Заборона валютного кредитування населення: правові наслідки

24 листопада виповниться рік, як в Україну не видають споживчі кредити у валюті. Термін цього мораторію скінчиться 1 січня 2011. При цьому Нацбанк має намір повністю заборонити кредитування населення в іноземній валюті. Ця норма включена в представлений на суд громадськості законопроект, який НБУ збирається подати до парламенту

Проектом закону виключається також право банку змінювати кредитну ставку в залежності від зміни облікової ставки НБУ. Їм заборонять відмовляти клієнтам у достроковому поверненні кредиту та стягувати з позичальників додаткові платежі за його погашення. Але головне, що законопроектом пропонується доповнити ст. 11 Закону "Про захист прав споживачів" нормою про те, що "надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється". Під споживчим кредитом мається на увазі кредит фізичної особи на свої потреби - від готівки до іпотеки.

Банкіри незадоволені пропозицією НБУ, але вважають, що пристосуються до заборони, стимулюючи кредитування в гривнях. Те, чим поганий і хороший мораторій на видачу кредитів у валюті простим громадянам, і як подібна міра вплине на ринок кредитування, розглядається в цій статті.

Табу - воно і в банку табу

У жовтні 2008 року НБУ прийняв постанову № 319, яка дозволила банкам видавати кредити у валюті тільки резидентам, що мають валютну виручку. Вже в грудні НБУ ввів в дію нові норми резервування, які зробили невигідним кредитування населення у валюті: ставка резервування при видачі кредиту склала 50% його суми, а при простроченні на один день - 100%.

У 2009 році банкіри також нерідко висловлювали думку про заборону валютних депозитів. Забезпечувати такі депозити, на думку фінансистів, невигідно, тому що на руках у людей знаходяться декілька мільярдів доларів, і банківська система не зможе всіх задовольнити. Остаточний мораторій на валютне кредитування був введений з 24 листопада 2009 року з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи".

Згідно з п. 6 Прикінцевих положень цього Закону, до 1 січня 2011 року фінансова установа, в тому числі банкам, дозволяється видавати кредити і позики в іноземній валюті фізичним особам тільки для оплати лікування та навчання за кордоном. Та й кошти ці повинні минути руки фізособи-позичальника, потрапляючи відразу на рахунок лікувальної установи або закладу освіти без проміжного зарахування іноземної валюти на поточний рахунок фізичної особи-позичальника. Дія цього мораторію, звичайно ж, поширюється лише на ті кредити, які були видані до 24 листопада 2009.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09. 02. 99 № 1-рп/99 роз'яснив, що дія нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання чинності актом і припиняється з втратою ним чинності. Таким чином, заборона накладена і на ті кредитні договори, які були продовжені після зазначеної дати, і на ті, які продовжують видаватися траншами в період з 24 листопада по 31 грудня 2010.

Заборона знімає відповідальність?

Виходить, що банки, які уклали договори на відкриття валютної кредитної лінії, не можуть на даний момент належним чином виконувати умови договору. В іншому випадку вони порушать вимоги Закону "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи".

У даному випадку особи, які домовилися з банком про отримання кредиту траншами в іноземній валюті, мають всі підстави вимагати змінити або розірвати кредитний договір на підставі ст. 652 Цивільного кодексу "Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин". Це дуже гарний козир, якщо ви не в силах сплачувати кредит повністю і сума штрафних санкцій вже зашкалює, а повертати відсотки по кредиту стає невигідно і просто нестерпно.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, він може бути змінений або розірваний за згодою сторін. У разі недосягнення цього самого згоди сторона може звернутися до суду, щоб той змінив або розірвав горе-договір.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Цим можна керуватися в суді: "Мовляв, я думав, мені будуть видавати по 1000 доларів кожен місяць, а мені гривні пропонують. Вибачте, але ми так не домовлялися! ".

Суд повинен буде визначити наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Якщо у боржника проблема з оплатою, суд зможе встановити вигідний для нього спосіб повернення кредиту, виходячи з його можливостей. Таким чином, повертати кредит ви будете на вигідних для вас умовах - довго, нудно і маленькими частинами.

Он валюту з країни!

Тепер про глобальне: для чого це робиться? Забороняючи валютне кредитування, Національний банк, чия основна функція, згідно зі ст. 99 Конституції України, - забезпечувати стабільність гривні, хоче таким чином запобігти її девальвацію. Тим не менш, банкіри і фінансисти вважають, що відмова від масового валютного кредитування не вигідний ні банкам, ні економіці. Справа в тому, що в 2009 році розмір кредитного портфеля, звичайно ж, знизився. Майже на 20%. На даний момент суми виданих кредитів у країні не ростуть. А в гривні брати не дуже-то й хочуть, тому що в її стабільність не вірять.

Бізнесу потрібна допомога - допомога грошима споживачів, які будуть купувати товари, послуги та нерухомість. Кредитування в національній валюті не може бути адекватно валютному через те, що ставки по кредитах у гривні не настільки доступні, як за кредитами у валюті - відсотки за депозитами у національній валюті вище валютних. За даними компанії "Простобанк Консалтинг", ставка за річними вкладами у доларах (6,8%) зараз вдвічі нижче, ніж у гривні. Ніхто не хоче інвестувати в гривню, якщо не під високий відсоток. Це теж промахи НБУ.

Однак не варто забувати, що, отримавши кредит у гривні, його легше в гривні і віддавати. Тим більше, що ця валюта практично завжди, як це не сумно звучить, схильна до девальвації. Та й подібний крок посприяє тому, що українцям доведеться віддавати перевагу товарам вітчизняного виробника.

Що стосується перспектив продовження мораторію на валютне кредитування фізичних осіб, то, швидше за все, НБУ його відстоїть. Парламентарії у пояснювальній записці напишуть, що роблять це на підтримку незахищених верств населення - так званий середній клас, що мав за станом на 2008 рік кредити у валюті і обрушив свій шквал народного невдоволення на уряд. Тоді НБУ, намагаючись ввести мораторій, керувався політичними мотивами.

Всі звучить дуже гуманно, якщо не згадати про зарубіжних банках і банках з іноземним капіталом, які від заборони на валютне кредитування втратять дуже багато. Ці банки могли б отримати транші від материнських банків, а гривні їм брати, грубо кажучи, ніде. Та й перед усіма комерційними банками постане дилема: як забезпечувати численні валютні депозити, якщо кредити у валюті не видаються?