З українців поголовно почали брати хабарі за працевлаштування

Українці не хочуть перебувати на обліку в центрах зайнятості, тому багато хто готовий заплатити, лише б отримати стабільний заробіток. Виявивши цю потребу, керівники компаній організували «бізнес по працевлаштуванню»: тепер без хабара отримати роботу стає все складнішим

Керівники організацій вимагають від $300 до $700 за пристрій кандидатів на роботу.

Викриття листівками

Буквально за декілька днів до нового навчального року в Івано-Франківську з'явилися листівки з інформацією про те, що директор однієї з шкіл без хабара не приймає на роботу ні молодих педагогів, ні інших співробітників. Зокрема, за те, щоб працювати вчителем, треба заплатити $500, охоронцем — $300, написано в листівках.

Директор школи Марія Поповіч не визнає своєї провини. Говорить, що звернулася до правоохоронних органів, щоб вони розслідували ситуацію за фактом розповсюдження свідомо неправдивої інформації. За її словами, вона навіть здогадується, хто міг поширювати таку інформацію, але поки міліція не дасть свою оцінку тому, що трапився, коментувати ситуацію директор не збирається.

«Більше ніяких коментарів я давати не буду. Хай в цій справі крапку поставлять працівники правоохоронних органів», — сказала «Фінзах» Марія Поповіч.

Солідарний з своєю підпорядкованою і начальник Міського управління освіти Михайло Верес. На його думку, на директора школи наговорили: школа не є престижною, тому ніхто платити за те, щоб там викладати, не буде. Його дивує і торба хабарів. Такі великі гроші при сьогоднішніх зарплатах треба буде відпрацьовувати не один місяць.

Самі викладачі свідчать, що за місце в учбовому закладі вже давно і стабільно треба платити. Просто торба хабара коливається від $300 до $700. І тут роль якраз і грає престиж школи.

Гра не коштує свічок

Про хабарі знають і навіть говорять вищі посадовці держави. Зокрема в кінці серпня міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив, що в його відомстві вже хабарі при пристрої на роботу не беруть.

Але ті, хто вимагають грошову винагороду, і ті, хто його платять — будуть завжди, говорить психолог Наталія Мухитдінова. Найчастіше вимагають хабарі начальники держустанов - оклади у них невисокі. Більшість же українців хочуть працювати переважно в таких установах.

«Громадян привертають державні гарантії: можливість піти на лікарняний, в оплачувану відпустку, декрет, а потім повернутися на своє робоче місце. Це спадок радянської системи, упевненість в тому, що на госместе можна бути захищенішим. Тому одні хабарі вимагають, інші їх платять, і платитимуть», — розповідає Наталія Мухитдінова.
Спрос народжує пропозицію

До того ж, «на руку» хабарникам зіграв кризу. Українці не хочуть перебувати на обліку в центрах зайнятості або продавати на ринках. За даними Держкомстату, в Україні на одне робоче місце в середньому претендує дев'ять чоловік. У західних областях ця цифра перевищує середній показник у декілька разів, і складає 40-50 безробітних на одне місце. Тому люди готові платити за робоче місце.

Крім того, громадяни дуже погано орієнтуються в своїх правах і не знають, куди звернутися, якщо у них вимагають гроші, говорять психологи. Таокго ж думки дотримуються і представники Служби безпеці України. Саме цим і пояснюється безпрецедентна акція в Івано-Франківську, коли по місту розвісили соціальну рекламу, в якій просять не мовчати при здирстві хабару, а повідомляти про такі факти в СБУ.

«Білборди і ситілайти ми розмістили тому, що хочемо розбудити в людях відчуття власної гідності, — розповідає «Фінзах» Марія Римар, прес-секретар СБУ в івано-франківській області. — Зараз дуже складний період, українці розчарувалися в державних інституціях. Часто можна почути історії про те, що у когось вимагають гроші при пристрої на роботу, але без заяви в СБУ, це просто історії, а не кримінальні справи».

За даними СБУ, за вісім місяців цього року в Україні відкрито 240 кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 Кримінального Кодексу України «Повчання хабара».

Не тільки розчаровані, але і інертні, додає юрист Дмитро Мельниковіч. Часто людина думає, що «гра з подачею заяви не коштує свічок». «Заплачу і спокійно працюватиму – думає людина, а так, якщо звернутися у відповідні органи, піде час. І якщо навіть факт вимагання буде встановлений, на бажане місце можна все одно не потрапити. Заплатити гроші для людей спокійніше, до того ж дуже часто в дачі хабара, вони не бачать нічого негожого», — повідомляє «Фінзах» Дмитро Мельниковіч.

Ще одна причина того, що українці не звертаються в міліцію — це боязнь, що їм можуть помститися люди, на яких вони подають заяви. Як повідомляє Марія Римар, цього побоюватися не варто, все такого роду повідомлення суто конфіденційні, і ще не було випадків, щоб вони були зраджені розголосу. Так само не було випадків, щоб на заявника «тиснули». Річ у тому, що люди, які звернулися в СБУ, знаходяться під захистом Закону України «О забезпеченні безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві».
Шах і мат

Якщо у вас вимагають хабар, і ви вирішили про це не мовчати, то краще не роздавати листівки з інформацією, як це зробили в Івано-Франківську, а звернутися у відповідні органи. Тому що, без відповідної заяви, це будуть просто слова, і хабарник не понесе заслуженого покарання.

Відповідно до Статті 368 Кримінального Кодексу України «Повчання хабара» пункт 1: отримання хабара посадовцем карається штрафом від 750 до 1,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на термін від двох до п'яти років, з позбавленням має рацію займати визначені посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років.

Щоб покарати хабарника треба поводитися із заявою в правоохоронні органи. Будуть проведені слідчі дії і після того, як факт хабара буде доведений, матеріали передадуть в прокуратуру для відкриття кримінальної справи. За даними СБУ, за вісім місяців цього року в Україні відкрито 240 кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 ККУ.

Правда, як завжди, є «але». У прокуратурі і суді справа може «зависнути». У прес-службі СБУ говорять про великий залишок нерозглянутих судами адміністративних справ про корупцію. Зокрема, кожен третій з направлених до суду протоколів залишився без розгляду.

Експерти ж радять сподіватися на краще і навіть приводять приклади, коли поділа про хабарництво були доведені до логічного завершення. Наприклад, в липні співробітники Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВД України в Чернігівській області затримали полковника служби цивільного захисту, начальника управління МНС України в Чернігівській області при отриманні хабара за підвищення підлеглого на посаді.

Вірити в свої сили радить і Наталія Мухитдінова. Говорить, зробити перший крок важко, щоб відстояти свої права, але головне — це не здаватися і не боятися!