Warning: file_put_contents(): Only 0 of 659 bytes written, possibly out of free disk space in /projects/base/www/kohana/system/core/Kohana.php on line 534

Київ — мiсто будiвельної нелогiчностi?


Забудовники свої висотки вперто зводять у центрi. Мотивацiя зрозумiла — довкола розкiш iсторично-архiтектурної спадщини, тож багатiї з радiстю вiддадуть мiльйони за VIP-житло.

Але саме iнтенсивна забудова нищить iсторичний центр: схили сповзають, храми трiщать чи їх просто не видно за скляними спорудами. Внаслiдок нi тобi естетичної насолоди, нi зручностей, бо звести поруч школи, дитсадочки чи полiклiнiку просте нiде. Про транспортне засилля у центрi столицi та брак паркiнгiв зайве i говорити. Навiщо тут жити? З iншого боку, щiльно забудований центр ряснiє зношеним житлом. Але мешканцi не поступаються своїми передаварiйними оселями — бояться, що їх вiдселять на околицi. Величнi храми серед обшарпаного цегляного мотлоху неначе троянда на купi гною. Для розв`язання дилеми потрiбна добре продумана комплексна програма.

Всевишньому слава, минули часи, коли спалювання церков чи пiдрив храмiв сприймали мовчки. Нинi безстрашний народ не дає зачепити iсторичної спадщини, i що-що, а галас гарантовано. Колишня корумпована влада та недобросовiсний бiзнес дали для цього доволi пiдстав.

Можна назвати кiлька десяткiв “гарячих точок” по Києву, де зведення висотних будинкiв шкодило пам’яткам iсторiї та архiтектури. Головне управлiння охорони культурної спадщини навеснi у буфернiй зонi Софiї Київської та Києво-Печерської лаври налiчило 21 об’єкт-”порушник”. Як мiнiмум було перевищено дозволену 25-метрову висотнiсть забудови. Крiм архiтектури, псує забудова i унiкальний ландшафт Києва. Висотки спотворюють схили Днiпра. Так, попри численнi протести на вул. Грушевського, 9-а все-таки було зведено 22-поверхiвку — житловий комплекс.

Не менш резонансним є будiвництво на вул. Гончара, 17-23, на Пушкiнськiй — прямо над станцiєю метро “Театральна”. Цей перелiк можна довго продовжувати. Однак нинiшня влада обiцяє покласти край свавiллю забудовникiв. Низку давнiх будiвельних справ уже вивчають правоохоронцi. Аби не було недоладних нових споруд, буфернi зони iсторичних об’єктiв розширено вдвiчi, а центр та схили Днiпра площею майже 400 га оголошено ландшафтним заповiдником. “Ми пiдводимо риску пiд перiодом хаотичної забудови i перебудови Києва, коли мiсто рвали на шматки”, — сказав прем’єр-мiнiстр України Микола Азаров. Вiн доручив столичнiй владi розробити програму захисту iсторичної спадщини, i щоб цей документ став орiєнтиром для розроблення нового генплану мiста.

Втiм, захисту потребує не лише iсторiя. “Забудовний меч” навис над головами простих мешканцiв Києва. Громадськi органiзацiї нараховують до пiвсотнi точок по мiсту, де забудовники дiють усупереч iнтересам громадян. Проблем кiлька. Серед них i екологiчнi. Забудовники захоплюють заповiднi та рекреацiйнi територiї. Наприклад, Жукiв острiв, сквери в Дарницi чи Осокорках. Зеленi зони для вiдпочинку киян стають усе меншими. Нашпиґований висотками центр захлинається у транспортному колапсi.

Але є i випадки, коли завдано шкоди мешканцям конкретних будинкiв. Забудовники захоплюють дитячi та спортивнi майданчики, двори та скверики. Старi будiвлi вiд сусiдства багатоповерхових монстрiв просiдають, хиляться i просто трiщать по швах. До “Хрещатика” звернулися поки-що потенцiйнi жертви — мешканцi будинку на вул. Iвана Франка, 7. Дiм невеликий — шiсть поверхiв, двадцять квартир. Вiн нiби “причеплений” до двох сусiднiх. I хоча мешканцi упевненi, що зводили його полоненi нiмцi в роки вiйни, в електронному паспортi зазначено рiк будiвництва — 1917. Тож будiвлi вже бiльш як 90 рокiв. Термiн експлуатацiї такого типу об’єкта з дерев’яними перекриттями — 100—150 рокiв. Це за умови проведення капiтального ремонту. Такого мешканцi не пам’ятають. Але про потребу в ньому свiдчать трiщини, що з’явилися на стiнах. У 2006 роцi спецiальна комiсiя зафiксувала щiлини шириною подекуди 5—6 мм. У висновку зазначено причини трiщин — деформацiя. На Франка, 9 уже прилаштували стяжку. Щiлини людям порадили залiплювати самотужки. Та це не єдина прикрiсть. Того ж таки 2006 року мешканцям стало вiдомо, що поруч заплановано будiвництво багатоповерхiвки.

Iндивiдуальний 8-поверховий будинок з пiдземним паркiнгом забажав собi громадянин Латвiї Вiлнiс Вiтолiньш. Дозвiл на будiвництво Київрада дала ще 2001 року. В рiшеннi вказано, що позитивнi висновки всiх служб є. Однак майданчик розташований у зонi нестiйких ґрунтiв з пiдземними водами на глибинi 5,5—6 метрiв. З одного боку — зсувонебезпечний схил, який “тече” з кожною зливою. Його укрiплено лише висохлим корiнням старих дерев. “Якось на горi звели невеличку будiвлю. Пiд час дощу стався обвал землi. Нависло “ластiвчине гнiздо”. Пiсля цього його розiбрали, а обвалений ґрунт вивезли”, — розповiдають мешканцi. З iншого боку — потрiсканi вiд часу споруди, яким будiвництво серйозно загрожує. Однак жодне застереження не стало завадою нi для чиновникiв, нi для замовника. Останнiй вирiшив навiть прихопити дiлянку, яка перебуває у комунальнiй власностi. На нiй мешканцi вже багато рокiв просять зробити дитячий майданчик. До слова, неподалiк був один на кiлька дворiв, але там уже стоїть багатоповерхiвка. Iнтереси закордонного мiстера, схоже, теж переважили iнтереси киян. У вереснi 2006 року мешканцi провели громадськi слухання, де близько 180 учасникiв висловилися проти забудови. Втiм, вiдповiдальнi органи нiяк не можуть знайти в себе протоколу обговорень. Тим часом у 2008-му мiсце обнесли зеленою огорожею, а 2 листопада нинiшнього року туди завiтали будiвельники, щоб прикинути, як розпочинати роботи. До речi, доступ на майданчик лише один — через напiваварiйну арку, в яку i медики та пожежники не проїдуть. Як туди заганятимуть самоскиди — загадка. “Ми взагалi не проти, якби на своїй приватнiй землi вiн побудував не бiльше, нiж три поверхи. Такий велетенський будинок накоїть багато лиха”, — впевнена голова iнiцiативної групи Тамара Борисова. Разом iз сусiдами вона вкотре звернеться до Київради, аби депутати скасували дозвiл на будiвництво. Так само вкотре вони проситимуть, щоб на вiльнiй дiлянцi облаштували дитячий та спортивний майданчики.

Описаний випадок один з небагатьох, коли мешканцi чинять активний опiр. I руйнуванню їхнiх будинкiв можна запобiгти. Пiдрахувати, скiльки майданчикiв по Києву, де забудовники через корупцiйнi схеми отримали дозвiл на забудову попри потенцiйну загрозу, — одне з найважливiших завдань для влади.

Щодо центру мiста, то є ще один непростий момент. Значна частина житлового фонду в ньому практично вiджила своє. Але чи зможе програма реконструкцiї старої забудови поширитись i на цi будинки? Вiдселятися з центру мешканцi не хочуть. Зводити висотки в центрi не можна. Зносити старi та споруджувати новi будинки на ту ж кiлькiсть квартир не дуже вигiдно iнвесторам. Ще одне непросте завдання для влади.

пряма мова

Олександр ПОПОВ, голова КМДА:
— Ми плануємо також повернути незаконно вiдчуженi земельнi дiлянки. Вже виявлено 700 порушень у земельнiй сферi, щодо 400 iз них iнформацiю передано до правоохоронних органiв. Я хочу запевнити киян: усе, що вкрадено або незаконно вiдчужено, буде повернено у власнiсть мiста.

Сергiй ЦЕЛОВАЛЬНИК, головний архiтектор Києва:
— Новi забудови в iсторичному центрi столицi потрiбно “просiяти через дрiбне сито”. Тi, що не вiдповiдають правилам, заборонять. Ми виявимо тi з проектiв, якi заважають розвитку мiста, суперечать Генплану, шкодять комунiкацiям, транспорту, зеленим зонам, школам i дитсадкам. Пiсля цього запропонуємо депутатам Київради анулювати цi землевiдведення або домовлятимемося безпосередньо з девелоперами, знайдемо їм iншi дiлянки або вiдшкодуємо грошi. А якщо не погодяться, вiдберемо в примусовому порядку, оскiльки йдеться про соцiальнi потреби. У тих випадках, коли землю було вiдведено з порушенням законодавства, архiтектурних нормативiв, вирiшуватимемо справу в судi”.

Iгор ЛИСОВ, народний депутат України, заступник голови комiтету будiвництва та мiстобудування:
— Центр Києва слiд залишити культурно-iсторичним. Тут потрiбно максимально захистити об’єкти iсторично-культурної спадщини. Максимум, що можна, то це розвивати туристичну iнфраструктуру, готелi, галереї. Мають бути променади, виставки, акцiї. Кияни та гостi мiста мають дiставати задоволення, особливо духовне. Житлову забудову є сенс розвивати у контекстi столичного регiону. Це можуть бути масиви житлової забудови, обов’язково з повною соцiальною iнфраструктурою. Школи, садочки, полiклiнiки, гуртки, магазини мають бути поруч. Не кажучи вже про подвiр’я, дитячi та спортивнi майданчики. Так само поруч варто забезпечити людям мiсце роботи.

Дата: 2010-11-22
Джерело: ibud.ua



Додати коментар


Текст *:  

Ваше ім'я *:  
Email *:   (не буде опублікований)
Телефон:  
Повідомлення:  
Перевірка *
Введіть код: 


Інші статті про нерухомість

З яких документів почати будівництво приватного будинку?
Найраща пора року для придбання квартири, або на що дійсно необхідно звернути увагу
Як узаконити самовільне будівництво в Україні
Головні тренди на ринку нерухомості в 2018 році: новобудови і однушки
Мандрівники визначилися з кращим готелем світу
Податок на нерухомість в Україні: як не платити штраф у 2018 році
"Доступне житло": як держава допомагає українцям купити квартири
Покупці житла повертаються з передмістя до Києва
Коли краще продавати квартиру: нюанси ринку нерухомості
Ознаки афери при продажу нерухомості: як розпізнати?


Loader

Warning: file_put_contents(): Only 0 of 402 bytes written, possibly out of free disk space in /projects/base/www/kohana/system/core/Kohana.php on line 534