На стихійних ринках Києва продають тонни отрути

Стихійну торгівлю в Києві ліквідують до 2012 року, - заявив у серпні цього року головний державний санітарний лікар у м. Києві Анатолій Пономаренко. А також додав: причиною двох третин гострих кишкових інфекцій є продукція саме зі стихійних ринків

Далі заяв справа не пішла - як торгували бабусі біля кожного переходу, так і торгують. Іноді біля метро виростають цілі стихійні ринки, про які всі знають - і влада, і міліція, і санстанція, - тільки чомусь ярої боротьби не видно.

Стихійна торгівля - річ взагалі суперечлива. З одного боку, все брудно, бридко і антісанітарійно. Коли влітку ти бачиш шматки м'яса, що лежать на землі, над якими рояться зелені мухи, сумніви з приводу "корисності" відпадають. "Будь-який продукт, який реалізовується стихійно, тобто, у невстановлених для цього місцях, у приватних осіб або ж не має відповідного маркування та упаковки може вважатися потенційно небезпечним", - розповів нам Анатолій Пономаренко. За його словами, з початку року фахівці санстанції разом з міліцією, відділами торгівлі РДА, ветеринарними медиками провели 62 рейдових перевірки місць стихійної торгівлі. За цей час у продавців вилучили 2,348 т небезпечної продукції.
До речі, цікавий збіг. Ті ж дані, які нам в санстанції надали п'ятого листопада, публікувала газета "Хрещатик" ще в липні. Виходить, або рейдів з того часу більше не було, або у відомстві не обтяжують себе підрахунком цифр посвіжіше.
Якість продукції, яку продають на тротуарах - аспект головний. Адже отруївшись бабусиній ковбаскою, до суду ви звернутися не зможете - не на кого позов подавати. Але є ще питання естетичний та безпеки пішоходів. Уявіть собі картину: у вихідні тротуар від пл. Космонавтів до Севастопольської перетворюється на базар. З обох сторін сидять люди, які приїхали в основному з передмістя, пропонують картоплю, моркву, м'ясо, яйця, сир-молоко. При цьому на тротуарі залишається вузенька стежинка, через яку люди лавірують, немов канатохідці, ризикуючи догодити ногою в банку зі сметаною. Взимку ця стежка перетворюється на льодовик, а якщо на півдороги в вас виявиться дідок з паличкою, пробка виходить гірше, ніж на Московському мосту в годину пік. Круглий рік продавці не сильно обтяжують себе прибиранням сміття, та й біотуалети для них ніхто не передбачав. Відповідно, страждають дворики, закутки, клумби, газони.

Згідно зі статтею 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), стихійна торгівля у невстановлених місцях є адміністративним порушенням, за неї передбачені відповідні санкції.

Так, згідно зі ст. 255 КУпАП при виявленні факту несанкціонованої торгівлі надано право складати протоколи уповноваженим та посадовим особам:

* органам внутрішніх справ;
* посадовим особам, уповноваженим на те виконавчими комітетами міських рад або місцевими державними адміністраціями;
* членам громадського формування з охорони громадського порядку.

Складені протоколи згідно ст. 221 КУпАП направляються на розгляд до районних судів, які розглядають їх у відповідності зі ст. 221 КУпАП.

Разом, з тим, у минулому році в ряді ЗМІ з'явилася інформація: за даними прес-служби КМДА, в Києві офіційно зареєстровано 61 місце стихійної торгівлі, ще більше 100 - несанкціоновано діють на території міста. Виникає питання: як стихійне місце торгівлі може реєструвати київська влада, якщо це в будь-якому випадку - адміністративне правопорушення? І чому, якщо влада відомо про те, що десь незаконно торгують, ніяких дій немає?
Ми звернулися з інформаційним запитом до ГУ з питань торгівлі та побуту КМДА на ім'я його начальника - Ігоря Шовкуна. У прес-службі запит прийняли, зареєстрували 3 листопада. І далі почався справжній цирк. Коли через тиждень ми зателефонували дізнатися, як йдуть справи з відповіддю, то виявилося, що запит в управлінні не отримували. Потім слід було пару днів розглядів, хто і де що втратив, а 12 листопада його таки знайшли. І пообіцяли відповісти незабаром. Провідний спеціаліст відділу продовольчих ресурсів Ірина Ящук, з якою ми постійно спілкувалися, запевнила: як тільки запит на кого-то розпишуть, дадуть відповідь протягом кількох годин. Прийшов 15 листопада, відповіді не було. З ранку в управлінні відповідали, що ще немає відповідального за нього, а після обіду ми почули від пані Ящук наступне: "Нічого не відомо. Відповідь ще чекає ". На зауваження про те, що десятиденний термін, визначений для відправлення відмови у відповіді на запит, вже минув, вона відповіла: "Від мене нічого не залежить. Шовкун розписав на Щербенко, Щербенко сьогодні розписав на Савченко Оксану Григорівну. А вона мені пошту не повернула ". Телефон Савченко нам теж дали, ось тільки спроби додзвонитися по ньому виявилися безрезультатними.