Криза примушує красти

Персонал одурює працедавців, компенсуючи падіння зарплат, а підприємства недоплачують державі. За минулий рік 45% вітчизняних компаній стали жертвами економічних злочинів. Гірше за справу йдуть тільки в Росії, Південній Африці, Кенії, Канаді і Мексиці

Такі результати дослідження «Економічні злочини в період кризи», проведеного PricewaterhouseCoopers, заснованого на опиті більше 3 тис. керівників підприємств в 54 країнах світу.

Економічні злочини в Україні

Згідно даним дослідження більше інших економічним зловживанням схильні фінансовий сектор, страховики і фірми, що працюють в галузі телекомунікаційних послуг: оператори зв'язку, медіакомпанії, інтернет-провайдери і т. д. Головною своєю проблемою респонденти назвали необхідність давати хабарі для вирішення бізнес-вопросов. За інформацією МВС, з початку кризи середня сума хабара виросла мало не удесятеро.

Якщо літом 2008 г. вона складала 15–16 тис. грн. то вже в січні 2009 г. — близько 60 тис. грн. а за станом на початок осяй — 108 тис. грн. Правоохранітелі пояснюють це девальвацією нацвалюти. Адже підприємцям доводиться розплачуватися з чиновниками за надання неофіційних послуг, як правило, у ВКВ. До найбільш поширених економічних злочинів опитані керівники українських компаній віднесли також розкрадання майна співробітниками, які таким чином заповнюють втрати від зарплат, що скоротилися під час кризи.

Втім, і самі компанії під час кризи стали активнішими обирати державу, не доплачувавши податки. Маніпуляції з фінансовою звітністю в рейтингу найбільш поширених економічних злочинів в Україні зайняли почесне третє місце. За даними Мінекономіки, з початком кризи тіньова економіка знову стала збільшуватися і зараз перевищує 36% реального ВВП, що є найвищим показником за останні чотири роки. Аналогічні тенденції простежуються і в інших країнах. З розкраданнями на підприємствах зіткнулися і в Україні, і за кордоном 65–70% опитаних керівників (цей рівень залишився практично незмінним порівняно з попередніми локризовими роками).

А ось кількість бухгалтерських маніпуляцій виросла вчетверо (з 10% в 2003 г. до 38% в 2009 г. ), корупційних проявів — удвічі (з 14 до 27%). Значно менше опитані вітчизняні компанії стикалися з ціновими змовами. Хоча, за оцінками Антимонопольного комітету, кількість розкритих зловживань такого роду за останній рік лише збільшилося.

«За десять місяців поточного року комітетом було розкрито 494 антиконкурентних змови, тоді як за аналогічний період минулого року — лише 203. Монопольних зловживань — 1161 проти 1039, випадків недобросовісної конкуренції — 132 проти 63, а антиконкурентних дій властей — 534 проти 512. Об'єми штрафів, накладених АМКУ, виросли в 14 разів — з 21,2 млн. до 289,2 млн. грн. », — повідомив «ДС» прес-секретар відомства Богдан Якимюк.

В світі на зловживання і фальсифікації менеджмент компаній йде в першу чергу, щоб досягти поставлених акціонерами цілей (наприклад, її обороти знизилися, а плани по прибутковості залишилися ті ж). У Україні на це штовхає система: під час кризи чиновники, за інформацією респондентів, стали ще активнішими вимагати хабарі. Крім того, як показує дослідження, наших керівників, що йдуть на злочин, на відміну від їх іноземних колег практично не турбують як недоотримані бонуси, так і можливість їх отримання після вдалого провертання махінацій.

Ще одна відмінність між вітчизняними і іноземними компаніями — різні оцінки наслідків махінацій, що розкрилися. Іноземці в розділ кута ставлять погіршення іміджу підприємства, внаслідок чого його вартість може різко знизитися. Тоді як жоден з опитаних українських керівників навіть не назвав такої проблеми. Для наших менеджерів головним наслідком виявлених порушень є подальше спілкування з контролюючими органами. Адже якщо навіть ні в чому компанії, що особливо не провинилася, доводиться розщедрюватися на штрафи або фінансову подяку контролерам за наслідками перевірок, то про підприємства, викриті в махінаціях, і говорити не доводиться.

«За даними останнього дослідження міжнародної фінансової корпорації «Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес», 50% юридичних осіб, перевірених контролюючими органами в 2008 г. вимушені були за наслідками ревізії заплатити штраф або «неофіційні платежі». Притому що перевірене було 75% всіх опитаних підприємств. Що ж до приватних підприємців, то з них після перевірок з грошима розлучилися 38% при обхваті перевірками 72% ЧП. По 7% перевірених в кожній категорії відмовилися відповідати на це питання», — розповів «ДС» експерт проекту МФК «Розвиток підприємництва в Україні» Сергій Глущенко. У нинішніх же умовах тотального недобору грошей в держскарбницю податкова і інші перевіряючі органи і поготів хапаються за будь-яку зачіпку, щоб видавити з компанії податки.

Серйозна проблема для вітчизняного бізнесу, за інформацією PWC, — виявлення шахрайства. Тоді як у всьому світі основним інструментом виявлення економічних злочинів є внутрішній аудит, у нас з його допомогою виявлено всього 7% порушень. А чверть зловживань і зовсім виявили випадково.

За словами партнера PWC, що управляє, в Україні Бориса Краснянського, ця ситуація характерна для підприємств, що працюють на пострадянському просторі. «До кризи компанії мали таку норму прибутковості, що крадіжка усередині них не хвилювала. Наприклад, в Росії в загальновідомих крупних фірмах існувала практика, коли на зловживання закривали очі, поки вони не досягали певного відсотка прибули.

В окремих випадках йшлося про 10–15%. Тепер же, коли купівельні спроможності клієнтів падають і за допомогою продажів далеко не виїдеш, компанії активізують програми економії, а значить, концентруватимуться на виявленні зловживань», — говорить він. Прогнози вітчизняних фірм невтішні: їх керівники чекають збільшення ризиків корупції і хабарництва (50% опитаних), рейдерства (30%) і порушення IT-безпеки (25%). Що дає експертам привід сподіватися, що в умовах жорсткого падіння прибутків підприємці візьмуться за голову