Коли прийдуть застави?

Більше року розмов про викид на ринок заставних квартир і автомобілів з подальшим падінням цін на них – і тиша: ні викиду, ні падіння цін. Тим часом терміни «кредитних канікул» і програм по реструктуризації кредитів добігають кінця

Prostoе слово «реструктуризація», значення якого тепер знає кожен, хто займав у банку і потім зіткнувся з труднощами, стало популярним ще в жовтні 2008 року, після обвалу курсу гривни. Перші програми «в допомогу» проблемним позичальникам, як правило, були короткостроковими і достатньо стриманими з погляду пільг для клієнтів.

Терміни тих перших програм підійшли до кінця навесні-2009, коли позичальники, що залишилися у банків на хорошому рахунку завдяки добросовісній поведінці під час програми, продовжили собі «канікули». Сьогодні добігають кінця нові терміни, і, за словами банкірів, повторно звернутися в банк за такою програмою, зможе не всякий позичальник, який не встиг поправити фінансове положення.

«На жаль, практика показала, що частина позичальників скористалися програмами реструктуризації тільки для того, щоб уникнути неприємної процедури спілкування з колекторами і, підписавши відповідні угоди про реструктуризацію довга, забули про необхідність його повернення банку, - розповідає Антон Шаперенков, директор департаменту управління продуктами роздрібного бізнесу VAВ Банку. – Тому особливістю другого етапу реструктуризації, на відміну від першого, коли реструктуризацію оформляли практично всім охочим, буде жорсткіший підхід з боку банку до позичальників за поданням нових пільг в обслуговуванні довга».

Окрім жорсткішого підходу до відбору учасників програм реструктуризації, позичальників чекає більше фінансових витрат, чим раніше.

«Закінчення кредитних канікул або терміну інших пільг, які отримав позичальник, не означає початок претензійної роботи. Як правило, сторони повторно вступають в переговорний процес, - розповідає Ігор Пріходько, директор департаменту аналізу і управління ризиками ВАТ «Астра Банк». – При цьому у разі продовження терміну реструктуризації банк завжди підсилює свою позицію в частині обслуговування кредиту, що виражене в збільшенні платежу по тілу кредиту. Що стосується нашого банку, більшість наших клієнтів, що отримали реструктуризацію кредиту, по закінченню її терміну увійшли до стандартного графіка обслуговування».

Друга гроза?

Тим часом, ситуація для позичальників, що стали проблемними як після стандартного графіка погашення кредиту, так і що вийшли за рік з «канікул», не особливо покращала. Ціни на заставне майно, що впали, не дають у разі його реалізації погасити борг перед банком, – не піднялися. А «каральні» санкції банків для тих, що прострочили виплати по кредиту не стали менш страхітливими. За станом на листопад 2009 року, Prostobank. ua вдалося виявити лише два банки, які, як рекомендував регулятор, відмінили штрафи і пені при порушенні кредитної дисципліни: Ерсте Банк і VAB Банк.

Інші банки не були такими лояльними. Серед банків, які при порушенні кредитної дисципліни застосовують подвійну облікову ставку НБУ (тобто 20,5% річних, оскільки облікова ставка НБУ з 12.09. 2009 складають 10,25% річних) від суми прострочення: Брокбізнесбанк, Ощадбанк, Промінвестбанк, Сведбанк, Укрексімбанк, Укрсоцбанк, Південний і Правэкс-банк (ці банки також стягують одноразовий штраф - 5% від суми прострочення). Стягують подвійну процентну ставку за кредитом на суму прострочення Кредітпромбанк, Дельта Банк, Укрсиббанк. Виділився із загальної маси Укргазбанк, що стягує у разі прострочення п'ятикратну облікову ставку НБУ (51,25% річних) від суми прострочення.

Нарешті, серйозні санкції у вигляді нарахувань 0,5% від суми прострочення в день загрожують позичальникам-порушникам БТА Банку, ВТБ Банку, Родовід Банку, Прокредіт Банку, Приватбанку (до 1% від суми прострочення); у вигляді нарахування 0,2% від суми прострочення в день – позичальникам банку «Форум». 1% від суми прострочення в день стягують ОТП Банк і Райффайзен Банк Аваль. 20,5% на суму простроченої заборгованості стягує ПУМБ.

У будь-якому випадку – що зіткнувся з труднощами пряма дорога назад в банк за реструктуризацією – для когось повторною, для когось - для продажу застави.
. 2009). За оцінками банкірів, добровільно застави виставляв на продаж лише кожен четвертий проблемний позичальник. Тому збільшення кількості продажів чекають на початку 2010 року, коли набудуть чинності рішення судів, в які банки подавали позови більше напівроку тому. Але навіть тоді масового викиду застав на реалізацію чекати не доводиться.

«Розмови про викид великого об'єму на ринок заставного майна ведуться з початку кризи, але поки цього не відбулося. Даний факт частково говорить про те, що банки навчилися управляти потенційно проблемним портфелем і домовлятися з позичальниками, які випробовують поточні проблеми з обслуговуванням кредитних зобов'язань, поступово виводячи їх в стандартний графік, - ділиться Ігор Пріходько.

«Реалізація заставного майна – це крайній захід з боку банку, який застосовуватиметься тільки в тому випадку, якщо позичальник не хоче йти на компроміс і свідомо відмовляється виконувати свої зобов'язання по кредиту», - підтверджує Антон Шаперенков.

Втім, відносне прихильне відношення банків до «клієнтів з проблемами» не може тривати вічно. Поки масовий викид застав на ринок невигідний банкам не тільки через те, що він неминуче приведе до значного зниження цін. Річ у тому, що в умовах кризи заставне майно не так вже добре продається – недаремно банки так ретельно засекречують інформацію про те, скільки заставних квартир або машин вони продали. Окрім цього, банківські фахівці розуміють, що відклавши продаж застав, ринкова вартість яких не покриває боргу позичальника, і, продавши їх під час зростання ринку, вони зможуть виручити більше.

Нарешті, якби рік тому банкіри не проводили реструктуризацію для більшої частини проблемних клієнтів, а реалізовували їх майно, то могла б вибухнути катастрофа для всієї банківської системи. За минулий час банки ж встигли підготуватися і до несприятливого варіанту розвитку подій.

«Сьогодні на ринку існують борги, прострочені вже більш ніж на рік, тому процес списання кредитної заборгованості цілком можливий. Більшість банків передбачили такий розвиток подій і вже сформували резерви під кредитні ризики, - вважає Антон Шаперенков, директор департаменту управління продуктами роздрібного бізнесу VAB Банку. – Та варто відзначити, що поспішати із списанням боргів банки не стануть. Скоріше по максимуму займатимуться реалізацією застави».

Що позичальникові і покупцеві?

Для позичальника, який зіткнувся з продовженням фінансових проблем або і їх початком в кінці 2009 року, є лише два шляхи: звертатися в банк за програмою реструктуризації або віддавати йому свою заставу.

Що стосується чекаючих пожвавлення на ринку застав, то вони можуть порадіти листопадовим змінам в Ухвалу НБУ №369 «Про застосування заходів дії за порушення банківського законодавства», завдяки яким тимчасові адміністратори можуть розпродавати застави за переоціненою вартістю із знижкою в 30% від їх ринкової ціни. Враховуючи величину кредитних портфелів таких крупних банків як «Укрпромбанк» і «Надра», зелене світло такому розвитку подій цілком очевидне, а це означає, що ринок заставного майна цілком може значно пожвавитися вже в новому році.

Нарешті, для тих, хто вже давно прострочив виплати банку, парламент придумав окрему «надію», зареєструвавши законопроект, що дозволяє позичальникам викупляти у колекторів власні борги за тією ціною, по якій колектори купили його у банку. Очевидно, що у разі ухвалення такого закону для більшості позичальників вигідніше стане не погашати кредит, а навпаки – прострочити його, потім дочекатися, поки банк продасть його борг колекторам за заниженою ціною, і перекупити його у останніх.

Тому, не дивлячись на відвертий популістський характер законопроекту і вибори, що наближаються, реальне внесення змін до Цивільного кодексу такого роду маловірогідно, і розраховувати на це не варто. А ось діяльність колекторів, які в 2009 році викупляли у банків беззалоговиє кредити, наступного року за прогнозами експертів розповсюдиться і на проблемну заборгованість, забезпечену заставами