Біжи, Льоня, біжи


Відмашку на старті мерові столиці, що проштрафився, дав президент. «Вже через два місяці в Києві повинен бути зразковий порядок», — сказав, як відрізував Віктор Федорович

Таким чином, випробувальний термін градоначальникові призначений. Вибору у нього немає. Тепер Леонід Міхаличу бігти треба швидко і без зупинок. По дорозі: скоротити апарат, вичистити підворіття, залатати бюджет, перемогти корупцію і, якраз з травневим залпом переможних знарядь, доповісти господареві Банковою про результати.

При цьому ні сам Янукович, ні прем'єр Азаров, що узяв на себе обов'язки головного тренера столичної команди, чомусь не уточнили: а що, власне, є трофеєм в цьому дисциплінарному забігу для її основного спринтера? Збереження крісла? А може, розділення повноважень? Або все-таки відставка?.

І як взагалі оцінювати цей батьківський прочухан по відношенню до мера, на репутації якого не залишилося жодного пристойного місця? Більш того, куди подіти той неспростовний факт, що Партія регіонів, потураючи Леонід Міхаличу протягом всієї його каденції, приклала власну руку до розповсюдження корупції в столиці? І, нарешті, наскільки етично виглядає ця публічна прочуханка по відношенню до Черновецкому, що люб'язно надав регіоналам свої штаби і ресурси на минулих виборах?

Спробуємо знайти відповіді самостійно.

Своє минуле оповідання на «Столичну» тему («ЗН» № 8 від 27 лютого 2010) ми закінчили фразою про те, що Київ, по суті, перший тест для регіоналів. На реформи. По-перше, знаходиться поряд з центральною владою. По-друге, компактно вміщає її пороки: такою кількістю корупціонерів і нероб на один квадратний кілометр мало хто в Україні може похвалитися. Про земельну корупцію — багаторічні «оди» в звітах поріділої опозиції і медіа, а також пункти в сотнях протестів навіть «продажної» прокуратури. Нероби ж в кількості 16 заступників на душу одного градоначальника проявили себе у всій красі цією взимку. Яка і стала апофеозом правління двічі (не забуватимемо) всенародно вибраного Леоніда Михайловича Черновецкого.

У цьому контексті опозиція сьогодні апелює до 30 тисяч киян, згідно офіційній медичній статистиці тих, що переламали руки-ноги з вини дикої безгосподарності місцевої влади. Зимову картину показово присмачують і свідоцтва рядових працівників мерії про те, як майже вся команда Черновецкого в мить, коли почалися снігопади і морози, продовжувала смажитися на сонечку елітних пляжів далекого зарубіжжя. Замерзлий же Київ, утопаючи в снігу, в переходах і метро читав пікантні зведення:

— управління в місті повністю розбалансовано, розділи райадміністрацій не підкоряються мерові;

— всі проекти по розвитку інфраструктури міста заморожені;

— бюджет не виконується (у 2009 г. від запланованих
20,2 млрд. доходів недоотримано 7,7 млрд. ; недовиконання по витратах — 6 млрд. грн. );

— чисельність працівників адміністрації з 2007 року зросла на 247 одиниць і склала 2459 чоловік. Витрати на зміст служб виросли удвічі, склавши 1 млрд. 67 млн.грн. ;

— функції численних замов і управлінь дублюються. За даними КРУ, в 2007—2008 гг. на їх зміст неефективно витрачено близько 64 млн.грн. ;

— тільки головне управління земельних ресурсів Києва в
2008 г. з'їло 27,5 млн.грн. що в п'ять разів перевищує витрати держбюджету на Головне управління Держкомзему;

— в результаті неефективного розпорядження комунальним майном і земельними ресурсами бюджет столиці в 2008 г. недоотримав 2,6 млрд. грн. ;

— в 2008 році у власність фізичним і юридичним особам було передано
2,37 тисячі гектарів, що в 15 разів більше, ніж в 2007 році. А продано — тільки 9% (233,4 га). Бюджет обокралі мінімум на 2,3 млрд. грн. ;

— за 2007—2008 гг. площа нежилих приміщень комунальної власності зменшилася на 2 мільйони квадратних метрів. До бюджету поступило тільки по 554 грн. за один квадрат;

— соціальні програми не виконуються. Гречка кінчилася. Бабусь фінансувати нічим.

Але офіційна влада, що читає те ж саме в звітах КРУ, парламентських ВСЬК і численних комісій при президентові займалася виключно собою. Черновецкий напередодні президентських виборів був цікавий їй рівно настільки, наскільки міг посприяти. Або у виборчій кампанії, або в рішенні особистих ділових питань. Так, екс-прем'єр Тимошенко не зв'язувалася з Леонідом Михайловичем, виходячи з інтересів партійного бізнесу, що плідно співробітничає з мером. Координати його представників давно відомі, хоча верхівка що «очищається в опозиції» Бюта до цих пір встає в позу, коли медіа «роблять фетиш» з прізвищ Губського, Яценко, Осики, Семіноги. Ну а екс-президент Ющенко не те що не вникав в те, що відбувається в Києві, а, нагадаю, підготував Черновецкому майданчик на випадок аварійного катапультування з крісла на Хрещатику — членство у Вищій раді юстиції. Напевно, той до болю символічний указ (до речі, вже відмінений Януковічем) став останнім ляпасом Ющенка киянам, що витягнули на собі у тому числі і його революцію.

Регіонали? Що стоять від Києва на відстані витягнутої руки нардепа-латифундиста Хмельницького etc. соратники нового президента, що надихнули, почали шукати причини краху столичної влади. Сміх та і годі. Розповідають, що на столі у віце-прем'єра Тіхонова після суботнього хуралу в Кабміні лежить ватман, що розкреслений стрілками і набором завдань, змахує на план військових дій. Та і останнє засідання Кабміна Азаров почав з того, що в черговий раз вказав віце-прем'єрові на його місце — Київ, який «треба рятувати від розрухи».

При цьому роль власної партійної організації в новітній історії столиці регіонали передбачливо винесли за дужки. Сьогодні упор робиться виключно на «драконівську політику Тимошенко», «нещадне вилучення з бюджету столиці семи мільярдів», «разбалансированіє системи управління», «трую мера» і пр. Що частково могло бути присутнім. Проте навряд чи регіонали про це не знали до інавгурації свого президента. Втім, як і про те, які рішення ухвалює Київрада, що давиться землею. Але мовчали. Точніше — брали участь. Наклавши вето на озвучування справжніх проблем столиці, дозволивши їй потонути в некомпетентності і нахабстві влади. А якщо в чомусь і сумнівалися, то в кулуарах і дуже тихо. З одного боку, боячись порушити тонкий баланс відносин з мером і годуючою рукою того, що розводить Київради Олеся Довгого. З іншої — вибудовувавши тактичну лінію поведінки відповідно до стратегії президентського вибору, де разом з Черновецким однією командою кували перемогу своєму президентові.

А зараз що? Тепер у Тіхонова кожні п'ять хвилин дзвонить телефон, і задиханий Леонід Міхалич докладає відповідальному віце-прем'єрові, як він бореться з корупцією і наводить лад. В четвер мер, ймовірно, відзвітував про те, як героїчно Київрада відмінила свої ж скандальні рішення. Відмовившись від непрозорої приватизації будівель 14 посольств, ряду об'єктів метрополітену, а також дитячого садка «Орлятко». Ну а Віктор Миколайович вже, звичайно, підставив плече і готовий допомогти собі і мерові виправдати довіру президента. При цьому досвідчений апаратний вовк Тіхонов навряд чи не розуміє, що рішення про долю Леоніда Михайловича буде ухвалено зовсім не за наслідками забігу, що стартує. У будь-якому випадку в цій історії призові місця і трофеї розподілятиме сам Янукович.

І тут, як мовиться, є де розгулятися не тільки політичній волі президента, але і його столичному рейтингу. На тлі 95 відсотків киян, охочих відставки Черновецкого. (Упевнена, пан Копатько під керівництвом Бориса Колесникова вже провів перший контрольний вимір після суботнього розбору польотів в Кабміні. ) В той же час варіантів у ПР не так вже багато. У силу поки що досить обмеженого електорального поля в Києві. А також відсутність розкрученого кандидата на пост столичного мера. Хоча деякі обізнані люди, що встигли увірувати в необмежені можливості нового президента, подібне твердження вважають «технологією, яку упроваджує в інформаційний простір сам Черновецкий з кишеньковим медіахолдінгом і купленими політологами».

Отже, є декілька варіантів можливого розвитку подій. На якій з них у результаті піде президент — велике питання. У «Регіонах» зараз досить жорстко конкурують різні точки зору груп впливу. У історії з Києвом зокрема. І тут можлива найнесподіваніша синергия. Борис Колесников хоч і спростував своїм віце-прем'єрством припущення наших джерел про його претензію на пост глави КГГА, проте (що в цій історії цінніше) оперативно і публічно підтвердив необхідність заміни Черновецкого. Проте питання, яким чином і коли його замінити, для ПР залишається відкритим:

— дотягнути до наступних виборів, жорстко обставивши своїми людьми?

— розвести законом повноваження мера і розділу адміністрації, поставивши на противагу своєї людини?

— умовити піти з світом?

Перший варіант насправді вже реалізується. І у випадку, якщо президент проявить властивий йому політичний інфантилізм, а також стане жертвою вищезазначеної технології, Черновецкий продовжить працювати. Під чуйним керівництвом ПР. Аж до наступних місцевих виборів. Які, за твердженнями регіоналів, відбудуться або цією восени, або навесні наступного року. Більш того, джерела натякають, що про рішення Конституційного суду щодо недоторканності достроково переобраних мерів соратники Януковича з легким серцем забудуть. При цьому можна припустити, що регіонали продовжуватимуть використовувати Черновецкого як хлопчика для биття, паралельно вирішуючи свої проблеми. Блискавичне скорочення кількості замов (тепер у Леонід Міхалича один перший зам — Голубченко і сім звичайних), а також поява в їх числі того ж Віктора Сивца і Алли Шлапак, що працюють в зв'язці президентського виборчого штабу ПР, підтверджують цю довгоиграючу версію. Тут же присутнє і припущення, що регіонали спробують змістити Довгого. При всій неймовірності подібного розкладу називається компромісне прізвище столичного регіонала Дейнеги, під якого нібито можуть знайтися голоси у всіх фракціях.

При цьому багато регіоналів не покидає нав'язлива ідея таки розрубати гордіїв вузол царських повноважень мера столиці і призначити свій голову адміністрації. Є інформація, що під ухвалення закону про внесення змін до закону про столицю в другому читанні в парламенті може знайтися під 300 голосів. При цьому все-таки багато хто побоюється протистояння в заплутаній системі управління Києвом. Тому як запропонований документ не дає відповідей на всі існуючі питання.

Цікаво, що команда Черновецкого буквально в останній тиждень розродилася законодавчою новелою, презентувавши власні погляди на організацію влади в Києві. Документ зараз вивчають в ПР. Саме інтригуюче положення — ліквідація районних рад. Мета — укріпити виконавчу вертикаль. Тоді як, за нашими даними, київські регіонали категорично не підтримують подібне ноу-хау, в Кабміні і ВР можуть знайтися прихильники подібного рішення.

Підігріває ці настрої нинішня заполітизованість райадміністрацій. Черновецкого дійсно колективно ігнорували. Це факт. Чому? Один з глав районів прокоментував ситуацію таким чином: «Влада можна або поважати або боятися, Черновецкий же став сміховиськом. Його і не поважали, і не боялися». Про результати такого управлінського беззаконня може сказати один невеликий приклад. Якщо в 2008-му році через організований Черновецким колл-центр, куди зверталися кияни з своїми насущними проблемами, вдалося допомогти що 98% подзвонили, то в 2009-му — тільки 11%. Це офіційна статистика київської влади. Насправді всі політичні сили — БЮТ, НУ—НС, ПР, Блок Литвина, КПУ і пр. а також їх лідери, що мають підконтрольних глав і замов в районних адміністраціях столиці, про це знали. Проте використовували Черновецкого, експлуатували райони і вбивали Київ. У каламутній воді дійсно легше ловити рибу. З Черновецким же тутешня вода перетворилася на грязь. Де кожний з політиків вивуджував своє.

Що стосується добровільного відходу Леоніда Михайловича з політичної арени, то і на користь цієї версії є аргументи. Вже прозвучала його непублічна фраза в адресу регіоналів: «Якщо я заважаю, то я можу піти». Але рішення поки не ухвалене. Можливо, буде прийнято в травні. Коли Черновецкий, що отримав незадовільну оцінку Кабміну, все декілька підчистить і подмажет, а потім красиво піде. Говорять, деякі регіонали підштовхують його до такого рішення. Багатозначно киваючи на прокуратуру. Сам же Леонід Михайлович, що сильно підмочив свою, до того успішну, бізнес-репутацию, абсолютно адекватно оцінює свої мерськіє шанси (як це ні дивно) і навіть погоджується з тим, що на посту господарника не справився. В той же час в неформальних бесідах мер продовжує стверджувати, що, задовольняючи непомірні апетити різноколірних прохачів, став заручником брудної політики і політиків. Думаю, в цьому з ним навряд чи можна не погодитися.

До речі, був ще один варіант, гідний уваги і аналізу, — відповідальність Леоніда Михайловича за скоєне перед законом. Правда, після детального вивчення ситуації, точніше, позиції і намірів ПР, ця версія виглядає фантастичною. Адже насправді столичний градоначальник, що стартує днями, біжить не до перемоги, а від відповідальності.
В чим, власне, йому і викликався допомогти новий президент України

Дата: 2010-03-29
Джерело: zn.ua



Додати коментар


Текст *:  

Ваше ім'я *:  
Email *:   (не буде опублікований)
Телефон:  
Повідомлення:  
Перевірка *
Введіть код: 


Інші статті про нерухомість

З яких документів почати будівництво приватного будинку?
Найраща пора року для придбання квартири, або на що дійсно необхідно звернути увагу
Як узаконити самовільне будівництво в Україні
Головні тренди на ринку нерухомості в 2018 році: новобудови і однушки
Мандрівники визначилися з кращим готелем світу
Податок на нерухомість в Україні: як не платити штраф у 2018 році
"Доступне житло": як держава допомагає українцям купити квартири
Покупці житла повертаються з передмістя до Києва
Коли краще продавати квартиру: нюанси ринку нерухомості
Ознаки афери при продажу нерухомості: як розпізнати?


Loader