Кінець космічної епохи. Щоб узяти під контроль Київ, «регіонали» урежут повноваження Черновецкого

У столичній міськадміністрації почалися масштабні кадрові чищення, жертвами яких лягла половина заступників мера. Такою була перша реакція Леоніда Черновецкого на вимогу прем'єра в тримісячний термін навести порядок в столиці або «відразу писати заяву»

Але господарські успіхи столичного мера навряд чи змінять плани «регіоналів» по узяттю Києва. Найближчим часом Банкова планує провести через парламент новий закон про столицю, що передбачає розділення повноважень голови Київради і глави КГГА. У разі його ухвалення головною дійовою особою місцевої влади стане президентський намісник, а Леоніду Черновецкому в кращому разі залишаться представницькі функції.

Законний бар'єр

В результаті минулих минулого тижня кадрових пертурбацій в київській мерії своїх посад позбулися 7 з 14 заступників і три з чотирьох перших заступників столичного градоначальника. Єдиним першим замом залишився вихідець з Донбасу Анатолій Голубченко. На своїх посадах також продовжать працювати Віталій Журавській, що займається управлінням освіти і науки, Валерій Міронов, що очолює транспортне управління, Ігор Добруцкий, що займається сферою охорони навколишнього середовища столиці, Броніслав Стичинській, керівний апаратом КГГА, і Віктор Сивец, що займається питаннями промисловості. Новим замом по медицині і соціальному захисту була призначена Алла Шлапак. Найближчим часом можлива також заміна деяких розділів райадміністрацій. Демонструючи бурхливу діяльність, Леонід Михайлович щосили прагне сподобатися новій владі, щоб зберегти за собою мерськоє крісло. Тим більше що і для Президента перевибори столичного градоначальника зараз небажані.

Кияни не люблять донецьких ще з часів оранжевої революції. І останні президентські вибори лише підтвердили, що за останні п'ять років це відношення не змінилося. У першому турі Віктору Януковичу віддали свої голоси лише 15,9% жителів столиці, в другому — 25,7%. Тому покладати надії на дострокові вибори, як традиційний механізм зміни влади, Банкової не має сенсу. Та і гідної кандидатури на пост київського мера у «регіоналів» немає: перемогти в столиці такого конкурента, як Юлія Тимошенко, у ПР нікому. У разі проведення дострокових виборів саме кандидатура лідера розглядається бютовцамі як найбільш перспективна у війні за київський престол. З іншого боку, кияни вже встигли пересититися креатівом мера і роботою його «молодої команди». І зміну влади в столиці, швидше за все, сприймуть з схваленням.

Тому «регіонали» вирішили піти найменше витратним і найбільш ефективним шляхом — змінити закон про столицю. Головною мішенню юристів ПР стала норма, що закріплює поєднання головних посад Києва: у місцевому самоврядуванні (міською голова) і виконавчій владі (голова КГГА). За даними «ДС», активна участь в роботі над документом приймає екс-мер Києва Олександр Омельченко, один з небагатьох членів фракції НУНС, що погодилися увійти до коаліції з ПР. Говорять, що пан Омельченко вимушений був піти на співпрацю з «регіоналами», щоб нинішнє керівництво МВС не пригадало йому торішнього ДТП (коли він збив на смерть пішохода). Цікаво, що в 2002 г. саме Олександр Олександрович перешкодив Леоніду Кучмі реалізувати ідею розділення двох посад. Тоді, під час чергової виборчої кампанії в мери, Сан Санич офіційно пішов у відпустку. Президент, скориставшись моментом, призначив і. о. глави КГГА своєї людини — Ігоря Шовкуна. Проте пан Омельченко наступного ж дня відкликав свою заяву про відпустку, повернувшись на робоче місце. У 2003 г. Банкова знов спробувала змістити мера столиці з поста розділу Київради, відправивши пана Омельченко на заслужений відпочинок (на той момент йому виповнилося 65 років). Але і тоді йому вдалося переконати Леоніда Кучму в своїй незамінності на посту керівника міськадміністрації. До того ж тоді за столичного градоначальника заступився Конституційний суд. Згідно його рішенню, винесеному в грудні 2003 г. саме вибраний голова Київради повинен очолювати виконавчу владу столиці. При цьому, згідно вердикту суддів, на мера Києва не розповсюджується вимога про граничний вік перебування на державній службі. Це рішення КС зробило неможливим розділення двох керівних посад в столиці без внесення змін до законодавства.

Але тепер «регіоналам» не складе труднощів дуже оперативно це зробити. У червні минулого року парламент прийняв в першому читанні законопроект «Про столицю України — місто-герой Києві» (№4463), в авторах якого значаться представники всіх парламентських фракцій. Документ передбачає розділення посад мера і голови Київради. Крім того, президентському намісникові (розділу адміністрації) відводяться ключові повноваження, що дозволяють блокувати рішення органів місцевого самоврядування, згодом звернувшись до Адміністративного суду з проханням визнати відповідний акт незаконним. Також пропонується наділити КГГА правом ухвалення рішень щодо об'єктів державної власності, що знаходиться у сфері її управління, використання і охорони землі і інших природних ресурсів. Крім того, новий голова адміністрації контролюватиме субвенції, передбачені в держбюджеті на столичні потреби.

Таким чином, розставивши свої кадри у виконавчій вертикалі Києва і маючи підтримку більшості депутатів в Київраді (що для ПР цілком реально за умови домовленостей з блоком Черновецкого і Цивільним активом Києва), Банкова отримає повний контроль над столицею, якщо такий законопроект з поправками буде прийнятий в цілому. А це можливо вже на наступному пленарному тижні.

Кадрова черга

На пост глави КГГА в Адміністрації Президента розглядають декілька кандидатур. Перша з них — голова Шевченківської районної адміністрації Віктор Піліпішин. За даними «ДС», зараз з колишнім соратником Володимира Литвина йдуть інтенсивні переговори щодо майбутніх кадрових розкладів в апараті КГГА і районних адміністраціях. Для Банкової пан Піліпішин вигідний тим, що він — відомий киянам «розкручений» кадр, що зумів зробити собі ім'я на нещадній критиці Леоніда Черновецкого. Тому таке призначення не спровокує незадоволеність киян, що дуже важливе для ПР, охочою не просто адміністративно закріпити свою владу в столиці, але і розширити в Києві електоральну підтримку. Проте на Банковій побоюються, що, всівшись в крісло розділу міськадміністрації, Віктор Піліпішин перестане прислухатися до побажань президентської команди.

На посаду глави КГГА з новими повноваженнями також претендують Віктор Сивец і Алла Шлапак. Перший працює заступником розділу КГГА ще з 2008 г. Під час виборчої кампанії очолював штаб Віктора Януковича в Києві. Він близький друг Президента, і це може стати вирішальним чинником при остаточному виборі кандидатури на посаду керівника виконавчої влади.

Алла Шлапак також працювала у виборчому штабі Януковича, але під керівництвом пана Сивца. До призначення минулої середи заступником розділу КГГА, що займається питаннями охорони здоров'я і соціального захисту, пані Шлапак була депутатом — співголовою фракції блоку Черновецкого в Київраді. Не виключено, що якщо Президент зробить ставку на Віктора Сивца, то Алла Шлапак стане його правою рукою.

Також на цю посаду претендує депутат ВР Ігор Лисов, контролюючий будівельний «Лико-холдинг». Член фракції Партії регіонів у Верховній Раді в 2003-2006 гг. працював заступником мера Києва Олександра Омельченко, відповідаючи тоді за комунальну власність. Цю посаду він зміг отримати завдяки своєму батьку, Володимиру Лисову, який був близький з екс-мером столиці.
На гачку у Банкової

Поставивши свою людину на пост глави КГГА, Банкова цілком може змиритися з тим, що нічого не значущий пост міського голови продовжить займати Леонід Черновецкий. Ця посада може бути збережена за ним в обмін на коаліцію його блоку і підконтрольного йому Гака з фракцією ПР в Київраді. Правильне рішення Леоніду Михайловичеві допоможе прийняти новий столичний прокурор, в недавньому минулому прокурор Донецької області Юрій Ударцов.

Його попередник Євгеній Блажівській на словах завжди демонстрував опозиційність до київської влади, проте на ділі проявляв до неї незвичайну лояльність. Що і підтверджується практично всіма справами міської прокуратури. Перший тест на лояльність він здав ще в жовтні 2007 г. майже відразу після призначення головним прокурором столиці. Саме тоді відбулася скандальна сесія Київради, в ході якої в обхід вимог законодавства і регламенту були роздані сотні тисяч гектарів зелених зон. Опозиційні сили зажадали, щоб всі ухвалені на цій сесії рішення були відмінені в пакеті, оскільки засідання проводилося з кричущими порушеннями (деякі нібито що голосували тоді депутати в цей період взагалі знаходилися за межами країни). Проте прокуратура, закривши очі на порушення регламенту, почала опротестовувати кожне рішення окремо, тим самим прирікши вал судових справ на провал.

Після цього «фірмовим почерком» пана Блажівського стали протести на спірні рішення міськради, які без зусиль відхилялися міськими депутатами і втрачалися в архівах. Наприклад, був поданий і відхилений депутатами протест на рішення Київради про продаж 80% акцій ХК «Київміськбуд». Таким же чином відхилено опротестовування рішення про продаж комунальних акцій ВАТ «Киевводоканал», ВАТ «Киевгаз» і холдингу «Хліб Києва». Спустили на гальмах і гучна справа про знос споруд історико-архітектурного пам'ятника «Київська фортеця» по вулиці Рибальськой, 24/16 (проведений в новорічні свята компанією «ЛВ-холдинг» демонтаж трьох будівель комплексу фортеці). Допомагав столичний прокурор і окремим депутатам, лояльним градоночальнику. Ще в 2006 г. прокуратура ухвалила рішення не порушувати кримінальну справу проти депутата від блоку Леоніда Черновецкого — Євгенія Лаврова, якого співробітники міліції затримали за підозрою в отриманні хабара. У 2008 г. прокуратура перекваліфіковувала збуджену міліцією кримінальну справу про шахрайство проти посадовців КГГА в справу про перевищення службових повноважень. У тому ж році прокурори зам'яли скандал навколо забудови приватними структурами заповідника «Жуків острів», внаслідок чого його площа зменшилася удесятеро.

Навіть міські депутати неодноразово відзначали, що тільки близько 10% протестів прокурора на їх рішення у результаті потрапляють до судів. З приходом на пост прокурора ставленика Віктора Януковича, який на сьогоднішній день вельми незадоволений позиціями Партії регіонів в Києві, ця ситуація може кардинально змінитися. Юрій Ударцов у будь-який момент може дістати з архівів всі зам'яті його попередником гучні справи і направити їх до судів. І це краще будь-яких інших аргументів примусить Леоніда Черновецкого бути слухняним виконавцем волі Банкової