорожніх заторах по годині, а то й два. Але це ще не межа. Експерти запевняють, що зовсім скоро нам доведеться звикати до іншої столиці, де нормально пересуватися можна буде тільки пішки - рух на автомобільних дорогах просто зупиниться. Відбудеться так званий транспортний колапс з двох причин: по-перше, місто вже тріщить по швах від величезної кількості автомобілів, а по-друге, відсутній комплексний підхід до вирішення проблеми дорожніх заторів.

АВТОБУС АБО АВТО?

Директор Інституту проблем міста Олександр Сергієнко переконаний: щоб оживити міський трафік, треба будувати не тільки транспортні розв'язки і об'їзні шляхи, але й показувати переваги громадського транспорту.

- У розвинених країнах чиновники вже давно зуміли знайти баланс між особистим транспортом і громадським. На Заході люди чудово розуміють, що на роботу краще добиратися на трамваї або автобусі, ніж на власному авто. Наш же громадянин воліє простояти в пробках півтори години, ніж спуститися в метро і за 15 хвилин доїхати до потрібного місця. І зрозуміти його можна: хіба наші автобуси і тролейбуси можна назвати комфортабельними і швидкими? Погодьтеся - навряд чи. А от у Гельсінкі, наприклад, громадський транспорт визнаний одним з кращих в Європі, оскільки люди дійсно задоволені рівнем обслуговування та комфорту. А все тому, що там не шкодують коштів і виділяють солідні суми з бюджету на розвиток транспорту. У нас же тільки скаржаться, мовляв, цей напрямок збиткове, треба піднімати ціни, бо з мінусів так і не вийдемо, - говорить Олександр Сергієнко. - Висновок: щоб знизити кількість машин у місті, треба пересадити людей на громадський транспорт. Влада повинна зробити так, щоб люди в цьому були зацікавлені. Але це коштує великих грошей, які транспортна галузь найближчим часом навряд чи отримає.

Крім того, за словами експерта, необхідно також вивчити пропускну спроможність вулиць, грамотно розподілити потоки транспорту і створити автоматизовану систему керування дорожнім рухом.

- Я вас запевняю: навіть якщо чиновники захочуть цим зайнятися, все знову упреться у відсутність грошей. Та й реалізувати такі напрацювання за найкоротші терміни досить важко - треба років чотири, як мінімум. Загалом, можу точно сказати: Київ вже впритул наблизився до транспортного колапсу. Зараз кожну добу по столиці проїжджає понад один мільйон автомобілів! Ви не раз, напевно, помічали, що є дні, коли місто практично повністю стоїть в одній нескінченної пробці. Ось це і є перші ластівки наближається колапсу, який, якщо нічого не робити, наступить через 3-4 роки, - резюмує Олександр Сергієнко.

ЩІЛЬНЕ Нікуди

песимістичного сценарію дотримується і завідувач кафедрою транспортних систем та безпеки дорожнього руху Національного транспортного університету професор Володимир Поліщук. Як він розповів «КП», влада навряд чи встигнуть зробити так, щоб найближчим часом місто не завмер в одній величезній пробці - часу мало, та й грошей немає.

- Основна проблема - щільність доріг і магістралей. У нас ця цифра становить 2,12 кілометра доріг на квадратний кілометр території. А для нормального руху транспорту показник повинен становити 14,5! Транспорту на вулицях столиці в надлишку, і їздити просто ніде. Швидко розширити дорожню мережу Києва не вийде, так що глобального затору нам не уникнути, - говорить експерт. - Вже зараз за деякими підрахунками на тисячу жителів столиці припадає 350 автомобілів. Якщо кількість машин дійде до 380 на тисячу чоловік, то почнеться хаос - місто стане в одному суцільному заторі.

затор - ЦЕ НОРМА

В той же час, за словами Володимира Поліщука, позбутися пробок просто неможливо. Тягучки - це нормальне явище для мегаполісів.

- Питання в тому, чи зможуть муніципальні влади контролювати ці затори. Як показує практика, з таким підходом до проблеми, як у нас, ситуація виходить з-під контролю. Комплексний підхід до вирішення цього завдання відсутній, не розробляються та адміністративні заходи. Наприклад, необхідно розширювати магістральні вулиці, облаштовувати паркувальні зони, зокрема підземні, як це роблять у тому ж Парижі. Там взагалі на магістральних дорогах заборонено паркування. Можна розподілити номери автомобілів на дві групи: одні будуть в'їжджати в центр міста по парних датах, інші - по непарних. Автоматизувати систему управління дорожнім рухом теж треба. Найцікавіше, що у нас в країні є серйозні фахівці, які можуть знайти рішення проблеми. Є і цінний зарубіжний досвід. Але наші чиновники чомусь не можуть і не хочуть вирішувати цю проблему, - говорить фахівець.

КОЛАПС - БАЙКА 20-РІЧНОЇ ДАВНОСТІ

А от у «Київавтодорі» розмови про глобальне транспортному заторі називають перебільшенням.

- Особисто я чую розмови про колапс вже протягом 20 років, але поки цього не відбулося. Ми робимо все, що від нас залежить, для того, щоб розвантажити трафік в Києві: розширюємо дороги, будуємо розв'язки, - сказав «КП» головний інженер «Київавтодору» Василь Мельниченко. - Зазначу, що проблему заторів треба вирішувати комплексно: впроваджувати автоматизовану систему керування дорожнім рухом, будувати багаторівневі паркінги, переводити ряд вулиць на односторонній рух, розширювати об'їзні шляхи і багато іншого. Ясна річ, що кількість автомобілів в Києві постійно збільшується, але ж ми теж не стоїмо на місці: постійно ведемо роботи щодо поліпшення дорожньої інфраструктури столиці.

Виходить, вирішити проблему міських заторів все ж таки реально. Для цього, в один голос стверджують фахівці, треба впроваджувати комплексний підхід: розширювати транспортну інфраструктуру міста, використовувати електронні системи управління дорожнім рухом, підвищувати культуру водіння самих водіїв, запозичувати зарубіжний досвід боротьби з заторами. Але крім цього, є ще одне «треба»: бажання столичної влади навести порядок на дорогах міста. А якщо воно буде стимулюватися фінансовими можливостями, які досвідчений господарник напевно зможе знайти, є надія, що через три-чотири роки рух в Києві все ж не зупиниться, а навпаки - суттєво прискориться.

А ЯК У НИХ

У Сінгапурі - квоти, в Нью-Йорку - заборона на поворот

В Афінах боротися з пробками в місті дозволяє так звана система парних / непарних чисел. Машинам, номерні знаки яких закінчуються на парне число, дозволено їздити по місту тільки по парних числах місяця, і навпаки.

Для того щоб користуватися машиною в Сінгапурі, доведеться купити квоту на неї. Користування особистим транспортом завдяки такій системі стає дорогим задоволенням, тому багато пересідають на громадський транспорт.

У Лондоні введено плату за в'їзд в ділову частину столиці - Сіті. Звільняється від плати лише транспорт особливого призначення - таксі, міські автобуси, машини швидкої допомоги, пожежні та інші екстрені служби.

У Нью-Йорку введено повну заборону на лівий поворот у центрі міста на годину пік. Тут же над старими дорогами по естакадах прокладають транзитні магістралі, за якими автомобілі можуть без перешкод покинути центр міста. До речі, в Токіо автомобільні розв'язки та естакади іноді піднімаються над містом на 5 рівнів.

РЕЧІ

П'ять рятівників

Врятувати столицю від багатокілометрових тягучок зможуть п'ять мостів через Дніпро. Таку думку висловила професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, секретар Гуманітарного ради при президенті України Лариса Скорик. При цьому мости повинні бути спроектовані таким чином, щоб по них йшов і рейковий транспорт (метро, трамваї), і залізничний (поїзди та електрички), і автотранспорт.

БУДЬ В КУРСІ

Топ-10 пробкових місць столиці *

Ділянка / Загальна тривалість пробок за перші 15 днів лютого 2010 року (з 7. 00 до 22. 00)

вул. Велика Житомирська - вул. Артема 153 години

вул. Б. Васильківська 147 годин

вул. Горького 134 години

Хрещатик - Володимирський узвіз - Поштова пл. 110 годин

вул. Чорновола - Повітрофлотський просп. 108 годин

просп. Маяковського 101 год

просп. Гагаріна 87 годин

ст. м. «Дорогожичі» - Севастопольська пл. 86 годин

просп. Оболонський на ділянці від ст. м. «Мінська» до ст. м. «Петрівка» 82 години

бульв. Лесі Українки 72 години

* Список складений аналітиками системи «Яндекс. Пробки ».

Незважаючи на те що дані наведені за лютий 2010 року, експерти системи «Яндекс. Пробки »запевняють: дані добре передають загальну картину завантаженості доріг столиці, незалежно від пори року