Кредитнi спiлки: краще менше, та краще

У кредитнiй кооперацiї України на загальнодержавному рiвнi функцiонує усталена шахрайська система розкрадання коштiв вкладникiв. Руйнувати цю систему не бажає нiхто - вiд слiдчого райвiддiлу мiлiцiї до Генерального прокурора України.

Кредитна кооперацiя має давню iсторiю. Першi кредитнi спiлки з`явилися 1844 року у Британiї у мiстечку Рочлейт за iнiцiативи мiсцевих ткачiв.

Iдея була пiдхоплена у Нiмеччинi, де Герман Шульце 1850 року у селищi Делич створив "позичкову асоцiацiю" - ще один прообраз кредитних спiлок.

У 1862 роцi кредитний рух досяг України. Одеськi ремiсники створили перше ощадно-позикове товариство.

На початку 20 столiття в Українi iснувало бiльш нiж три тисячi кредитних спiлок, якi об`єднували понад два мiльйони осiб.

Трагiчним перiодом для української кредитної кооперацiї були часи комунiстичної диктатури, яка 1930 року розграбувала та знищила кредитну кооперацiю у схiднiй Українi, а 1939 року - у захiднiй Українi. Лише пiсля проголошення незалежностi держави почалося вiдродження сектора.

23 сiчня 2002 року набув чинностi закон про кредитнi спiлки. Вiн визначив кредитну спiлку як неприбуткову органiзацiю, засновану фiзичними особами, професiйними спiлками та їх об`єднаннями для задоволення потреб її членiв у взаємному кредитуваннi та наданнi фiнансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внескiв.

Громадян у кредитнiй кооперацiї приваблюють два фактори.

По-перше - демократичнiсть. Вона полягає у тому, що усi члени спiлки мають рiвнi права, в тому числi - у разi голосування на загальних зборах, незалежно вiд розмiру пайового внеску.

По-друге - можливiсть отримати вищi, нiж у банку, вiдсотки за депозитами та дешевшi, нiж у банку, кредити за рахунок "неприбуткового статусу" спiлок та вiдсутностi податкiв на доходи.

Пiк дiяльностi кредитної кооперацiї в Українi настав у 2008 роцi. На 1 жовтня загальнi активи 819 кредитних спiлок сягнули 6,3 мiльярда гривень, а кiлькiсть їх членiв - 2,7 мiльйона осiб.

Свiтова економiчна криза не лише ускладнила умови роботи галузi, але й оголила найгострiшi проблеми її розвитку.

1. Негаразди, пов`язанi з шахрайськими дiями керiвництва кредитних спiлок, для яких спiлка - тимчасова фiнансова установа, метою створення якої є збагачення шахрайським способом вузького кола осiб.

2. Низька ефективнiсть контролю з боку МВС та прокуратури щодо дотримання законностi керiвництвом кредитних спiлок.

3. Низька ефективнiсть контролю з боку вищої профiльної структури - Державної комiсiї з регулювання ринкiв фiнансових послуг України.

Цi проблеми створили жахливу ситуацiю iз захистом iнтересiв вкладникiв. Протягом 2002-2008 рокiв сотнi спiлок було створено лише з метою залучення максимальних обсягiв коштiв. Далi грошi через мiльйоннi кредити без застави видавалися "своїм" людям, а самi спiлки розвалювалися через їх неплатоспроможнiсть.

Суми зловживань в Українi складають мiльярди гривень. Пiсля звернень ошуканих членiв спiлок МВС порушувало кримiнальнi справи лише через кiлька мiсяцiв. Однак до вiдповiдальностi притягалися не самi шахраї, а кредитнi спiлки в цiлому.

З огляду на наявнiсть у шахраїв значних коштiв, результативнiсть розслiдування цих кримiнальних справ є нульовою. Наприклад, щодо колишнього головного бухгалтера кредитної спiлки "Християнська злагода", а згодом голови правлiння львiвської спiлки "Надiя" порушено двi кримiнальнi справи - у 1998 роцi та у 2010 роцi.

Втiм, обидвi справи безрезультатнi. Не допомагають звернення вкладникiв нi у Львiвську обласну прокуратуру, нi в Адмiнiстрацiю президента, нi у Генпрокуратуру.

Якщо громадянин у випадку неповернення йому спiлкою грошей поскаржиться у Держфiнпослуг, йому порадять скликати позачерговi загальнi збори та переобрати керiвництво. Поради давати легко, але як зiбрати сто тисяч членiв спiлки?

Якщо чисельнiсть об`єднання менша, до пiвтисячi осiб, радiти теж не варто. За даними Держфiнпослуг, в Українi частка членiв кредитних спiлок, якi не є вкладниками, протягом 2005-2009 рокiв складала 95%.

Тобто при спробi ошуканих вкладникiв скликати загальнi збори виявиться, що понад 50% членiв спiлки - фiктивнi особи та друзi очiльникiв спiлки, якi не прийдуть на збори для переобрання шахрайського керiвництва.

Якщо ж законним чином вдасться вiдсiкти фiктивних членiв i зiбрати загальнi збори, вони матимуть кворум i будуть правомочними, переобрання керiвництва спiлки все одно не допоможете налагодити нормальну роботу спiлки.

По-перше, виявиться, що усi фiнансовi документи вилученi слiдчими, i для отримання дозволу на копiювання у нового керiвництва пiдуть мiсяцi.

Пiсля отримання дозволу на копiювання виявиться, що база пошкоджена i її неможливо скопiювати, частина вилучених слiдчими кредитних договорiв на мiльйоннi позики безслiдно зникла i за це нiхто не вiдповiдає.

По-друге, як тiльки буде налагоджене збирання коштiв з позичальникiв, спiлку всiляко блокуватиме Виконавча служба, у провадженнi якої знаходяться виконавчi листи за рiшеннями судiв про повернення грошей вкладникам спiлки.

Вкладнику може здатися, що служба робить усе для захисту його прав. Це не так.

Нове керiвництво спiлки збирає невелику суму коштiв для сплати боргiв за оренду примiщення, телефон, виплату мiнiмальної зарплати двом-трьом працiвникам, але цi грошi вiдразу доводиться вiддавати Виконавчiй службi. В iншому випадку служба порушить кримiнальну справу. Чи можливо за таких умов вiдновити роботу спiлки?

По-третє, якщо нове керiвництво спiлки подасть заяву з вимогою порушити кримiнальну справу на позичальника - друга шахраїв-засновникiв, який набрав без застави мiльйоннi кредити, змiнив прiзвище, мiсце проживання i не збирається повертати борг, виявиться, що мiлiцiя не має жодних пiдстав для реагування.

Чи можна за таких обставин сподiватися на покарання зловмисникiв, вiдновлення роботи кредитiвки та повернення вкладникам їх коштiв?

Закон про кредитнi спiлки каже, що члени об`єднання мають право одержувати iнформацiю про дiяльнiсть спiлки, знайомитися з її рiчними балансами, фiнансовими звiтами та протоколами засiдань органiв управлiння.

Член спiлки може звернутися iз заявою на iм`я голiв спостережної ради, ревiзiйної комiсiї та правлiння спiлки з вимогою надати iнформацiю, яку суму вклали у спiлку її учасники з членськими номерами вiд одного до п`ятдесяти. Це - засновники. Якщо вони разом внесли 2 тисячi гривень, у такiй спiлцi тримати грошi не варто.

Може бути й гiрша ситуацiя. Так, дуже поважний чоловiк, вiдомий на усю Україну драматург написав та поставив драму пiд назвою "Християнська злагода" не з метою розмiщення у спiлцi тимчасово вiльних власних коштiв, а щоб брати кредити i їх не повертати. Вiн же "дуже поважна i порядна особа".

Такi обiцятимуть по 35-40% рiчних. Це для них легко, бо все одно повертати вклади вони не збираються. Головне для них - видурити побiльше грошей у вкладникiв.

На жаль, в аферi пiд назвою "українська кредитна кооперацiя перiоду 2000-2010 рокiв" вагому негативну роль вiдiграла й Держфiнпослуг.

Коли "хресний батько" "Християнської злагоди" призначив головою правлiння спiлки касира кiнотеатру, постала проблема диплома про вищу економiчну освiту. Диплом пiдробили, i ксерокопiю вiдправили з довiдкою "Про змiни у складi правлiння". Юристи Держфiнпослуг пiдробку виявили, але потiм у вiдомствi про це "забули".

Наведенi факти спонукають до наступного узагальнення: у кредитнiй кооперацiї України на загальнодержавному рiвнi функцiонує усталена шахрайська система розкрадання коштiв вкладникiв. Руйнувати цю систему не бажає нiхто - вiд слiдчого райвiддiлу мiлiцiї до Генерального прокурора України.

Очевидно, слiд законодавчо обмежити чисельнiсть засновникiв нових спiлок, що значно ускладнить шахраям акумулювання коштiв вкладникiв для подальшого їх розкрадання. Iснуючим спiлкам доведеться позбавлятися фiктивних членiв. Обмеження членства 250 особами матиме наступнi наслiдки.

1. Це унеможливить афери загальнодержавного масштабу, коли членами спiлки є сотнi тисяч осiб i неможливо зiбрати загальнi збори для переобрання керiвництва.

2. Шахраї-засновники не матимуть економiчного змiсту тримати сотнi фiктивних членiв кредитiвки при загальнiй її чисельностi 250 осiб.

3. Акумулювання коштiв 180-200 вкладникiв вистачить для кредитування 25-30 позичальникiв з дрiбного бiзнесу та 15-20 позичальникiв для споживчих кредитiв, що i є первинною iдеєю кредитної кооперацiї. Так, у спiлцi "Надiя" вiд 200 вкладникiв шахраї-засновники залучили 8,6 мiльйона гривень.

4. Загальнi збори спiлок стануть легальними та результативними.

При необхiдностi отримати значнi обсяги кредитних ресурсiв дрiбнi кредитiвки, згiдно з профiльним законом, можуть згуртуватися в Об`єднану кредитну спiлку.

Тобто пропозицiя про обмеження чисельностi членiв жодним чином не порушує права ефективних та чесних фiнансових установ. Без прийняття пропонованої поправки iдея кредитної кооперацiї в Українi буде повнiстю дискредитована.