Хто має право на участь у програмі молодіжного кредитування

Державний фонд сприяння молодіжному будівництву відновив програми забезпечення молодих сімей житлом через кредитування. У програмі можуть брати участь лише ті сім'ї, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов

Перш за все, потребуватиме поліпшення житлових умов в Україні - означає стояти в черзі на отримання державного житла. Термін перебування у черзі, а також порядковий номер для участі в програмі не мають значення, тому досить хоча б у неї «потрапити».

І, тим не менш, на практиці це виявляється не так вже й просто. Правила та порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, регулюється Житловим Кодексом України та Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, а також місцевим законодавством. Як бачимо, нормативна база ще радянського зразка, від чого виникає багато питань при її практичному застосуванні. У більшості випадків старі радянські норми діють і донині.

Так, наприклад, в Києві діє Порядок застосування правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов від 1985 року (Постанова виконавчого комiтету Київської мiської ради народних депутатiв та Презідiї Кіївскої мiської ради профспiлок вiд 15. 07. 1985р. № 582).

Згідно з Порядком потребують поліпшення житлових умов визнаються сім'ї, що мають житлоплощу на рівні до 7,5 кв. м на кожного члена сім'ї.

Проживаючі в приміщенні, яке не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам.

Хворі на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань був затверджений Міністерством охорони здоров'я УРСР ще в 1985 році.

Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров'я УРСР. Медичний висновок про захворювання, при якому громадянин, що страждає ним, не може проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї, видається лікарсько-консультативною комісією (ЛКК).

Проживаючі за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду або за договором найму житлового приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Проживаючі не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), які належать громадянам на праві приватної власності.
Громадяни, які проживають у гуртожитках.

У разі проживання в одній кімнаті двох і більше сімей, незалежно від родинних відносин.

У разі проживання в одній кімнаті осіб різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш ніж з однієї кімнати).

Додаткові категорії наших співвітчизників, які можуть розраховувати на квартирний облік, можуть встановлюватися місцевим законодавством (зокрема, для Києва Постановою № 582).

Наявність житлового приміщення у приватній власності, не перешкоджає постановці на облік потребує поліпшення житлових умов, якщо має місце хоча б одна з наведених вище обставин.
Де ставати на облік

За загальним правилом, облік потребуючих поліпшення житлових умов здійснюється за місцем їх постійного проживання, т. е. за місцем реєстрації.

Умова про реєстрацію не є обов'язковим, якщо мова йде осіб, тимчасово відсутніх за місцем проживання, але за якими зберігається право на житло (наприклад, на час навчання за кордоном, служби в армії і т. п). Здійснюють такий облік виконавчі комітети місцевих рад.

Тим не менш, в деяких випадках, передбачених законодавством, квартирний облік може здійснюватися не за місцем проживання заявника.

Так, облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, які мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи. Рішення про взяття на облік в такому випадку приймає адміністрація підприємства спільно з профспілковим комітетом.

При цьому громадяни, які залишили роботу на підприємствах, в установах, організаціях, які здійснюють квартирний облік, у зв'язку з виходом на пенсію, беруться на облік нарівні з робітниками і службовцями даного підприємства, установи, організації.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, можуть ставати на облік як за місцем свого проживання, так і за місцем народження.

Крім того, місцевим законодавством може встановлюватися тривалість періоду проживання в даній місцевості для взяття на квартирний облік. Так, у Києві такий термін складає 5 років. Правда, він не поширюється на випадки реєстрації другого з подружжя, неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків