В Україні масово заморожують будівництво хмарочосів

Mода на зведення дорогих хмарочосів пройшла. У більшості компаній, які розробляли у період буму на вітчизняному ринку нерухомості амбітні плани, тепер просто немає коштів на їх реалізацію

До того ж використання по максимуму кожного клаптика землі втратило сенс - ділянки в період економічної кризи подешевшали, а будівництво надвисоких будівель, для якого необхідно застосовувати імпортні матеріали та дорогі технології, так і залишилося дуже витратним.

І ніхто не дає гарантії, що девелоперам після здачі об'єктів в експлуатацію вдасться вигідно прилаштувати свої квадрати, адже орендарі зараз теж змушені економити.

Інвестори вилікувалися від гігантоманії

Зараз у нашій країні налічується 46 експериментальних висотних проектів, які знаходяться на різних стадіях реалізації (вже готові, що будуються, а також проектовані споруди). До них відносяться будівлі висотою більше 73,5 м: до вересня 2009 р. для них не були затверджені державні будівельні норми (тепер же експериментальними вважаються будівлі висотою від 100 м).

Кожен подібний об'єкт потрібно не тільки погоджувати в місцевих органах влади та дозвільних структурах, але й додатково проводити десятки дорогих досліджень, звітувати з технічних питань перед різними профільними НДІ, отримувати схвалення від науково-технічної ради при Мінрегіонбуді.

І якщо до кризи всі ці складнощі не зупиняли забудовників, які змагалися між собою в дорожнечі та престижності об'єктів, то тепер більшість з них заморожені.

Нічого не чути останнім часом про численні надвисотне проектах київського архітектора Сергія Бабушкіна, який пропонував звести кілька хмарочосів висотою понад 200 м на вулицях Рибальській (між будинками № 22 і 24), Щорса, 30, Б. Васильківській (у дворі планетарію) і у станції метро «Лівобережна». У зв'язку з розоренням компанії «Градострой» канув у Лету і проект комплексу на вулиці Здолбунівській з офісним блоком в 60 поверхів і першим на території України підводним рестораном на 450 місць.

Щасливий виняток становлять хіба що 113-метровий бізнес-центр «101 Tower» на вулиці Льва Толстого, 57 (забудовник - «До. А. Н. Девелопмент ») і 138-метровий (35 рівнів) багатофункціональний комплекс на Спортивній площі, 1 (забудовник -« Тріо »). На першому об'єкті зведено 10 поверхів, а другий майже готовий.

У регіонах, де надвисоких свічок анонсовано не так багато, як у Києві, ситуація не краща. Приміром, компанія «Харків-Москва» призупинила узгодження будівництва в центрі Харкова, на вулиці Пушкінській, 2, міжнародного бізнес-центру «Європа» (126 м). У Донецьку так і не почалося спорудження 120-метрової готелі.

За словами керівника архітектурної компанії «Дольник і Ко» Олександра Дольника, в найближчому майбутньому не варто очікувати і початку зведення висотної частини (200-метрової башти) багатофункціонального комплексу «Брама» компанією Alef Estate в Дніпропетровську. Зараз забудовник працює над менш витратними складовими об'єкта, а будівництво вежі відкладено на три-чотири роки.

Ріжуть, щоб було дешевше

Власникам введених в експлуатацію і споруджуваних об'єктів найближчим часом не варто побоюватися конкуренції. Адже, як сказав заступник начальника управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд Мінрегіонбуду Вадим Євстаф'єв, з 2008 р. жодна компанія не намагалася почати узгодження нового експериментального проекту.

Головна причина втрати інтересу до зведення хмарочосів полягає в тому, що забудовники стали більш реалістично розглядати свої фінансові можливості і намагаються заощадити, а не витрачати зайві гроші на затвердження надвисотне об'єктів.

«Всупереч поширеній думці про можливість, завдяки, спорудження надвисотне будівель, одержати більш дешеві квадратні метри, таке будівництво як мінімум на 15-30% дорожче звичайного.

Крім розробки та затвердження самого проекту, значно більше коштів витрачається на проведення всіляких досліджень, експериментів, а також самих будівельних робіт, особливо на висоті. У таких будинках йде втрата корисних площ, які можна було б продати або здати в оренду через необхідність, наприклад, споруджувати додаткові ліфтові шахти, технічні поверхи і пр. Виникають складнощі і з їх подальшою експлуатацією.

Адже потрібно забезпечити безперебійну роботу тих же ліфтів, систем сміттєвидалення, пожежної безпеки », - говорить пан Євстаф'єв. Експерт підрахував, що будівництво якісного будівлі висотою більше 100 м обійдеться майже в $ 100 млн. Причому вигнати коробку - не найскладніше завдання.

Відчутних витрат вимагає інженерне оснащення, яке необхідне для здачі будинку в експлуатацію. Саме тому покинуто багато вже здавалося б готові об'єкти. Не бажаючи витрачатися на проведення досліджень і дорогі висотні та інженерні роботи, забудовники тепер намагаються не перевищувати 100-метрову планку, а іноді заради економії знижують поверховість вже узгоджених проектів.

За словами керівника проектної майстерні «Архиматика», що розробляє проект столичного бізнес-центру «101 Tower», Олександра Попова, в інвесторів, які фінансували зведення надвисотне будівель, поменшало ентузіазму ще й тому, що вони не можуть передбачити рівень попиту на свої об'єкти, а отже, прорахувати, чи будуть вони прибутковими.

«Будівництво хмарочоса, який, як і багато дрібних бізнес-центри, потім залишиться незатребуваним на ринку, будь-яку компанію може зробити банкрутом», - підкреслив пан Попов. До того ж багато сверхвисоткі були затверджені на околицях Києва, де вартість землі знизилася, але ж такі проекти прибуткові лише там, де ділянки коштують занадто дорого і з них треба вижати по максимуму