Хто зараз в Києві мер?

Чотири наївних питання про статус Черновецького і Попова

На цьому тижні президент України звільнив Леоніда Черновецького з посади голови Київської міської держадміністрації і призначив на це місце Олександра Попова. «Черновецький - більше не мер» - дали зрозуміти в Адміністрації президента. «Черновецький залишається мером» - «підтвердили» радники Леоніда Михайловича. Хто ж насправді тепер «рулить» Києвом? І наскільки відповідає законодавству рішення гаранта? Про це - чотири питання «КП».

Кого в Україні прийнято називати мером?

Зрозуміло, і в Конституції, і в Законі України «Про місцеве самоврядування» слово «мер» відсутня. Напевно, звідси і плутанина. Але у згаданому законі є посада «міський голова» або «міський голова». Посада ця виборна і дуже відповідальна.

Міський голова очолює місцеву виконавчу владу (виконком міської ради) і, по суті, відповідає за все - підготовку та виконання бюджету, господарську діяльність, роботу комунальних підприємств. Йому підкоряються керівники управлінь, він же їх і призначає. Таким чином, міського голови прийнято називати мером просто для стислості. У Києві є чіткий аналог міського виконкому - Київська міська державна адміністрація. Різниця з іншими українськими містами полягає в тому, що голови адміністрації не вибирають, його призначає президент. Так записано в Конституції і нової редакції Закону «Про столицю», ухваленій Верховною Радою 7 вересня. Стало бути, мер Києва - все-таки Попов, і його на цю посаду призначив своїм указом Віктор Янукович.

Чому скрізь міського голови всенародно обирають, а Київ цього права позбавили?

Все тому, що у столиці за Конституцією особливий статус. В Основному законі описано адміністративно-територіальний поділ України, за яким країна ділиться на 24 області та 2 міста центрального підпорядкування: Київ та Севастополь. З цієї точки зору Київ за статусом прирівнюється до області, а не до звичайного місту, і управління їм організовано по обласному принципом. Тобто Київрада діє так само і має такі ж повноваження, як обласні ради, а міський голова, або мер, прирівнюється до губернатора (точніше, голові обласної державної адміністрації). В Україні губернаторів призначає президент. Точно так само він призначає і мера столиці. До речі, подібним чином самоврядування працює і в сусідній Росії. Там градоначальника Білокам'яної теж призначає і звільняє глава держави.

Але раніше адже кияни голосували за мера. І Черновецького вони обрали саме на цю посаду. Що ж змінилося?

Кияни вибирають голови Київради. У колишній редакції Закону «Про столицю», прийнятою за часів президентства Леоніда Кучми, значилося, що голова Київради «автоматично» стає і головою Київської міськдержадміністрації, тобто отримує повноваження мера. Це демократична норма, яку найбільший і розвинений місто Україна цілком заслужив. Але Верховна Рада, яка прийняла 7 вересня зміни до Закону «Про столицю», її ліквідувала. На жаль, демократії у Києві стало менше, особливо враховуючи, що голова Київради - посада хоч і виборна, але номінальна. Він має право вести засідання, проводити офіційні прийоми, вітати киян зі святами. Цим Черновецькому тепер і доведеться обмежитися.

Колишній міністр юстиції Микола Оніщук заявив, що встановлена в новому Законі «Про столицю» норма, за якою київського мера призначає президент, суперечить рішенню Конституційного суду. Що він мав на увазі?

Дійсно, в грудні 2003 року Конституційний суд роз'яснив, що Київську міську держадміністрацію має очолювати лише людина, обрана киянами. При цьому КС посилався на традиції місцевого самоврядування у столиці. Біда лише в тому, що, приймаючи своє рішення, судді розбиралися, наскільки відповідає Конституції колишня редакція Закону «Про столицю», адже на той момент виник законодавчий парадокс: у Конституції було зазначено, що мера Києва призначає президент, а у згаданому законі - що його обирають кияни.

Після того як Верховна Рада у вересні змінила закон, втратило сенс і рішення Конституційного суду. Нова редакція закону повністю відповідає Конституції, а трактувати її судді КС не можуть. Вони вивчають лише відповідність законів цим документом.

Ось і виходить, що і де-юре, і де-факто мером Києва зараз є Олександр Попов. А Леоніду Черновецькому доведеться співпрацювати з ним в якості голови представницького органу столиці - Київради. До речі, жодне рішення Київради не може вступити в силу без підпису Олександра Попова