Больові точки містобудівного законодавства


Зовсім недавно новий глава Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - ДАБК) Максим Мартинюк розповідав про реформування Державного архітектурно-будівельного контролю в Україні.

Якщо коротко, то серед основних новацій у сфері будівельного ринку можна було б виділити наступні:

- Внутрішня реструктуризація та реорганізація ДАБК (поява департаментів ДАБК замість окремих юридичних осіб по всіх регіонах країни);

- Істотнадецентралізація функцій з контролю за учасниками будівельного ринку.Тобто органам місцевої влади передадуть інспекційні (накладення штрафів, призупинення будівництва) та реєстраційні (видача дозволів, реєстрація декларацій) функції;

- Нові кадрові та дисциплінарні вимоги до інспекторів і працівникам ДАБК.

Всі ці новації були анонсовані до впровадження влітку 2014 року. Ринок завмер в очікуванні радикальних змін.І ось, зі значним випередженням графіка - ще 28 квітня 2014 - на сайті Мінрегіону з'явилася досить цікава інформація з приводу громадського обговорення законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодоудосконалення законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності ».

З пояснювальної записки до проекту стає ясно, що його метою є «розширення свободи підприємницької діяльності та відновлення довіри з боку інвесторів до України», що не могло не радувати.Багато хто з учасників будівельного ринку навіть подумали, що мова йде про тих самих змінах і новаціях, про які говорив пан Мартинюк. Але детальний аналіз цього законопроекту розвіяв майже всі надії на значні поліпшення у сфері містобудування.

Звичайно, пан Мартинюк у цьому жодним чином не винен, просто так уже збіглося за часом і за задумом, що через місяць після прес-конференції глави ДАБК громадськості запропонували до обговорення не той законопроект, на який вже всі розраховували.

Однак давайте перейдемо до аналізу змісту самого документа.

Одним з головних завдань законопроекту є «введення порядку реєстрації містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях, а також встановлення переліку державних органів, що надають висновки до розгляду містобудівноїдокументації »(цитата з пояснювальної записки до законопроекту).

Зрозуміло, що головним нормативним актом у цій сфері є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон).Дивно, але розділ II «Управління у сфері містобудівної діяльності» Закону в цьому зв'язку не зазнав ніяких змін.

Можна було хоча б позначити свої плани щодо децентралізації архітектурно-будівельного контролю, наприклад, виклавши пункт 3 ст.7 Закону в такій редакції: «Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом визначення державних інтересів та інтересів місцевих громад для їх врахування при розробці містобудівної документації».

Але замість цього пропонуються зміни в такі норми Закону, як:

- Ст. 10 «Фінансування робіт з планування територій» (без коментарів про нагальність таких змін);

- Ст.17 «Генеральний план населеного пункту» (до змісту Генплану додаються так звані галузеві схеми - графічні та текстові матеріали, які є складовою частиною містобудівної документації, що містять інформацію про напрямкисоціально-економічного та інфраструктурного розвитку населеного пункту);

- Ст.22 «Містобудівний кадастр» (уповноважені органи містобудування та архітектури зможуть на платній основі здійснювати роботи з обробки інформаційних ресурсів містобудівного кадастру.Отримані кошти використовуються виключно для створення і розвитку містобудівного кадастру та його інформаційних ресурсів);

- Ст. 27 «Будівельний паспорт забудови земельної ділянки» (про зміни - див нижче);

- Ст.28 «Тимчасові споруди для ведення підприємницької діяльності» (про зміни - див нижче);

- Ст.29 «Вихідні дані» (фізична або юридична особа тепер буде подавати документи не до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а в уповноважений орган містобудування та архітектури сільського, селищної, міської ради.Відповідно, жодних радикальних змін не внесено, і не передбачається.

Ось, власне, і все ... Об'єктивності заради варто відзначити, що значно цікавіші зміни пропонуються в ст. 20 «Архітектурно-містобудівні ради» Закону.Ось тут вже прописується і вплив органів самоврядування, і вплив інших контролюючих органів (з охорони культурної спадщини, з охорони навколишнього середовища і т. д.).Ось тільки проблема полягає в тому, що архітектурно-містобудівні ради діють лише як дорадчі органи на громадських засадах.

Не менш важливим завданням законопроекту виступає і унормування питань щодо спрощення процедури будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію за будівельним паспортом (ст. 27 Закону). Але і тут ми бачимо лише косметичні зміни.Замість «забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта» прописується наступне: «Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок, а також ділянок під будівництво гаражів, можездійснюватися замовником на підставі будівельного паспорта ».

А ось що може викликати справжній «бум» серед підприємців - так це пропоновані зміни в ст.28 «Тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності» Закону (тут повинні вельми зацікавитися всі власники МАФів і не тільки):

- Відтепер на законодавчому рівні з'являється чітке визначення, що ж це за споруди.Ними є «тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення, а також засоби розміщення на водних об'єктах» (колишнім власникам дебаркадерів з ресторанами на Дніпрі таке визначення свого часу дуже сподобалося б);

- Окрімтого, із Закону виключено зауваження про те, що таким спорудженням може бути тільки одноповерхова конструкція - що ніби й непогано, але двоповерхові газетні кіоски можуть стати лякаючою реальністю.Також знято вимогу про павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру, не говориться про виключно тимчасовий характер такої споруди, а також зазначено, що споруда може встановлюватися без влаштування поглибленого фундаменту;

- Дужедетально прописано, що є «засобом розміщення на воді» - спорудження цілорічного або сезонного функціонування, розміщене на плавзасобі, яке має умови для швартування і технічного обслуговування, централізованого або автономного інженерногозабезпечення, призначене для облаштування акватель (готелю), об'єкта ресторанного господарства, соціально-культурного чи розважального призначення.

Це однозначний «плюс» до доопрацювання чиновників - чогось подібного підприємці чекали не один рік.

Також можна відзначити, що до дуже істотних змін можна віднести і спрощення законодавчих вимог до такого суб'єкта містобудівної сфери як «замовник будівництва».

Таким, у разі ухвалення законопроекту, буде виступати будь-яка фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови, або яке володіє на законних підставах об'єктом будівництва, де будуть виконуватисябудівельні роботи.

Аналогічне визначення продубльовано і в Законі «Про регулювання містобудівної діяльності», і в Законі «Про архітектурну діяльність».Заслуговує на увагу і положення про ліквідацію умови про наявність будівельних ліцензій (дозволів) під час реклами об'єктів будівництва (зміни вносяться до ст. Ст. 8 і 25-1 Закону України «Про рекламу»).

Підсумовуючи, зазначимо, що внесення змін до законодавства про містобудівну діяльність є актуальним. Але їх наповнення і темпи внесення до парламенту могли б бути значно кращими. Можливо, в кілька разів.Поки ж не видно якісної реалізації тих проектів, про які говорив новий голова ДАБК.

Дата: 2014-05-16
Джерело: forbes.ua



Додати коментар


Текст *:  

Ваше ім'я *:  
Email *:   (не буде опублікований)
Телефон:  
Повідомлення:  
Перевірка *
Введіть код: 


Інші статті про нерухомість

Дерев'яне кафе в Мельбурні
Waterfrom Design (Тайвань). Аптека як мистецтво
Київський апеляційний господарський суд повторно підтвердив законність виділення земель в с. Гатне під житлове будівництво
"Інтергал-Буд" заявляє про надмірні вимоги і необгрунтовані претензії сільських жителів до компанії у зв'язку з будівництвом ЖК "Озерний гай Гатне"
Як заробити на київській нерухомості
Лондонський хмарочос Walkie Talkie проданий азіатської компанії за рекордну суму
Правила сертифікації будматеріалів пропонують оновити
Столичні висотки: хто і як контролює нашу безпеку?
До травня в столиці реконструюють парк Партизанської слави
На межі фантастики: в Києві відкривають незвичайний дитячий садок


Loader