Недвижимость Киева
Бар'єри для кредитного раю
В'ячеслав Юткін: Сьогодні існує дефіцит позичальника
Вітчизняний банківський сектор поступово долає фінансові неприємності, які виникли в кінці 2008 року. Довіра вкладників повільно, але повертається. Помалу ростуть і депозитні портфелі. Проте, оговтавшись від шоку кризового, фінансові установи не поспішають витрачати накопичені гроші на кредитування реального сектора економіки. Тим не менше, банки не зможуть довго тримати свої ресурси законсервованими. Грати в одні ворота, тільки збираючи депозити, їм не можна. Адже головна стаття доходів цих установ - відсотки за надання кредитів бізнесу. Так чому ж банки сьогодні практично не кредитують економіку? І коли вони «дозріють» для цього? Про це та багато іншого «День» запитав першого заступника голови правління «Промінвестбанку» (ПІБ) В'ячеслава Юткіна.
- У владі заявляють про економічної стабілізації в країні. На вашу думку, чи відчув відступ фінансової кризи в банківському секторі?
- Безумовно, ознаки поліпшення ситуації на фінансовому ринку і в банківському середовищі - у наявності. Сьогодні вже є підстави стверджувати, що криза відступає. Правда, з повною упевненістю ще не можна сказати, що він закінчиться до якогось певного моменту.
- Які чинники, на ваш погляд, будуть вирішальними для подолання залишків кризових явищ банками в 2010 році?
- Перше і найголовніше - завершення реструктуризації кредиторської заборгованості і вихід на прибутковість. Тільки після цього можна говорити про повернення до докризового рівня роботи банківської системи. Подолати збитковість також важливо ще й тому, що її наявність тягне за собою цілий ряд обмежень, що впливають на успішну роботу банку. У комплексі це призведе до відновлення довіри вкладників і до зниження маржі за ризиками, яка закладається в ставки за кредитами. Тільки тоді банківські установи відкриються для повноцінного кредитування. Сьогодні банки, за рідкісним винятком, все ще слабо кредитують економіку. Ну і, звичайно ж, всій системі, щоб вийти з кризи, знадобиться серйозна докапіталізація.
Другої хвилі кризи Деякі банки не УНИКНУТИ
- Ви, як досвідчений банкір, відчуваєте загрозу другої хвилі кризи в банківській сфері?
- Мені здається, її не уникнути. Можливо, наслідки будуть не так чутливі, і торкнеться вона не всіх, але ряд банків з нею не справиться. Адже що відбувається зараз? Банки активно реструктурують зобов'язання клієнтів, і цей процес носить масовий характер. Це вже можна назвати кампанією. Ні один кредитний комітет не обходиться без розгляду таких заявок. Доходить до абсурду: тільки спробує банк, розібравшись в безнадії чергового перенесення термінів зі сплати відсотків або повернення кредиту, відмовити клієнту, як тут же виявляється у ролі виправдовується під градом скарг, які клієнт розсилає в найвищі інстанції, вимагаючи закликати банк «до порядку» і мало не пробачити йому всі борги.
В той же час «кампанійщина» в такій справі неприпустима, тому що найчастіше проблема тільки відсувається на якийсь час і без шансів на її рішення. Банк, зі свого боку, це розуміє, але сподівається, що покращить свою звітність і дасть клієнту ще один шанс. Клієнт же, як показує досвід, нерідко використовує цю практику для фіктивного банкрутства або розпродажу залишків заставного майна за викидними цінами. Тобто ми тим самим тільки заганяємо вглиб проблему. І ніхто сьогодні не скаже, який відсоток реструктуризованих кредитів доживе до новопризначеного ним терміну. Ще раз підкреслю: тільки додаткова капіталізація зможе захистити багато банків від другої кризової хвилі, інакше в кінці 2010-го - початку 2011 років система може недорахуватися 10-15 банків. А це нові банкрутства, нові обдурені вкладники, нова криза довіри до банківської системи.
Щоб цього не сталося, в банківську систему необхідно додатково «влити» за різними оцінками від 30 до 50 мільярдів гривень. Навіть ПІБ, маючи статутний капітал у розмірі більше п'яти мільярдів доларів, відчуває сьогодні необхідність залучення додаткових коштів. І ми плануємо в поточному році через субординований кредит, розрахований на сім-десять років, залучити близько двох мільярдів гривень.
український капіталізм перекручена в бік споживання
- Однією з причин того, що країна так сильно піддалася впливу кризи, називають неправильне впровадження головних принципів капіталізму. Чи згодні ви з цим?
- Так, якщо розуміти під цим прагнення мати все і зараз. Але не варто звинувачувати в цьому капіталізм, адже більшість з нас повернення до соціалізму не хоче. Люди просто вирішили, що в Україні настала «ера благоденства» і тут можна побудувати собі «місто Сонця», легко отримавши доступ до кредитних грошей. Виявилося, що це далеко не так. Споживчий бум, що охопив Україну до кризи, призвів до того, що за кредитом не звертався хіба що ледачий, а банки в гонитві за показниками та боротьбі за частку ринку щедро роздавали гроші направо і наліво. Доступність кредитних коштів стимулювала появу способу життя «не по кишені». І банки брали такі правила гри, тому що їх диктував ринок. Сьогодні ж все стало на свої місця. Криза (а в Україні, нагадаємо, він протікав вкрай болісно порівняно з більшістю країн) показав реальну вартість грошей, викликав переоцінку багатьох речей і, в результаті, привів до краху ілюзії соціального благополуччя, побудованого на піску. Всі побачили досить слабку економіку, велику частку імпорту на вітчизняних ринках, старіючих інфраструктуру, накопичення боргів і багато інших проблем.
Але чи винен у цьому капіталізм? На мій погляд, до кризи економіки і суспільства призвело викривлене розуміння суті ринкового капіталізму, який був трансформований на споживання, а не на творення. Неконтрольований і незабезпечений реальними грошима зростання споживання і викликав крах побудованої системи. Наведу приклад відмінності європейського та українського капіталізму: у Франції сім'я з двох дорослих та однієї дитини може дозволити собі повноцінний відпочинок на курорті тільки раз на три роки. Середня заробітна плата француза становить близько 1600 євро. Відлічите від неї медичну страховку, податки, плату за житло, школу, страховку автомобіля - залишаються фактично ті ж 500 євро, які отримує середньозабезпечених українець. Але при цьому треба врахувати, що в українській сім `ї прийнято відпочивати кожен рік, часто витрачаючи на ці цілі ще не зароблені гроші. Тобто європейського капіталізму властиве творення, коли на обліку - кожна копійка. У нас багато громадян звикли жити і відпочивати в кредит, і проблема саме в цьому. Почасти через це Україна і пережила таке масштабне потрясіння під час кризи. Однак у кризових явищах є і свій плюс: вони неминуче продукують зміни підходів суспільного споживання.
БАНКІВСЬКИЙ ЗАПАС МІЦНОСТІ - БЛИЗЬКО 50 мільярдів гривень
- В інтерв'ю «Дню» раніше перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов заявив, що банки мають у своєму розпорядженні вільних близько 40 мільярдів гривень. Чи згодні ви з такою оцінкою банківського кредитного потенціалу? І чи достатньо його для відновлення кредитування реального сектору економіки?
- Приблизно так, але я б оцінив банківський запас міцності в 50 мільярдів гривень. Якщо порівнювати це з кризовим періодом, коли залишки банківської структури знижувалися до 10 мільярдів гривень то, безумовно, ми бачимо, що у банків з'явилася надлишкова ліквідність. Але при всьому своєму бажанні вони не можуть скерувати надлишок коштів в економіку: навчені гірким досвідом. Зараз існує думка про жорсткість вимог у кредитуванні. Я б сказав, що вони не змінилися, просто немає гонитви за ростом кредитного портфеля за всяку ціну і ретельніше зважують ризики. Хоча не дарма кажуть, що за одного битого двох небитих дають, і банки, витягуючи кризові уроки, включають у договори іпотечні застереження, обережніше підходять до валютних кредитах. Все це неминуче призводить до природного відсіву більшості кредитних заявок і, як наслідок, до конкуренції за надійного позичальника. На жаль, бізнес повільно виходить з кризи, і істотне збільшення банківського кредитного портфеля раніше 2011 року не відбудеться. Сьогодні можна говорити про дефіцит позичальника.
- Яка ваша оцінка норм проекту Податкового кодексу, що стосуються банківського сектора?
- У цілому позитивно оцінюючи сам факт розробки такого важливого законодавчого акту, погоджуся з оцінками багатьох фахівців, що деякі його норми погіршують умови ведення бізнесу для банків. Наприклад, на перший погляд, здається, що кодекс спрямований на зниження ставки податку на прибуток. Але на практиці це буде виглядати зовсім інакше. Як відомо, великі банки, зокрема наш, мають розгалужену мережу регіональних філій. При цьому об'єктивно склалося, що одні регіони багаті ресурсами, але не мають розвинутого виробництва, а інші - навпаки. Звідси і прибутковість підрозділів абсолютно різна. Сьогодні банки, як і інші підприємства, платять податок з загального результату по юридичній особі. Кодекс ж такої можливості не передбачає. А це означає, що податок на прибуток для подібного платника податків у цілому може перевищувати 100%.
Не досконалий і запропонований в кодексі механізм використання банками страхових резервів. Для списання заборгованості з цінних паперів передбачена можливість списання за рахунок страхового резерву заборгованості лише за векселями, а за іншими цінних паперів не прописано. У проекті навіть упущені нині діючі норми списання заборгованості за борговими і пайових цінних паперів. Ускладнена процедура списання коштів за рахунок страхових резервів заборгованості, забезпеченої заставою, шляхом обов'язкової реалізації заставного майна тільки через аукціони. Це не тільки затягує саму процедуру в часі, але і спричиняє за собою додаткові витрати на організацію та проведення аукціонів.
Єдине, що стоїть за запропонованими нововведеннями, - бажання поповнити бюджет за рахунок банків.
нацвалюта може зміцнитися до 7,6-7,75 гривні за долар
- Чи підтримуєте думку голови Нацбанку про необхідність зміцнення гривні? Ваш прогноз, який оптимальний курс гривні до кінця 2010 року?
- З цим важко сперечатися. Стабільна гривня необхідна всім. Я тільки проти її штучного зміцнення, як це іноді мало місце в нашій історії. Поліпшення інвестиційного клімату в країні і супроводжуючі цей процес валютні надходження - кращі ліки для гривні. Безумовно, останнє рішення МВФ серйозно зміцнить нашу грошову одиницю і послужить запорукою її стабільності на найближчі 2-2,5 року. За цей період підніметься економіка, прийде в себе після кризи бізнес. Важливо не проїсти ці гроші, не піддатися спокусі знімати соціальну напругу за рахунок міжнародних коштів. При дотриманні таких умов можна з впевненістю говорити про перспективу зміцнення курсу в поточному році до 7,6-7,75 гривні за 1 дол.
- Як іде ситуація з приростом депозитів в Промінвестбанку? Як ви зараз оцінюєте роботу ПІБа, і які плани на найближчу перспективу?
- Я думаю, що не відкрию великого секрету, особливо для фахівців, якщо скажу, що ПІБ наприкінці 2008-го - початку 2009 років пережив клінічну смерть. Прийнято вважати, що «детонатором» банківської кризи в Україні послужив саме «Промінвестбанк». Внутрішні проблеми банку, накопичувалися роками, особливо загострилися в результаті інформаційної атаки на ПІБ групи осіб, які намагалися скупити акції і заволодіти банком. Наслідки виявилися незворотними, і банк втратив ліквідність.
З червня 2009 року, тобто з моменту стабілізації роботи банку після приходу російських акціонерів, ми спостерігаємо позитивну динаміку приросту депозитів, який, незважаючи на зниження депозитних ставок, в загальному по ринку, становить більше 30%. При цьому частка фізичних осіб у структурі ресурсів банку - більше 60%. Це досить серйозна сума, яка вимірюється мільярдами гривень.
Вдалося реструктуризувати понад 70% проблемного портфеля. Причому це були досить складні кредити. І зараз з 100% реструктуризованого портфеля нова прострочення по ньому за рік не склала навіть одного відсотка. Тобто банк знайшов спільну мову з найбільш «злісними неплатниками». Залишилося всього декілька клієнтів, з якими продовжуємо боротьбу, що називається «у важку».
За підсумками 2009 року ПІБ видав корпоративних кредитів у сумі 485 мільйонів доларів, прострочення платежів по яких становить 0%. До грудня 2010 року ми хотіли б відновити докризовий рівень роботи банку. Платоспроможність і ліквідність відновлені на кінець минулого року. А тепер переходимо до активної роботи, яка через два-три роки має вивести ПІБ у п'ятірку, а в більш тривалій перспективі - до трійки найбільших банків України.
Перевага ПІБу у порівнянні з іншими учасниками ринку - готовність російських акціонерів інвестувати в кредитні операції значні за масштабами українського ринку суми, істотне зниження ставок по кредитах (18-22% у гривні і 13,5-15% у валюті ).
Малому та Середньому бізнесу - доступність кредитів У 2011 РОЦІ
Крім того, з 2011 року ПІБ почне кредитування малого та середнього бізнесу. Зараз готується цілий ряд продуктів, про які ми розповімо в листопаді. На мій погляд, малий бізнес повинен отримувати кредит від 100 тисяч гривень, а середній - від мільйона гривень.
- Чи не боїтеся інвестувати в цей сектор, адже багато ваших банкіри-колеги не поспішають з подібним рішенням?
- В окремих випадках банк вже кредитує цей сектор і сьогодні, якщо бачить, що фінансовий стан підприємства нормальне. Проте серйозну ставку на цей ринок будемо робити тільки в наступному році. На нашу думку, однією тільки роботи з великими національними компаніями недостатньо для охоплення ринку і формування більш стійкого фінансового стану банку. Настав час освоювати, а точніше - повертатися, до сегменту малого та середнього бізнесу, конкуренції на якому сьогодні практично немає.
- А з якими новими інструментами банк планує виходити на ринок депозитів?
- Так склалося історично, що ПІБ мав більше трьох десятків депозитних програм і клієнти плуталися, який же вибрати. Сьогодні кількість депозитних програм скорочено до п'яти: з можливістю поповнювати рахунок, не поповнювати, з щомісячним отриманням відсотків по депозиту, з отриманням коштів в кінці строку дії депозиту і тому подібне. Ніяких нових не придумували, тому що по суті відмінностей у них трохи. Всі так звані нові продукти банків відрізняються лише рекламою і подачею. Хочу також відзначити, що нам вдалося повернути 95% вкладників - фізичних осіб, які пішли з банку під час кризи.
Що стосується відсоткової політики банку, то, враховуючи наявний стабільний приріст ресурсів, ми не пропонували клієнтам занадто високих ставок за депозитними продуктами. Зокрема, з 1 травня і 1 серпня ставки були переглянуті у бік зниження в середньому на 1,0-3,0% в гривні і на 1,0-2,0% у доларах, євро та рублях. При цьому встановлений рівень ставок залучення відповідав ринковій прибутковості депозитів найбільших банків України. Діючі депозитні ставки ПІБу не будуть перевищувати 19% у гривні і 8,5% у доларах США, євро, рублях.
Окремо хотілося б зупинитися на роботі банку із залучення коштів юридичних осіб. Привабливі умови комплексного обслуговування, які банк пропонує для корпоративних клієнтів, дозволили забезпечити позитивну динаміку цього виду ресурсів. Ми маємо стабільний щомісячний приріст залишків на рахунках юридичних осіб, які на сьогоднішній день формують третю частину власної ресурсної бази банку. Це також є свідченням зрослого довіри до банку з боку клієнтів.
Більше того, проведення зваженої політики ресурсної дозволило нам забезпечити достатній рівень ліквідності і повністю достроково повернути Національному банку України кошти рефінансування, загальна сума яких становила 7000 млн гривень. На сьогоднішній день ми не користуємося ресурсної підтримкою НБУ.
- Які найцікавіші проекти проводить ПІБ з промисловими підприємствами України?
- Сьогодні ми кредитуємо майже всі сфери економіки: енергетичні компанії (ДПЕК), металургійні комбінати (ІСД), підприємства харчової промисловості, агросектор і інші галузі. Правда, поки є залишкові кризові явища, з деякою обережністю ставимося до будівельників. Але навіть у цих умовах банк пішов на добудову двох великих житлових комплексів у Донецькій області з надією реалізувати їх за адекватною ринковою ціною: не по 2-4 тисячі доларів за кв. метр, а починаючи з 900 доларів.
ДЕРЖАВНІ БАНКИ НЕ ЦІКАВО
- Чи збирається ПІБ купувати рекапіталізовані державні банки?
- Ні. Ці банки сьогодні мають величезні фінансові проблеми, на пошук причин, виникнення яких і шляхів їх вирішення знадобиться не менше трьох-п'яти років. Крім того, часта зміна керівництва і складності з проведенням корпоративних заходів (акціонерні збори, збори спостережних рад) говорять про наявність у них маси суперечностей і «мін сповільненої дії». Придбати такі банки за великі гроші - значить, взяти на себе тягар чужих проблем. Набагато ефективніше створювати банк або ж вкладати їх нехай в проблемний, але зрозумілий банк. Півторарічний досвід команди, яка управляє ПІБом, показує, що це важка праця. На мою думку, покупка рекапіталізованих державою банків - перспектива не для людей зі слабкими нервами. І навряд чи хтось з російських банків ризикне зробити такий крок. Західні банки тим більше на це не наважаться. Словом, я не належу до числа оптимістів, які вважають, що держава може успішно продати ці банки, принаймні, у п'ятирічній перспективі.
- Сьогодні ПІБ - одне з найбільш потужних фінансових установ. Чи приймає банк участь у благодійних проектах?
- На період кризу і зростання збитковості НБУ наклав заборону на участь банку в спонсорських програмах. На щастя, цей період у житті ПІБу закінчується. У бюджеті на 2011 рік ми маємо намір систематизувати соціальний аспект нашої діяльності. За погодженням з акціонерами плануємо закласти кілька соціально спрямованих проектів, що стосуються підтримки російських програм в Україні. Зокрема, обговорюється варіант фінансування вересневого Фестивалю театрального мистецтва в Ялті на базі Театру Чехова, Театру російської драми імені Лесі Українки, одного з дитячих будинків або ж школи з навчанням російською мовою.
Для нас традиційно важливим є підтримка щорічного фотоконкурсу, який організовує і проводить газета «День». Це унікальне і досить важливе явище в культурному житті України
Источник: http://www.day.kiev.ua/