Україні загрожує житловий вакуум

Український ринок первинної нерухомості має значний потенціал розвитку. Проте за станом на сьогоднішній день він завмер

”Минулого року було побудовано 8,4 мільйона квадратних метрів житла, тоді як за середньоєвропейськими стандартами ця цифра повинна була б складати десь 40 мільйонів: у розрахунку один новозбудований квадратний метр житлової площі на одного громадянина щорічно”, — відзначає екс-президент Української асоціації рієлторов Олександр Бондаренко. Натомість 90% нашого будівництва сьогодні заморожено — інформують будівельники.

”Об'єм будівельних робіт за січень-серпень поточного року скоротився на 54,3%. Що ж до кількості завершених об'єктів, то тут падіння ще більше, воно складає 70,6%”, — інформує розділ Наглядової ради і віце-президент Союзу архітекторів України Володимир Гусаков. Крім того, не розробляється жоден новий проект будівництва житлової нерухомості. Добудовують старі або ж взагалі згортають діяльність — продовжує експерт. Це загрожує українцям дефіцитом житла первинної нерухомості через 4 — 5 років, — упевнений Гусаків.

Причин кризового стану ринку житла експерти називають більш ніж достатньо, починаючи з світового фінансового колапсу, закінчуючи значною забюрократизованою галузі. Що ж до інструментів оздоровлення сектора, то асортимент антикризових рецептів значно бідніший. ”Я б не радив людям вкладати засобу в незавершені проекти”, — говорить Олександр Бондаренко, у відповідь на питання, чи можуть гроші споживачів допомогти розбудити заморожене виробництво. Експерт переконаний, що безпечніше вкладати засоби в об'єкти щонайменше з 90% готовності. У іншому ж випадку високим є ризик шахрайства.

Проте як же при такому підході реанімувати нове будівництво? Асоціація фахівців з нерухомості бачить вихід у відновленні іпотечного кредитування. Свідоцтвом цього є підготовка спільно з комерційними банками програми реанімації сектора первинної нерухомості, де ключова роль буде відведена оздоровленню ринку іпотечного кредитування.

Проте відродити іпотеку буде навряд чи простіше, ніж будівництво..Адже банки дають невтішні прогнози що стосується цього виду кредитування, особливо після введення нових правил стягнення заборгованості по виплаті кредитних платежів. Останнє, згідно рішення Міністерства юстиції України, інформація щодо якого недавно з'явилася в засобах масової інформації, може здійснюватися тільки після закінчення терміну дії самого іпотечного кредиту. А оскільки більшість таких договорів полягають на 15 — 25 років, то банкіри не дуже позитивно оцінюють перспективу відродження ринку іпотечного кредитування. За таких умов значного росте ризик неповернення кредитів.

Причину ж ризику настання вакууму на українському ринку первинної нерухомості Бондаренко бачить не тільки в дефіциті засобів. Невирішене земельне питання — ось біда будівельних компаній цього сектора, затверджує він. ”Державні чиновники неначе тренують будівельників. Сьогодні дам землі під будівництво, а завтра — відберу”, — розповідає експерт. ”Наші предки спрадавна купували і продавали землю, про яке ментально особливе відношення українців тут можна говорити”, — запевняє Бондаренко. Він упевнений, дозвіл продавати і купувати землі під будівництво в Україні — реальна панацея від сну для ринку первинної нерухомості. ”Тоді і ціни знизяться. Буде відповідність: ціна-якість. Адже будівельники не закладатимуть політичні ризики у вартість свого продукту”, — переконаний експерт.

Факт обраховування політичних ризиків при визначенні ціни на об'єкти первинної нерухомості підтверджує і віце-президент Союзу архітекторів України Володимир Гусаков. ”Це реальні гроші, і ми просто не можемо їх не рахувати”, — говорить він. Крім того, нарікає Гусаків, що і так будівельники сьогодні працюють на межі можливої рентабельності. Тому сподіватися на зниження цін, запевняє експерт, марно. А якщо і таке відбудеться, то сектор первинної нерухомості просто помре — переконаний Гусаків.

До речі

Симптомами загрозливо важкого стану будівельної галузі є і вихід з ринку первинної нерухомості спекулятивного капіталу, вважають експерти. Якщо в минулі роки 40 — 60% договорів продажу житла на первинному ринку полягали не з метою мешкання, а для перепродажу, то на сьогодні цей показник впав до нуля