У бiй iдуть антиколектори

I пропонують законодавчо збалансувати iнтереси кредиторiв i позичальникiв

Як дехто пам’ятає, з розвитком економiчної кризи пiд банками з’явилися натовпи людей, якi намагалися забрати свої грошi, покладенi на депозити, а з iншого боку, суттєво збiльшилися обсяги неповернених кредитiв. I тут же ми почули про так званi колекторськi фiрми, що займаються «вибиванням» боргiв iз позичальникiв. Утiм, будь-яка дiя породжує протидiю — заявили про себе структури, якi взялися за правовий захист останнiх, найперше людей, тобто в юридичному сенсi — фiзичних осiб. Наприкiнцi минулого тижня на засiданнi Житомирського прес-клубу реформ про створення свого регiонального представництва (сiмнадцятого за рахунком) повiдомила юридично-охоронна антиколекторна компанiя «Ваша надiя», що стала першою в Українi органiзацiєю подiбного роду. Її засновник i директор Федiр Олексюк вiдзначив, зокрема, що в Українi сьогоднi налiчується близько п’ятдесяти колекторських компанiй, десять з яких можна вважати серйозними. I вже є жертви — зареєстровано 21 випадок самогубства громадян, якi позичили грошi, але не змогли своєчасно розрахуватися з боргами, що їх наполегливо вимагали кредитори. Як вiн каже, дiяльнiсть колекторiв не врегульовано жодними законодавчим актом, тобто вони дiють поза правовим полем, часто методами, далекими вiд гуманних, i схожими, швидше, на рекетирськi.

Водночас вiн навiв приклади, що у Сполучених Штатах Америки iпотечнi кредити реструктурували на 150 рокiв; Велика Британiя, Грецiя та деякi iншi країни запровадили кредитнi канiкули, схожi заходи задiяли в Росiї для осiб, якi обѓрунтували свою кредитну неспроможнiсть. А в Українi стрiмко зростає кiлькiсть неповернених кредитiв, яка, за оцiнками експертiв, сягає 50%, а дехто називає цифру у 70%. I причиною цього часто є збiльшення вiдсоткових ставок на позики без правової основи та без попередження людей, якi їх узяли, а ще штрафи, пеня тощо. Як наслiдок, люди опиняються в безвихiднiй ситуацiї.

Представники Асоцiацiї антиколекторiв та правозахисникiв України, створеної з iнiцiативи компанiї «Ваша надiя» та низки громадських органiзацiй, запрошенi до участi в розробцi вiдповiдних законодавчих положень, якi мають урегулювати наявне становище. Ось їхнi основнi пропозицiї: за кредитами, забезпеченими заставою, вихiд не в посиленнi тиску на позичальникiв, не у вилученнi в безумовному порядку заставного майна, а в наданнi їм кредитних канiкул; за кредитами, не забезпеченими заставою, слiд реструктурувати борги з одночасним списанням пенi, санкцiй, комiсiй, зниженням вiдсоткової ставки до наявної ставки НБУ. Плюс лiбералiзацiя i пом’якшення механiзму погашення заборгованостi.

Наприкiнцi жовтня поточного року заплановано провести перший в Українi з’їзд споживачiв фiнансових послуг, на якому передбачається створення неприбуткової громадської факторингової органiзацiї, що за заявою позичальника матиме право (якщо певнi положення потраплять до закону) викуповувати його борги нарiвнi з колекторами i на тих самих умовах, що й вони. Врештi-решт, справа за тим, чи зможуть нашi громадяни об’єднатися, щоб колективно вiдстоювати свої iнтереси: iснують пiдрахунки, що проблеми з банками мають близько чотирьох мiльйонiв активних громадян. Тобто слово за громадянським суспiльством. Iнакше за взiрець можуть послужити давнi часи, коли методи лихварiв — предтеч банкiрiв, якi «дерли три шкури» з позичальникiв, призводили до жорстоких i кривавих повстань.

КОМЕНТАРI

Олег МАЛЬСЬКИЙ, партнер Мiжнародної юридичної групи AstapovLawyers:

— Сьогоднi законодавство не регулює вiдносин мiж кредитором та позичальником з багатьох точок збору. Як показали кризовi явища, банкам надзвичайно важко в деяких випадках стягувати об’єкти застави й вести дiалог iз позичальниками через досить довготривалi судовi процеси та наявнiсть багатьох механiзмiв затягування та блокування виконання рiшень.

Податкова система також тривалий час не сприяла використанню таких механiзмiв стягування предметiв iпотеки та застави. Це призвело до того, що на сьогоднi банки надзвичайно серйозно зацiкавленi, по-перше, в певнiй регламентованiй системi прискорення судових рiшень i в реформi системи забезпечень кредиту...

Поради ж тим, хто постраждав вiд дiй колекторiв, з мого боку простi. Найбiльш конструктивним пiдходом у ситуацiї, що склалася, було б звернення до самого банку. Як засвiдчує практика, банки з особливою увагою ставляться до звернень юридичних та фiзичних осiб з приводу дiалогу i з розумiнням — до реструктуризацiї кредиту, продовження термiну, рекапiталiзацiї вiдсоткiв. Прикладом такої полiтики є рекомендацiї НБУ, якi, в свою чергу, запроваджують певнi стандарти до певних груп. Треба розумiти, що банк завжди ставить собi за мету пiдтримання гарних вiдносин з клiєнтом i за умови його добросовiсностi завжди пiде йому назустрiч.

Анатолiй ЖУКОВ, голова ради юристiв Асоцiацiї українських банкiв:

— Що ж до ринку колекторських послуг i законностi його iснування, то важливо знати: продаж проблемних боргiв подiбним компанiям є можливим на пiдставi наявних у Цивiльному кодексi норм щодо вiдступлення права вимоги...

Ухвалення законопроекту, який передбачав би суворiшання умов для одержувачiв позики, якi не повертають кредитiв, у тому числi з приводу реалiзацiї заставного майна, на нашу думку, зможе вирiшити чимало проблем фiнансового ринку України, сприяючи вiдновленню кредитування населення i господарських суб’єктiв. Адже кредитор та одержувач позики внаслiдок зазначених нормативних змiн отримають чiткiшу регламентацiю їхнiх вiдносин.

Можна стверджувати, що розроблений нами законопроект не надає нових можливостей банкам зi стягування боргу. Усуваються лише суперечностi в законодавствi. Ми вважаємо, що депутати Верховної Ради України також зацiкавленi приймати закони, що сприяють вiдновленню кредитування, тому сподiваємося на ухвалення законопроекту в запропонованiй нами редакцiї.