А якщо навесні потоп?

У грудні-січні в Києві випала рекордна кількість снігу. Академік Анатолій Яцик розповів «Газеті.», чим загрожує столиці різке потеплення

До аждиє 30–40 років в Києві відбуваються масштабні повені. Останнє трапилося в 1970 році, якраз 40 років тому. Вода підійшла майже впритул до Лівобережжя, Труханов острів і Гідропарк опинилися під водою, а по Дніпру пливли змиті в річку хатини з навколишніх сіл. Звичайно, тоді ще не було Канівського водосховища: опустили б в нім рівень води, і Київ легко пропустив би паводок. У 1978 році водосховище заповнили, і тепер, здавалося, нашому місту нічого боятися. Ось тільки як воді пройти в пониззя водосховища, якщо русло Дніпра на півдні Києва звузилося із-за намивання ділянок під будівництво особняків в Конча-заспе? А зверху столицю «підпирає» Київське водосховище з мільйонами тон радіоактивного мула – спадком Чорнобильської катастрофи. Наскільки велика небезпека і – що головне – як уникнути повені при різкому таненні снігу (а перепади температури в 10 градусів за день в цю зиму вже були) – з цими питаннями «Газета.» звернулася до академіка УААН, директора Українського НДІ водогосподарський-екологічних проблем професорові Анатолію Яцику.

– Поки складно сказати, наскільки могутнім буде весняний паводок, все залежить від погодних умов. Сніги цього року незвично багато, і, якщо температура різко підвищиться, будуть сприятливі умови для паводку.

– Це можна якось спрогнозувати?

– Дуже важливий чинник – яка висота сніжного покриву в сусідній Росії і Білорусі. Понад 60% водних ресурсів Дніпра формується вище за Київ і за межами України. І звичайно, потрібно стежити за західними областями України – адже Пріпять тече через все Полісся.

– Але ж у нас є водосховища, «відкриють кран» – і воду пропустять?

– За допомогою Київського водосховища паводок дійсно можна розтягнути в часі – якщо наперед приспустити воду. Об'єм водосховища 3,7 млрд кубометрів, і він певною мірою достатній, щоб погасити паводок з верхнього Дніпра і Пріпяті. Проте робити це слід поволі, щоб не сколихнути радіоактивний мул на його дні: після Чорнобильської катастрофи його там накопичилося 90 млн. тонн, а це 330 тис. залізничних вагонів. Тому за снігом потрібно стежити вже зараз. У 2008 році на Дністрі вчасно не відстежили ситуацію – і були подтоплени декілька міст нижче Дністровською ГЕС.

А ось Десна впадає до Дніпра нижче за створ Київської ГЕС – так що її «пригальмувати» не вийде. До речі, нижче за створ Київською ГЕС Дніпра в чистому вигляді немає, є каскад з шести Дніпровських водосховищ, водою з них користуються 70% населення України. Водозабори розташованих нижче за Київ міст можуть постраждати із-за Бортнічеськой станції аерації – якщо вода досягне полів мула.

– Окрім Бортнічеськой станції аерації, які ще київські об'єкти знаходяться в зоні ризику?

– Ще одна проблема – річка Дарнічанка (тепер меліоративний канал), захована в основному в колектор. Якщо рівень води в районі Києва значно підвищиться, місце впадання річки до Дніпра виявиться нижчим за його рівень – і вода піде «антирічкою» у зворотний бік, на лівий берег. Тут необхідно побудувати шлюз і насосну станцію – щоб перекачувати Дарнічанку до Дніпра, як наприклад Ірпень закачують в Київське водосховище, або Трубеж – в Канівське.

– Але ж міські власті повинні були б поклопотатися спрогнозувати паводок і його можливі наслідки.

– Ми багато років пропонуємо столичним властям розробити інформаційну гідрологічну модель для верхів'я Канівського водосховища на випадок різних нештатних ситуацій. Але, на жаль, міські власті міняються, а розуміння проблеми немає. Цього року виконується 40 років з моменту останнього серйозного паводку. Адже за ці десятиліття забудований лівий берег, намиті Оболонь, Троєщина, Позняки, Харківський масив. Додала проблем і Конча-заспа: адже раніше тут річка розливалася до семи кілометрів вшир. Зараз же при швидкій притоці води намиті території Конча-заспи, на яких настроєні особняки, стримуватимуть паводок – і його рівень в Києві може значно підвищитися. Взагалі, варто було б розробити комплекс заходів щодо захисту територій столиці, особливо Лівобережжя – щоб кияни могли спокійно спати.

– Тобто паводками ніхто не займається, тільки МНС ліквідовує наслідки?

– При перебуванні Міністерства меліорації і водного господарства України хтось чув про паводки? Професіонали міністерства попереджували паводки без зайвого шуму. Зараз в Україні накопичилося стільки водогосподарський-екологічних проблем, що варто було б повернутися до питання Мінводхоза. Це буде значно дешевше, ніж виділяти колосальні кошти на ліквідації наслідків аварій і паводків. Адже паводки були і будуть – і не треба ремствувати на природу, треба її вивчати і жити з нею в згоді.

«Газета..»:

Власті настільки звикли до попереджень учених, експертів, екологів про можливі аварії і катастрофи, що вже не звертають на них уваги. Звичайно, адже набагато «цікавіше» ділити колосальні гроші, які йдуть на ліквідацію подій, що вже трапилися, – як, наприклад, під час паводків в Карпатах. Їх хвилює тільки власний добробут: сучасні нувориші перетворили заливні луги Конча-заспи на село мільйонерів. Але якщо в Карпатах постраждали звичайні українці, то при паводку в Києві Дніпро, що розбушувалося, упреться в «дачі на греблі» – символ безкарності і відвертого жлобства сучасної української «еліти»