Без комплексної програми освоєння промзон розвиток міста буде хаотичним - експерт

Забудовники починають активно освоювати промислові зони. Це пов'язано, в першу чергу, з мінімальною кількістю вільних ділянок під житлову забудову в місті.

Крім того, промислові майданчики мають достатній розмір території для створення комплексної забудови з інфраструктурою і благоустроєм. Однак існує ризик, що без сприяння і контролю з боку влади така забудова призведе до серйозного збільшення навантаження на існуючу транспортну та соціальну інфраструктуру міста.

Про це розповіла керівник аналітичного департаменту девелоперської компанії "Інтергал-Буд" Анна Лаєвська.

"У більшості країн пострадянського простору поширеним досвідом є комплексний девелопмент промзон і створення програм розвитку на період 5 - 10 років. Міська влада при цьому самостійно і за свій рахунок підводить до районів, що розвиваються, транспортні шляхи, будують нові станції метро, ​​забезпечують підведення основних інженерних комунікацій, розробляють і затверджують детальний план території з деталізацією будівництва житловихі громадських будівель, об'єктів необхідної інфраструктури. У більшості випадків, великі промзони діляться на земельні лоти з конкретним цільовим призначенням: будівництво житлових будинків, ТРЦ, готелів, інше. І забудовник при цьому не має права, скажімо, придбати ділянку з цільовим призначенням для будівництва готелю, і побудувати на ній житловий будинок. Це ж стосується і будівництва об'єктів соціальної інфраструктури - якщо вони чітко позначені в детальному плані території і прописані в зобов'язаннях забудовника, відмова від їхнього будівництва призведе до втрати права забудови ділянки", - говорить А. Лаєвський.

В українських же реаліях, за словами експерта, міська влада, як правило, займає значно більш пасивну позицію.

Вона зазначає, що у міста є список промзон, які він вважає "перспективними", але при цьому влада не готова надавати навіть мінімальне сприяння забудовникам, які готові освоювати ці депресивні райони.

"Навіть якщо забудовник захоче розвивати цей район, йому доведеться самостійно розробити ДПТ, причому, не тільки на ту ділянку, де буде будуватися об'ект, а відразу на кілька десятків, а то і сотень сусідніх гектарів. При цьому створення необхідної транспортної та інженерної інфраструктури повністю лягає на плечі забудовника, а будівництво важливих об'єктів соціальної інфраструктури (школи, садочки) можливо тільки за рахунок втрати частини території ділянки і площаді, що продається, оскільки місто не готове виділяти ділянки під її будівництво і надавати льготи забудовникам. Більш того, є ряд прецедентів, коли місто передавало під коммерційну забудову майданчики, які з самого початку були відведені за генпланом під будівництво соціальних об'єктів. В кінцевому підсумку, перспективні на сегодні колишні промислові райони можуть перетворитися в аналог Позняків з високою щільністю забудови і гострою нестачею шкіл, садків і поліклінік", - вважає керівник аналітичного департаменту "Інтергал-Буд".

Розвиток промислових зон за принципом "ковдри з клаптів" без затвердженої программи редевелопменту призведе до безсистемної забудови, до ігнорування потребності міста в транспортних розв'язках та об'єктах соціальної інфраструктури.

"Рішенням може стати тільки інвентаризація промзон і створення комплексної программи їх освоєння. Міська влада в цьому питанні повинна піти на зустріч забудовникам і забезпечити сприятливі умови для забудови таких ділянок", -впевнений А. Лаєвський.