Forbes: Японська кухня найздоровіша

Журнал Forbes ненадовго відволікся від мільярдерів і склав список країн, національна кухня яких може служити еталоном здорового харчування

У своїй роботі експерти видання спиралися на дані статистики, зокрема на середню тривалість життя і кількість страждаючих ожирінням.

Самою здорової визнана японська кухня. З'ясувалося, що при середньому терміні життя 82 року в Країні висхідного сонця найменша частка зажирілих громадян - всього 1,5%. На думку авторів рейтингу, вся справа в гастрономічні пристрасті місцевих жителів, які майже не їдять м'яса, зате їх раціон багатий рослинної і морської їжею. Набольшей популярністю тут користуються рибні і соєві страви, капуста всіх видів - від листової до брокколі. До того ж у японців не прийнято наїдатися до відвала - вони завжди виходять з-за столу злегка голодними.

На другому місці виявилася кухня Сінгапуру, де при тій же тривалості життя проблеми з надлишковою вагою мають 1,8% людей. Основу харчування тут становить рис, доповнений великою кількістю риби і морепродуктів, а також овочами та фруктами. Китайська кухня замикає трійку призерів - за рахунок того, що дві третини страв готуються з овочів, фруктів, бобових або цільних зернових, приправлених травами, корінням, імбиром і часником. Незважаючи на захоплення смаженим, китайці живуть в середньому 73 роки і майже не страждають ожирінням (понад міру вгодованими вважаються лише 1,8% жителів Піднебесної).

Серед європейських країн лідером здорового харчування стала Швеція, хоча фруктів і овочів тут їдять небагато. Проте якісні молочні продукти у поєднанні з чорним хлібом, рибою та ягодами дозволяють середньостатистичному шведу доживати до 81 року. Зате зайві кілограми тут має 11% населення.

Коментар

Лідія Іонова, дієтолог, засновник мережі медичних дієтологічних центрів «Клініки доктора Іонової»:

- Важко не погодитися з укладачами цього рейтингу: японські кулінарні традиції справді відповідають головним принципам здорового харчування. Проте варто відзначити, що середня тривалість життя в країні залежить не тільки від того, чим харчуються її жителі, але і від цілого ряду інших соціально-економічних чинників, насамперед від умов і характеру праці, рівня матеріальної забезпеченості та житлових умов, культурного рівня і способу життя в широкому сенсі, а також рівня медичного обслуговування. Наприклад, у тій же Швеції, яка опинилася в списку на четвертому місці, частка державних витрат на соціальне забезпечення громадян перевищує 40% величини національного ВВП. Крім того, важливу роль відіграють і психологічні чинники, зокрема вміння справлятися зі стресом, що як раз більш характерно для східних народів, що зайняли верхні рядки рейтингу