Київ чекають масштабні будівництва: тонель під Дніпром, четверта лінія метро, ​​офісний район Kyiv City ...

Україна - ризикове місце для інвестицій. Тут можна збагатитися за рахунок високої прибутковості проектів. Але можна і прогоріти через слабку захисту приватної власності.У рейтингу Світового банку за легкістю ведення бізнесу Україна на 152-му місці з 183-х.

До того ж Європу лихоманить через кризу в Греції, а США ніяк не оговтається після проблем з іпотекою. І гроші течуть в еталон надійності - американські боргові папери, а не в країни, що розвиваються, до яких відноситься і Україна.

Чи легко в таких умовах працювати з інвесторами, розповів ЛБ Руслан Крамаренко, заступник голови Київської міської держадміністрації.

"Ми хочемо розвантажити центр міста" - Чи готові інвестори вкладати гроші в Київ?

- Світова кон'юнктура досить складна. Ми бачимо, які процентні ставки на кредити, на облігації. Це пов'язано з проблемами Євросоюзу. Тому переконати інвесторів вкладати гроші в Київ важко.Наприклад, майже немає будівельної галузі - робота йде на проектах 2006-2007 років. Нові проекти якщо й стартують, то тільки надцікаве і надприбуткові.

- Цього, як розумію, мало.Завдання стоїть не просто гроші залучити, а ще й направити їх в потрібні для міста проекти. Що це за проекти?

- Їх досить багато. І всі вони однаково важливі для міста.

Якщо говорити про енергозбереження теплових і водопровідних мереж, то інвестиції допоможуть або стримати тарифи на тепло і гарячу воду, або навіть їх знизити за умови стабільної ціни на газ. Створена схема теплопостачання міста на 5 років.Є ряд заходів, які дозволять реконструювати теплові мережі, насосні станції, центральні теплові пункти і котельні.

Є й схема водопостачання, проводиться енергетичний аудит "Водоканалу" за програмою Світового банку на $ 300 мільйонів. Мова йде про кредити на хороших умовах, нам це вигідно.

Є думка, що ринок офісних площ в Києві насичений.Але я з ним не згоден. По-перше, у Києва є величезний потенціал виставкової діяльності. Особливо враховуючи, що Європа рухається на схід, а Росія - на захід. Між ними України - це ворота між сходом і заходом.Тому розвивати офісні та виставкові центри ми теж будемо. Для цього ми відібрали кілька майданчиків під проект Kyiv City, підготували пропозиції по великій виставці.Якщо буде розвиватися виставкове напрямок, то з'явиться попит на нові офісно-торгові центри чи навіть комплекс таких центрів. Таким ми бачимо Kyiv City.

- Можете більше розповісти про цю ідею?

- Є Moscow City, є Paris City - частина міста, де сконцентровані офісні та торгові приміщення. Ми плануємо побудувати від 1,5 до 3 мільйонів квадратних метрів. Площа забудови від 30 до 80 гектарів.Відповідно, обсяг інвестицій складе від $ 2 до $ 10 мільярдів.

- Де Kyiv City буде розташований?

- Ми підготували п'ять майданчиків, на яких можна було б побудувати такий комплекс. Але в підсумку залишиться тільки одна.Розглядаються майданчика "Теличка", "Іподром", "Осокорки Північні", в районі озера Вирлиця і на Березняках. Поки лідирують перші три майданчики.

- Є вже інвестори, які підтримують цю ідею?

- Щоб з'явилися інвестори, треба запропонувати їм готовий продукт для інвестицій. Зараз ми цей продукт робимо.

- Ви плануєте перенаправити в Kyiv City всю ділову активність столиці?

- Так, в цьому і полягає ідея.Щоб розвантажити центр міста.

- Як переконати людину з офісом на Хрещатику переїхати на околицю? Це ж великі турботи. - До того як стати чиновником, я керував приватною компанією з персоналом більше 300 чоловік.І мені було дуже зручно перебувати не на Хрещатику. Навіть з тієї точки зору, що зручно добиратися до офісу або їхати додому з роботи.Якщо це буде майданчик "Іподром", то поряд - аеропорт "Жуляни", поруч Виставковий центр, по прямій дорозі - аеропорт "Бориспіль", поруч окружна дорога ... Вся інфраструктура. Необхідно просто якісна пропозиція.

"Інвесторів цікавлять острови"

- Про які ще великих проектах можете розповісти?

- Проводимо конкурс для Вашого островів. До адміністрації надходить маса звернень з організації того чи іншого виду дозвілля на островах.Тобто острова інвесторів цікавлять. Це унікальні острови, ми їх повинні захищати. Але дивитися з одного берега на острів і говорити, що це заповідник - це одне. А хто буде доглядати за цим заповідником?Сьогодні 60% островів знаходяться у заповідній зоні, де взагалі нічого не можна робити. Інші 40% відкриті для відвідування, але знаходяться в жахливому стані. Це можна виправити.

- Якого роду інвестиції там можуть бути?

- Там можуть і футбольні поля, і відкриті кінотеатри, і яхт-клуби, і пляжі, і волейбольні літні майданчики. Гідропарк, наприклад, потрапляє в ці 40%.

- Схили Дніпра теж цікавлять інвесторів?

- Ми замовили проект по створенню єдиного туристичного маршруту, який пройде в тому числі і по схилах Дніпра. Можу заспокоїти, що схили Дніпра перебувають під захистом ЮНЕСКО, і забудовуватися не будуть.Ми займаємося тільки організацією туристичного маршруту і упорядковуємо зелену зону.

- Чи з'являться нові мости через Дніпро?

- Так, працюємо над будівництвом двох тунелів або мостових переходів (рішення остаточного немає) через Дніпро для створення малої окружної дороги. Один - продовження вулиці Заболотного з виходом на Бориспільську трасу.А інший - продовження вулиці Північна.

"Метро на Троєщину можна запустити в 2017 році" - Наше видання багато писало про розвиток транспортної інфраструктури Києва. Один з наймасштабніших проектів - метро на Троєщину.Провести туди метро обіцяють з кінця 80-х, тому не віриться, що це буде зроблено. - Міст Кирпи (Дарницький міст) будувався багато років за державний рахунок.З досвіду Росії та інших країн світу ми бачимо, що інфраструктуру можна розвивати швидше, якщо залучати приватні інвестиції. Цей метод називається державно-приватним партнерством. За рахунок нього можна реалізувати цей проект.

Мова йде про будівництво четвертої гілки метро, ​​яка йде відокремлено. Її будівництво ще не розпочато. Тому є можливість побудувати гілку з наступною концесією або лізингом.У випадку з концесією метро залишиться у власності міста, але інвестор отримуватиме гроші за його експлуатацію, поки не відіб'є вкладення і не отримає запланований прибуток.

- В інтерв'ю LB.ua головний архітектор Києва Сергій Целовальник говорив, що існує два проекти будівництва метро на Троєщину: по вулиці Бальзака і по вулиці Маяковського.

- Є проект будівництва метро на Троєщину 1986 року, де гілка проходить по вулиці Бальзака. З усіма цифрами і розрахунками. Поки всі роботи ведуться виходячи з цього проекту, незалежно від джерел фінансування.Так, дійсно є тертя, і доручено архітектурному та будівельному блоку Київської адміністрації визначитися, чи доцільно будувати метро по Маяковського.

- Проект по Маяковського лобіюють якісь забудовники?

- Не можна сказати однозначно. Є кілька зацікавлених організацій. Починаючи від проектного інституту, якому, напевно, цікаво розробити ще один проект.І закінчуючи підрядною організацією, якій було б вигідно вести будівництво не на відкритій місцевості на Бальзака. Там зробив контактні рейки, організував відсипання і поставив станції відкритого типу, як на Броварській лінії.Інша справа - заходити під землю на Маяковського. Зрозуміло, що проходження одного метра по Маяковського буде раз в 50 дорожче, ніж по Бальзака.

- Якщо все ж вести метро по Бальзака, як скоро воно запрацює?

- Якщо по Бальзака запустити гілку, то при наявності належного ритмічного фінансування ми виходимо на термін введення в експлуатацію в 2017 році.Притому основною проблемою ми бачимо не прокладку комунікацій на Троєщині, а саме роботу на правому березі. Там треба працювати під землею, що досить складно.

- Як участь приватного капіталу позначиться на тарифах на четвертій гілці метро?- Є різниця між тарифом та вартістю проїзду. Тариф розраховується на основі витрат та мінімальної рентабельності підприємства (інвестора) - до 12% максимум. І він дійсно буде набагато вище, ніж оплата за проїзд.Але вже сьогодні при платі за проїзд 2 гривні собівартість проїзду в метро (тариф) становить 2,68 гривні. Просто 68 копійок за кожного пасажира доплачує місто.

Тому навіть якщо проїзд по новій гілці буде коштувати 3-4 гривні (а тариф зросте не тільки через будівництво, а й через інфляцію, зростання цін), то на вартості проїзду це не позначиться. Різницю в тарифах буде компенсувати місто.

Тут, звичайно, можна поставити запитання: чого ж не будувати самим без приватного інвестора? Але за скільки місто може такий проект подужати?

- Буде не 2017 рік, а 2037-й ...

- Так, побудуємо ми це до 2037, і коштувати це буде вдвічі дорожче.Тому що фінансування буде вестися неритмічно. Тому що потрібні будуть витрати на охорону, консервацію, розконсервацію ... А місту метро потрібно зараз.

- Чому не запустити кільцеве метро як у Москві чи Токіо?Яке б об'єднало вже діючі гілки?

- Ми вже запустили кільцеву електричку, яка в декількох точках перетинається зі станціями метро.

- Вірно, але електричка йде по дуже маленькому кільцю - перетинається з Вокзальної станцією, з Лівобережної ... А якщо побудувати велике кільце, то можна було б вирішити проблему не тільки жителів Троєщини.

- Легко говорити.Кожен такий проект треба ретельно прораховувати. І ми зараз готуємо конкурс з відбору компанії, яка б могла розробити перспективну транспортну схему.Компанія-переможець буде прораховувати, де краще прокласти метро, ​​де запустити новий маршрут автобуса, а де дорогу побудувати.

"Підземні переходи будуть в чистоті і порядку" - Скільки грошей витратять на реалізацію Стратегії розвитку Києва? - Всього закладено 82 млрд гривень до 2025 року. З них 15% - державні кошти, решта - інвестиції.

- Основна частина інвестицій повинна прийти в перші роки або якось гроші будуть рівномірно надходити до 2025 року?

- Ми відводимо близько двох років на так званий старт-ап. По-перше, треба повністю перебудувати схему залучення інвестицій. Друге: розробити проекти для інвесторів. Третє: переконати інвесторів у необхідності вкладати гроші.

Частина проектів буде розроблена до січня 2012 року. Потім держекспертиза, конкурс, дозвільні документи. На все це піде близько року.Тобто перші гроші за найпростішим проектам підуть в 2012 році, але бум інвестицій, я думаю, буде в 2013 році. Це якщо ми приберемо всі бюрократичні процедури по максимуму.Якраз до цього часу ми прийдемо на схему фінансування метро, ​​на проекти з паркінгів (хоча найнеобхідніші ми побудуємо вже в наступному році, навіть якщо це треба буде робити за власні кошти).

- Крім парковок будуть інвестиції і в зупинки, і в підземні переходи. Але про це ж говорилося і раніше. Чим ваш підхід кардинально відрізняється?

- Є переходи - їх 236 на все місто.Їх утримання обходиться у 12 мільйонів гривень на місяць. А в оренду вони здаються за 4 мільйони гривень. Навіщо така оренда, якщо йдуть збитки?

Більше того, здаються окремі площі, а не цілі переходи.Тому у нас незаконна торгівля в переходах, немає прибирання території. У нас орендар відповідає лише за свої кілька метрів.

Ми ж говоримо про те, що в оренду буде передаватися весь перехід.У договорі буде зазначено, які площі можна використовувати для торгівлі, а які - для проходу людей. Плюс ділянка на 20 метрів навколо входу і виходу буде міститися в чистоті і порядку.

Таким чином, ми з вами отримуємо монопольну відповідальність за зміст переходу. Перекладаємо цей збиток у 8 мільйонів за утримання на плечі інвесторів. І з досвіду тієї ж Москви отримуємо чистенький перехід.

- Інвестору буде цікавий центр, а що робити з переходами на околицях? - Ми ділимо всі переходи по пакетах. За лотами. До того ж не можна говорити "центр" або "не центр". Тому що перехід на Майдані - найдорожчий, напевно.А варто пройти 300 метрів на Європейську площу - там вже немає людей.

Переходи будемо віддавати в довгострокову оренду. У разі несплати або відсутності прибирання будемо розривати договори.

Те ж саме і по зупинним комплексам.Там ще буде заданий єдиний архітектурний стандарт.

- Парковки будуть наземні або підземні?

- Будуть і наземні, і підземні. Але з досвіду Європи підземні парковки доцільно закладати в проекти при будівництві будинків.

- А зараз у забудовників немає такого обов'язку?

- Є. Але є проекти, які вже погоджені, і в яких ведеться будівництво. І змусити такого забудовника зробити три поверхи паркувальних ми вже не можемо.

- Як влада працює з інвесторами?

- У понеділок ми відкрили єдиний дозвільний центр, "єдине вікно". Це має спростити роботу з інвесторами.Перевели в цей центр всі свої дозвільні органи та половину загальнодержавних дозвільних структур.

Що стосується великих проектів, то в Києві буде кілька людей у ​​ранзі радників.Вони будуть працювати за напрямками Стратегії (всього вісім напрямків). Вони будуть особисто готувати проекти, захищати їх.Після того, як проект пройде захист, ми визначимо його пріоритетність і передамо в комунальні підприємства для подальшої роботи.